«Служив науці думки і слова»

«Служив науці думки і слова»

170 років від дня народження Климентія Ганкевича (1842-1925)

Під такою назвою в читальній залі Муніципальної бібліотеки ім.А.Добрянського розгорнута виставка з нагоди 170-річчя від дня народження мовознавця, письменника, етнографа, перекладача, першого викладача української мови та літератури в Чернівецькому університеті Климентія Ганкевича.

Народився Климентій Миколайович Ганкевич 2 вересня 1842 (1943) року в с. Несласов (Настасів), нині Тернопільської області. Навчався майбутній просвітитель у Бережанській гімназії. Закінчив семінарію УГКЦ у Львові (1866), Продовжив освіту у Львівському університеті. Від 1868 учителював у гімназіях Перемишля, Бережан, Станіслава (нині Івано-Франківськ), Чернівців. Перший викладач історії української літератури в Чернівецькому університеті.

Клим Ганкевич усе життя служив науці думки і слова – як викладач української мови і літератури, письменник, мовознавець, етимолог, етнограф, автор теоретичних і методичних праць з філософії, перекладач, співробітник кількох періодичних видань Галичини (наприклад, був редактором клерикального часопису “Мир” у Львові) й Буковини, входив до складу колегії для видання шкільних підручників і укладання номенклатури.

Найголовнішою і найпершою його іпостассю була – педагогічна. Можемо припустити, що з часів вчителювання в гімназії Чернівців, молодий Ганкевич усвідомлює нагальну необхідність україномовного викладання у вищій школі та й від самих початків навчання дітей. Тому в Чернівцях він розгорнув масштабну громадсько-культурну діяльність, спрямовану на пожвавлення українського мовно-мистецького середовища. Як начитаний психолог та філософ-ідеаліст та мовознавець, К. Ганкевич намітив світоглядну концепцію національносвідомого українця й презентував свої погляди в діяльності товариств «Руська бесіда», «Буковинська руська рада» та в пізніше ним організованому академічному товаристві «Союз».

Ще більш визначним став період викладання в Чернівецькому університеті. Ту ж світоглядну лінію продовжує К. Ганкевич і в університетських викладах, щоправда, переважно у мовознавчому дискурсі. Коли влітку 1875 р. розпочалось призначення «персоналу» Чернівецького університету, д-р К. Ганкевич був запрошений на посаду університетского секретаря, яку займав до 1886 р. На час відкриття університету, каф. української мови та літератури не була заміщена, то суплентом призначили д-ра К. Ганкевича. Він почав читати курси історії української літератури та кілька спеціальних курсів. Всього студентів на його курси записалось – 74, що є значною цифрою на ті часи.

Високу оцінку викладацькій роботі К.Ганкевича в ґімназії дав у своїй праці “Буковинська Русь” Степан Смаль-Стоцький: “За Клима Ганкевича зміняється трохи напрям руської мови… В задачах подибуємо теми з новійшої літератури, як: “Головні естетичні і психологічні моменти в «Наталці Полтавці”, “Значення Котляревського в нашій літературі”, “Яке значення мають приповідки і пісні народні”, “Житіє простолюдина за Основ’яненком”, “Характер Гамалії”, “Чому виступ Котляревського складає епоху в нашій літературі”, “Значення Квітки в нашій літературі”, “Характерні ознаки наших ліричних творів”, “Характер поезій Т.Шевченка”… Така наука була здатна розбудити інтерес до сучасного дyхового життя Руси і зігріти серце молодіжи до свого рідного народу, при такій науці – по Глібовицькому – учні мов на світ народилися…”. [за проф. Н. Бабич].

Проте викладав він лише протягом семестру. Натомість продовжував займатись науковою діяльністю. Окремими виданнями вийшли:

«Психологія» (1868),

«Grundzüge der slavischen Philosophie» («Нариси слов'янської філософії», 1869; 1873; розділ із неї «Філософія в українців» перекладено українською мовою й оприлюднено у вид. Збірник Харківського історико-філологічного товариства. Нова серія. — Харків, 1998. — Т. 6. — С. 153-166),

«Короткий нарис психології для ужитку в школах середніх» (1874),

«Życie, pisma, system filozoficzny Bronisława Trentowskiego» (1871),

«Система наголосів у мовах: санскритській, грецькій і українській» (1875),

«Археологічно-бібліографічна виставка Ставропігійського Інституту» (1888),

«Katalog dokumentów odnoszących się do Fedorowiczów w archiwum okcńskiem» (1890).

Дослідження Ганкевича про наголос в українській мові продовжили мовознавці І. Верхратський, Я. Гануш.

Про окремі праці з історії літератури неоднозначно відгукувався І. Франко, а особливо гостро Іван Якович критикує громадську позицію Ганкевича: «... др. Клим Ганкевич, фігура характеристична тим, що присусіджувалася до кожної партії, аби та тільки друкувала його писання... В р. 1875 він розпочав на Чернівецькім університеті виклади історії руської літератури і опублікував своє «Вступне слово» окремою брошурою. З викладами, одначе, йому не пощастило...».

У наукових працях з філософії К. Ганкевич виступав проти матеріалізму і дотримувався так званого реального ідеалізму. В релігійно-філософських питаннях стояв на суто християнських позиціях. Учасник світового конгресу психологів (Мюнхен, 1896). Підтримував наукові зв'язки з багатьма європейськими вченими.

У нас на виставці представлено енциклопедичні та наукові видання, які містять інформацію про К. Ганкевича, а також публіцистичні розвідки буковинських істориків та журналістів про цього видатного діяча та першого мовознавця нашого краю. Серед них:

Ø     Буковина: її минуле і сучасне / Укл. Д.Квітковський, Т.Бриндзан, А.Жуковський. – Париж-Філядельфія-Дітройт, 1956. – 965 с.

Ø     Енциклопедія українознавства: У 10 т. – Т.1 (А – Голов’янко). – Львів, 1993. – 400 с.

Ø     Енциклопедія сучасної України, Т. 5.

Ø     Смаль-Стоцький Ст. Буковинська Русь: Культурно-історичний образок. – Чернівці. – Зелена Буковина, 2009. – 191 с.

Ø     Франко І. Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 р. // Франко І. Твори: У 50-ти т. – Т.41. – К.: Наук. думка, 1984. – С.194-471.

Ø     Масан О. «Можу промовляти рідною мовою...» // Чернівці. ­ 1995. – 3 листопада (№ 45). ­– С. 4.

Ø     Бабич Н. Д. 15 не останніх із могікан: Педагоги і вчені Буковини другої половини ХІХ – початку ХХ століття. Науковий нарис. – Чернівці: «Букрек», 2010. – 320 с.

та ін.

 Детальніше про життя і діяльність Климентія Ганкевича можна дізнатись, відвідавши виставку в Муніципальній бібліотеці ім. А.Добрянського або завітавши на наш сайт.

виставку підготувала

Антоніна Аністратенко