Буковинський інтелектуальний календар . ЛЮТИЙ - 2016

                                                                                                               ЛЮТИЙ 2016

 

3 лютого – 155 років від дня народження доктора філософії, професора

Матіаса ФРІДВАҐНЕРА (1861–1940)
 
 
Народився 1861 р. у с. Галльсбах (округ Гріскірхен, Горішня Австрія).

Член-кореспондент Румунської Академії наук. З 1873 по 1881 роки навчався у вищій реальній школі м. Лінца. Вищу освіту здобув у Віденському університеті, де вивчав германські і романські мови. В цьому ж університеті здобув вчений ступінь доктора філософії, захистивши в 1889 році дисертацію. В 1900 році призначений професором романської філології Чернівецького університету. Читав курси порівняльного вивчення романських (зокрема румунської) мов та літератури у 1900–1911 роках. В 1903–1904 навчальному році був деканом філософського факультету. На 1910–1911 навчальний рік Матіас Фрідваґнер обирався ректором Чернівецького університету. З 1911 до 1928 року працював у Франкфуртському університеті, в 1916–1917 навчальному році був деканом.

Помер у рідному селі 5 квітня 1940 року.
 
 
 
 
 
  5 лютого – 85 років від дня народження історика, публіциста, доктора наук, професора ЧНУ ім. Ю.Федьковича Петра БРИЦЬКОГО (1931)
 
Народився на Поділлі в с. Лисанівці Старосинявського району Хмельницької області у селянській родині.

До війни закінчив 3 класи. В період німецької окупації школа не працювала. Навчання (1946–1947 рр.) в загальноосвітній школі (6-ий клас) перервав голод. Навчався в школі фабрично-заводського навчання (ФЗН) у Львові на столяра. В 1948 р. екстерном здав екзамени з похвальною грамотою за неповну середню школу (7 класів). В 1948–1951 рр. навчався в Станіславській фельдшерській школі (тепер Івано-Франківськ), яку закінчив з відзнакою. Працював фельдшером. 1951–1954 рр. – відбував строкову службу в Радянській армії, після чого знову працював за спеціальністю і по сумісництву в 1957–1959 – вчителем історії в Лопушнянській восьмирічній школі Вижницького району.

В 1960–1961 рр. працював на партійній роботі. У 1961 р. закінчив історичний факультет Чернівецького державного (тепер національного) університету.

З січня 1977 р. і по теперішній час працює в Чернівецькому національному університеті ім. Юрія Федьковича. Нині – професор кафедри історії України.

Петро Брицький є членом спеціалізованої вченої ради у Чернівецькому національному університеті ім. Ю. Федьковича із захисту кандидатських і докторських дисертацій з історичних наук; членом правління Чернівецької обласної організації товариства «Знання»; членом редколегії і науковим редактором Чернівецького обласного відділення пошуково-видавничого агентства «Книга Пам’яті України».

Сфера наукових інтересів Петра Брицького – історія України та всесвітня історія ХХ століття. Він є автором 4-х авторських монографій, 9-ти у співавторстві, 4-х брошур і понад 120 наукових статей.
 
 
 
15 лютого – 185 років від дня народження чеського архітектора й вченого
Йозефа ГЛАВКИ (1831–1908)
 
 
Народився в м. Пршештіце (Чехія). В 1847 р. закінчив реальний ліцей у Клатові, в 1851 р. – Празьку політехнічну школу (інститут). Згодом навчався на відділенні архітектури Віденської АМ. Протягом 1856–1859 рр. за рахунок державної стипендії Йозеф Главка, як переможець на престижному конкурсі, перебував за кордоном з метою вдосконалення своїх фахових знань. Впродовж 1864–1873 рр. працював у Чернівцях, де за його проектами побудовано Резиденцію буковинських митрополитів (1864–1882), вірмено-католицьку церкву (1869–1875). Для творчості Главки на Буковині характерні мавритансько-візантійський стиль з широким використанням в оформленні споруд мотивів українського народного мистецтва.

З ініціативи Йозефа Главки і на його кошти 1880 р. заснована Чеська Академія наук словесності і мистецтв (відкрита в 1890 р.). Першим її Президентом став сам зодчий. Водночас Главка виділяв значні суми грошей на утримання студентських гуртожитків, на навчання талановитої молоді.

Помер 11 березня 1908 року в місті Прага, похований в сімейному склепі рідного містечка.

Одна з вулиць м. Чернівці названа на честь австрійського архітектора. У парку Резиденції буковинських митрополитів встановлено бронзовий бюст Й. Главці (1937).

У 1994 р. Чернівецька міська рада заснувала премію Й. Главки. У ЧНУ ім. Ю. Федьковича відбулися міжнародні наукові конференції: «Йозеф Главка (1831–1908) – відомий архітектор і меценат» (1991, 2006); «Меценат і культура громадського дарунку в Центральній Європі ХІХ–ХХ ст.» (2008).
 
 
  
20 лютого – 135 років від дня народження, українського публіциста, перекладача, громадсько-культурного діяча, письменника
Ярослава Івановича ВЕСОЛОВСЬКОГО (1881–1917)
 
Ярослав Весоловський (псевдоніми і криптоніми: Охрім Бодяк, Олег Сартр, Олег Сатир, Ярослав Громовий; В., О. Б., ОС., Я. В., Яр. Вес., Яр. В-ський       та ін.) народився у с. Молодятин тепер Коломийського р-ну Івано-Франківської області. По закінченні сільської двокласної школи навчався у Коломийській гімназії, потім – на юридичному факультеті Львівського університету.

З 1904 по 1906 рр. Я. Весоловський мешкав у Чернівцях, докладаючи чимало зусиль для культурно-національного відродження краю, зокрема редагуючи газету «Буковина». Як громадський діяч він організував культурно-просвітні та допомогові товариства, читальні, виступав на селянських вічах, гуртував довкіл себе молодь.

На початку 1907 р. Я. Весоловський повернувся до Львова, Редагував часопис «Письмо з «Просвіти» (м. Львів). З 1908 р. співпрацює в «Ділі», а в 1910–1911 рр. був відповідальним редактором газети.

Член Загальної Української Ради з 5 травня 1915 року. У роки Першої світової війни виїхав до Відня. Був референтом у Міністерстві закордонних справ Австрії, віденським кореспондентом газети «Діло». Був заступником голови Товариства ім. І. Котляревського.

Помер 21 червня 1917 р. у м. Віллішгоф поблизу Відня (Австрія).