Культпростір. Події

Одним миром

Властиво, усі ми одним миром мазані. Але після цієї знаменної події люди мають звичку розходитись своїми стежками. Тому так різноманітно виглядають долі і щоденні новини, справи з понеділка та п’ятничні зледащо сказані кпини. Згодом це все осідає в серцях та виявляється в подіях і творах мистецтва, в історії та надії на майбутнє.

«Князів на світі – тисячі, Бетховен – усього один». Маленькі миттєвості великої людини. У самому центрі Чернівців… непомітною стрічкою відгалужується вулиця імені Людвіга ван Бетховена. Проте коли з римо-католицького костьолу , розташованому поруч, раптом починають долинати високі божественні мелодії, навіть не сумніваєшся, що саме її… треба було назвати іменем славетного композитора…» Н. Пожарук (Чернівці. – 2012. – 9 серпня. – № 32).

«На чиє запрошення до Чернівців їздили композитори зі світовим ім’ям?.. Завдяки кому прості городяни вперше почули музичне мистецтво Бетховена, Моцарта, Шопена, Чайковського, Ліста?.. Усе завдяки старанням видатного чеського та українського композитора, скрипаля й педагога Адальберта Гржімалі, який народився 170 років тому й прожив у Чернівцях 34 роки. Про музичеу історію Чернівців та цікаві факти з життя Адальберта Гржімалі розповідає директор Муніципальної бібліотеки імені Анатолія Добрянського Леся Щербанюк…» В. Чорней (Молодий буковинець. – 2012. – 10-11 серпня. - № 88).

«На семи нещасливо щасливих вітрах»… Вже вкотре гортаю сторінки книги «В цупких обіймах німоти…» – нову поезію Т. Севернюк, що вийшла друком в м. Бремені. Постать Т. Севернюк не проста, дуже парадоксальна: людяна і лагідна, дерзновенна у слові, небайдужа до пошанівку, добросердна, але не прощає зради, тиха у творенні і бурхлива у душевних зривах і злетах… Слово – основа життя, «якщо в нього серце є…», – стверджує Тамара Севернюк, котра чується древом, в якому нуртують соки, що гріють застуджений світ…» Ю. Гусар (Буковинське віче. – 2012. – 10 серпня. – № 33).

«Знищити мову одним законом не можна». Професор ЧНУ Людмила Олександрівна Ткач [впевнена, що] нам давно треба перемістити акценти з того, щоб мову робити політичним гаслом, на те, щоб українська мова для кожного з нас була щоденною життєвою потребою. Якби ми зараз запитали в перехожих: «Скажіть, будь ласка, який рингтон на вашому телефоні?»... Можна не сумніватися, що мобільних телефонів з українським рингтоном буде найменше. Так до чого тут закон?» Ю. Боднарюк (Молодий буковинець. – 2012. – 9 серпня. – № 87).

«Будинок із «чортовим» числом вікон. Легенди та факти про незвичну оселю на вулиці Ольги Кобилянської... Кажуть, господар будинку народився 13 числа і вважав цю цифру для себе щасливою... Він мав велике господарство, зокрема стайню, в якій утримував коней, яких було 13...» В. Чорней (Місто. – 1012. - додаток МБ. – 9 серпня).

Огляд підготувала

Антоніна Аністратенко