Отто Людвіг Премінгер

Отто Людвіг Премінгер (або Премінджер, нім. Otto Ludwig Preminger, 5 грудня 1905, Вижниця, Австро-Угорщина - 23 квітня 1986, Нью-Йорк, США) - австрійсько-американський режисер, актор, продюсер, відомий головним чином як творець класичного нуару «Лора» (1944).

Отто Премінгер народився у Вижниці у відомій єврейській сім'ї. Його батько, успішний юрист, деякий час був генеральним прокурором Австро-Угорської імперії. Як і його батько, Отто разом зі своїм братом Інгвальдом (в майбутньому також став відомим кінопродюсером) навчався на юриста і в 1926 році отримав ступінь доктора. У цей час він захопився театром і став актором і ассистентом режиссера Макса Райнхардта в театрі Йозефштадті. У 1931 році він знімає свій перший фільм «Велика любов» (нім. «Die große Liebe»). У жовтні 1935 року, за три роки до аншлюсу Австрії до нацистської Німеччини, Премінгер емігрує до США. Тут він працює актором і режиссером на кіностудії  «20th Century Fox». Через австрійський акцент в кіно він грає нацистів, незважаючи на своє єврейське походження. Після війни, в 1950-ті й ранні 1960-ті роки він стає визнаним голлівудським режисером. У 1977 році написав книгу спогадів.

Перемоги
Венеціанський кінофестиваль
Приз за фільм «Анатомія вбивства»
Берлінський кінофестиваль
1955 - Бронзовий ведмідь за фільм «Кармен Джоунс»
Кінофестиваль в Локарно
1955 - Приз за фільм «Кармен Джоунс»

Номінації
Премія «Оскар»
1944 - Кращий режисер (за фільм «Лора»)
1959 - Кращий фільм (за фільм «Анатомія вбивства»)
1963 - Кращий режисер (за фільм «Кардинал»)
Золотий глобус
1960 - Кращий режисер (за фільм «Анатомія вбивства»)
1964 - Кращий режисер (за фільм «Кардинал»)
BAFTA
1959 - Кращий фільм (за фільм «Анатомія вбивства»)

З початку 1950-х років - незалежний продюсер, один з перших "незалежних" цього "призову", і саме з цією стороною діяльності Премінгер пов'язані його популярність і значення для кіно США. Як ніхто інший, Премінгер не боявся давати роботу кінематографістам, занесеним в списки неблагонадійних. Він постійно кидав виклик голлівудським канонам: в "Місяці блакитному" (TheMoonIsBlue) порушив фарисейські заборони на використання в діалозі "вульгаризмів", в "Людині із золотою рукою" (The Man With The Golden Arm) вперше підняв проблему наркоманії. Величезним успіхом користувалася вільна екранізація опери "Кармен", "КарменДжонс" (CarmenJones), де знімались тільки темношкірі актори. Екранізація стає улюбленим жанром режисера, але його наступні роботи - "Свята Іоанна" (Saint Joan, 1957, за п'єсою Дж. Б. Шоу) і "Поргі і Бесс" (Porgy And Bess, 1959, по опері Д. Гершвіна) - відкинуті як критикою, так і глядачем. Кінець 1950-х років приносить Премінгер такі удачі, як детектив "Анатомія вбивства" (Anatomy Of A Murder) і політична драма "Рада і злагода" (Advise And Consent), але його картини 60-х років погано вписувалися в сучасний кінематографічний пейзаж через свою театральність, зневагою до монтажу і пластикою екрану.