Буковинський інтелектуальний календар . ТРАВЕНЬ - 2016

                                                                                                            ТРАВЕНЬ 2016 

1 травня – 150 років від дня народження українського письменника, педагога

Івана СИНЮКА (1866–1953)
 
Народився у прадавньому українському селі Кам’янка.

Початкову освіту Іван Синюк здобув у рідному селі, педагогічну – в Чернівцях, закінчивши вчительську семінарію. Близько сорока років працював народним вчителем у різних селах Буковини, залишивши помітний слід на буковинській освітянській ниві.

Творчу діяльність Іван Синюк розпочав казкою «Соколець» – 1896 р., в 1897 перша збірка, а друга в 1899 р. – «Образки з життя й природи».

Опублікував в газеті «Буковина» близько двадцяти оповідань, нарисів, казок, одноактну п’єсу «Мужики» (1902). Працював у видавничому комітеті педагогічного двотижневика «Промінь», що виходив у Вашківцях. Редагував певний час «Крейцареву бібліотеку» (1902–1908), яку видавала чернівецька філія товариства «Руська школа». У 30-х роках видав власним коштом п’єсу «Чесна Вероня» і збірку оповідань та нарисів «Фейлетони».

З 1905 р. він редагував «Ластівку» – перший дитячий журнал на Буковині.

Своїми творами Іван Синюк значно збагатив культуру рідного народу.

Помер 17 серпня 1953 року. Похований на Центральному кладовищі в Садгорі (нині район Чернівців).
 
 
 
5 травня – 180 років від дня народження українського письменника, композитора Сидора ВОРОБКЕВИЧА (Данила Млаки) (1836–1903)
 
Народився в Чернівцях у родині вчителя філософії і богослов’я.

Його прадід утік свого часу з Литви і звався Скальський Млака де Оробко, а дід переробив Оробко на Воробкевича. Частина прізвища Млака стала улюбленим псевдонімом Сидора.

Навчався у Чернівецькій гімназії, згодом – у духовній семінарії, яку закінчив 1861 року. Музичну освіту здобув приватно у професора Віденської консерваторії Ф. Кренна. З 1861 року був священиком у буковинських селах, де вивчав фольклор і побут місцевого населення.
З 1867 року викладав спів у Чернівецькій духовній семінарії та гімназії, а з 1875 р. – на богословському факультеті Чернівецького університету. Як композитор складав літературні пісні і псалми, компонував хорові твори, сольні пісні та оперети, писав мелодії на власні вірші.

Працюючи в Чернівецькому університеті, очолював «Руське літературне товариство», а з 1876 року – студентське товариство «Союз». В 1887 році Сидір Воробкевич очолював товариство «Руський дім народний» в Чернівцях.

Сидір Воробкевич писав українською, німецькою і румунською мовами. В літературному доробку письменника – вірші, поеми, оповідання, повісті реалістичного і романтичного характеру.
Багато уваги приділяв молоді: уклав пісенники для початкової школи, створив посібники з теорії музики й співу та ін. Виступаючи одночасно як композитор і письменник, він створював чимало віршів, пісень для дітей («Рідна мова», «То наші любі, високі Карпати», «Веснянка», «Осінь»). Після поїздки до Києва (1874) Воробкевич написав два чоловічі хори «Цар-ріка наш Дніпро» та «Я родився над Дніпром, отому я козаком».

Автор багатьох і різноманітних за жанром літературних, музичних творів – пісень і хорів, романсів, оперет. Писав музику на слова Т. Шевченка, Ю. Федьковича, І. Франка, В. Александрі, М. Емінеску, В. Бумбака. Також виступав як музичний педагог; зокрема, його учнем був видатний австрійський музикознавець українського походження Євсебій Мандичевський.

Помер 19 вересня 1903 у Чернівцях, похований на міському кладовищі.

З 1993 р. в області присуджується літературно-мистецька премія ім. С. Воробкевича. У скверику навпроти головного корпусу держуніверситету встановлено пам’ятник-погруддя С. Воробкевичу. Нагадує про нього меморіальна таблиця, встановлена на буд. №36, що по вул. 28 червня. Одна з вулиць Чернівців носить ім’я С. Воробкевича. Ще один пам’ятник Воробкевичу відкрили у листопаді 2008 р. на території ЗОШ №27.
 
 
 
9 травня – 110 років від дня народження композитора, піаніста, педагога
Олександра ОМЕЛЬСЬКОГО (1906–1988)
 
Народився в с. Онут Заставнівського району Чернівецької області. Закінчив музичну школу в Чернівцях. Навчався в Моцартеумі в Зальцбурзі. Працював у Чернівецький філармонії.

Емігрував 1949 р. до Бразилії, а з 1963 р. жив в Нью-Йорку, працював викладачем Українського музичного інституту, брав участь в українських концертах, був капельмейстером і акомпаніатором хору «Думка».

«Ім’я Олександра Омельського я вперше почув від О.Д. Годованської та З.Ф. Пенюк, чернівецьких друзів Дарини Дмитрівни. Свого часу письменниця відкрила їм інкогніто головного героя роману «Повнолітні діти» Данка Данилюка – ним був, за її словами, син директора веренчанської школи Сандик (скорочене від Олександр) Омельський. Згодом щасливий випадок звів мене з Клавдією Теодорівною Циганюк, двоюрідною сестрою Олександра, котра й нині (тобто у 1997 році, коли була опублікована стаття) живе в Чернівцях і котрій завдячуємо тіснішим знайомством з історією родини Омельських» (Р. Горак).
 
 
 
11 травня – 115 років від дня народження німецької поетеси
Рози АУСЛЕНДЕР (1901–1988)
 
Народилася в Чернівцях (справжнє ім’я Розалія-Беатріс Шерцер). Вона походить з асимільованої єврейської чиновницької родини.

У 1921 р., після смерті батька, емігрувала разом зі своїм студентським товаришем Ігнацем Ауслендером (одруження 1923; розлучення 1930) до США. Там вона працювала як банківський службовець, редактором газети («Westlicher Herold», «America Herold») і публікувала свої перші вірші в німецькомовних газетах. 1931 р. – повернення в Чернівці, публікації в буковинській пресі. У 1939 р. з’явилася перша, витримана в дусі неоромантизму, збірка віршів «Райдуга». Після входу Радянської армії в Чернівці в 1940 р. – заарештована, три місяці у в’язниці за підозрою у шпигунстві. 1941–1944 рр. – в єврейському гетто Чернівців (цикл віршів «Мотиви гетто»). По закінченні II Світової війни нова еміграція до США (1946–1964). Тривалий час писала вірші тільки англійською мовою. 1957 р. – зустріч з Паулем Целаном у Парижі, з яким вона познайомилася ще в Чернівецькому гетто.

Чимало віршів присвячено Буковині, буковинським літераторам і митцям (Е. Штейнбаргу, І. Манґеру, А. Марґул-Шперберу, Д. Гольдфельду, П. Целану, Б. Редеру). Належить сьогодні до найвизначніших німецькомовних поетес XX століття.

У вересні 2010 року СБУ передала Чернівецьким музею історії і культури євреїв Буковини та Німецькому народному дому розсекречені архівні матеріали про репресовану німецькомовну поетесу з Буковини Розу Ауслендер.

Померла Роза Ауслендер 3 січня 1988 р. у Дюссельдорфі (Німеччина).

У 1998 р. науковець-літературознавець Чернівецького університету П. Рихло упорядкував вибрані твори Р. Ауслендер «Час фенікса». На будинку в Чернівцях (вул. Сагайдачного, 57), де жила поетеса, встановлена меморіальна таблиця.