Буковинський інтелектуальний календар . ВЕРЕСЕНЬ - 2016

                                                                                                                        ВЕРЕСЕНЬ 2016

6 вересня – 140 років від дня народження 
педагога, письменника Михайла ДАШКЕВИЧА

(1875 – 1948)


Народився в селі Киселиці Путильського району Чернівецької області.1899р. закінчив учительську семінарію в Чернівцях. Учителював у буковинських селах Ревно та Шепіт.У 1918–1933 рр. у Вашківцях був директором школи. Друкувався з 1902р. в чернівецьких газетах «Буковина», «Руська рада» (1902–1906), альманасі «На шляху». Автор оповідань «Добре, що хоть разом», «Святий вечір», «Сліпець», «Гриць перед шибенецею», сценки для дітей «Маланка » (1922) та інших.

23 вересня – 150 років від дня народження

громадського політичного діяча Ілька СЕМАКИ (1866–1929)
 
Народився в селищі Берегомет Герцогство Буковина у сім’ї священика.

Закінчивши гімназію, вивчав право в Чернівецькому університеті. З 1891-го року мав судову практику у Чернівцях (надрадник Буковинського крайового суду). З 1897-го року працював у суді в Радівцях. У 1899 році переведений до Кіцманя, де працював секретарем, радником і начальником повітового суду. На початку ХХ ст. переведений суддею крайового суду. Ще будучи в Кіцмані очолював місцеві осередки товариств «Український Народний Дім» та «Руської Бесіди».
На урядовій службі керувався справедливістю й принциповістю. Довіру до всього українського, до історії України та її народу, до Т.Г. Шевченка та Сковороди прищепила сім’я. Ця щира любов до всього українського привела його в товариство «Союз».

Коли доходило до того, що комусь у товаристві чи поза ним потрібна була допомога або порада з суду, він перший відгукувався й приходив на допомогу безкоштовно. І. Семака був засновником багатьох українських товариств на Буковині. Коли випадала необхідність їхати до села чи містечка на Буковині для відкриття читальні чи бібліотеки, то його ніщо не могло утримати – він йшов навіть пішки й навіть в негоду. При відкритті читалень з палкими промовами звертався до людей, що збиралися, наголошуючи, що ми – українці на Буковині – маємо свою історію, культуру і заслуговуємо високої поваги.

Знаючи його здібності й патріотичний запал, українська громада радо обрала земляка послом до крайового сейму та державного парламенту.

5 листопада 1918 року в Чернівцях, в будинку крайової управи, відбулися історичні збори Української Національної ради, був заснований уряд Буковини, до якого ввійшли Омелян Попович, Ілько Семака, Микола Спинул та Іван Попович. Посол Ілько Семака закликав представника Австрії О. Ецдорфа негайно передати владу над Буковиною Управі української частини Буковини, а місто Чернівці – Українській Національній раді.

6 листопада, о 12 годині, владу було переобрано, головою став Омелян Попович.

Пізніше, після загарбання Буковини Румунією, Ілько Семака опинився у Відні, де пережив всі злидні еміграційного лихоліття. На старості літ пішов працювати за своїм фахом – як староста окружного суду – в глуху словацьку провінцію, щоб заробити на прожиток собі й своїй сім’ї. Там і скосила його смерть в містечку Превідзи 4 січня 1929 року.

Так закінчилося життя визначного буковинця, посла до парламенту та буковинського Сейму, надрадника крайового суду Ілька риц де Семака. Тіло його було перевезено після смерті до рідного краю, до якого румуни не пустили його при житті. Похований він у родинному склепі свого брата Семаки.