Василь Кожелянко: пошуки крізь час і простір

Інтернет-презентація синкретичної виставки з нагоди 55-ї річниці з дня народження письменника, публіциста, творця жанру "альтернативна історія" на теренах української літератури Василя Кожелянка (1957-2008)

 

    Розгорнута виставка в Муніципальній бібліотеці ім. А. Добрянського містить усі надруковні твори Василя Кожелянка, також статті письменника й матеріали про нього, фотографії, листи та єдине комплексне дослідження творчості автора «Творчість Василя Кожелянка в контексті сучасної європейської літератури».
    Проза Василя Кожелянка - одне з найцікавіших і найзагадковіших явищ сучасної української прози. Автор 4 поетичних книг, 10 романів та 2-х книг малої прози, вкупі з 5-ма п’єсами у співавторстві з Володимиром Сердюком став відомим за межами Буковини та й усієї України завдяки роману «Дефіляда в Москві». 
    Роман-анекдот №1, тобто «Дефіляда», довів, що майбутнє – це добре сплутане з неочікуваним фіналом минуле. Тим паче, коли йдеться про літературний твір. Багатьма літературознавцями й звичайними читачами «Дефіляда» сприймається, як анекдотичний продукт, створений за допомогою зміщення часових площин та історичних фактів. Насправді ж, автор змінює точку зору на події, їх причини та наслідки, причому, - у прямому значенні. А це, як не дивно, викликає сміх. Спочатку сміємося від несподіванки, потім – від розгубленості, а потім – над собою. Проте, «потім» настає не для всіх. Наприклад коли написано: «В Європі все було гаразд... Гітлер без особливих зусиль в жовтні взяв Москву... Звичайно, допомогли союзнички, передусім українці, але скільки клопотів із тамтими союзниками. Найбільше докучала Румунія....», то не кожен продовжить читання. Політкоректність і не була самоціллю, чи навіть необхідною ознакою прози Василя Кожелянка. Ця схема спрацьовує й у низці наступних романів у стилі «альтернативної історії»: «Конотоп», «Людинець пана Бога», «Котигорошко», «Тероріум». Зовсім не менш цінними у доробку Кожеляннка стали інші романи. Можливо найвдалішим, своєрідним, психологічно наснаженим, проте легким є роман «Срібний павук». Так, «віддавши належне» альтернативній історії (говоримо про стиль дефілядної серії романів), автор узявся охудожнити справжню історію, поєднуючи любов до зброї, поезії та рідних Чернівців австрійського періоду з вишуканими сюжетними колізіями, детективними сценами, коханнями, застіллями та історичними фактами. Першим перекладеним (частково) німецькою мовою романом став „Срібний павук“. Саме переклад Петра Рихла ввів твір у коло „європейських німецькомовних Чернівців“, а книга серії Europa erlesen“ – перенесла його за кордон імажинарної географії Європи.
    У світі поезії В. Кожелянко виглядає зовсім іншим – романтичним, чутливим до будь-яких змін, настроїв, передчуттів. Він витворює антураж для світу і ніяк не наважиться завершити творіння... все ще не досконале на думку автора. Плинність і одночасно ефектність та емоційність притаманні Кожелянковим віршам. Переважно це поезія станів – від європейських форм і до хоку. Поезії Кожелянка властива котячість: вона незалежна й потойбічна, м’яка та тепла на дотик, на дощ – сумна і медитативна, як погляд замріяного котиська...
    Треба зауважити, що переважна більшість книжок Василя Кожелянка в Муніципальну бібліотеку вдаровані автором з дарчими написами. Чи не найбільша цінність з-посеред них – автограф на першій поетичній збірці «Терновий іній» для Анатолія Миколайовича Добрянського: «Шановному Анатолію Миколайовичу добрянському з щирою вдячністю за добро, допомогу, науку, щирість в ті страшні часи. Щиро В. Кожелянко».
    На виставці, зрештою, знайдеться й ознака третьої іпостасі Василя Кожелянка – це драматургія. Неомодерна драма, напруга в якій визначається стосунками персонажів, а не їхніми діями чи словами. І число цим експериментам – п’ять.
 

Загалом авторський «послужний список» виглядає так:

Романи
Дефіляда у Москві (1997, премія «Сучасності»)
Конотоп (1998)
Людинець пана Бога (1999)
ЛЖЕNostradamus (1999)
Котигорошко (2000)
Тероріум (2001)
Срібний павук (2003, Кальварія)
Третє поле, видавництво "Теза" (2007)
Ефіопська Січ (2005, Лілея-НВ)
Діти застою (неопубліковано)

Збірки оповідань
Логіка речей (2007, Кальварія)
Чужий (2008, Кальварія)

Збірки поезій
Терновий іней (1994, премія «Гранослов'92»)
Білий і рудий (1994)
Семибарвний кінь (1995)
Як вчив Кожелянко-цзи (2000)

П'єси
(у співавторстві з Володимиром Сердюком)
Пластиліновий метал
Солдатське щастя
Гільйотина
Лізикава
Казка діда Зигмунда
 

Презентацію і виставку підготувала
Антоніна Аністратенко