ТАЛАНОВИТИЙ УЧЕНЬ ФРИДЕРИКА ШОПЕНА

План роботи
Муніципальної бібліотеки ім.А.Добрянського
на вересень 2011 року

Цвіт культури нашого краю
 22 жовтня – «Талановитий учень Ф.Шопена».

190 років від дня народження українського піаніста, композитора, музикознавця, фольклориста Кароля Мікулі (1821-1897)
Виставка з фондів А.Добрянського.



ТАЛАНОВИТИЙ УЧЕНЬ ФРИДЕРИКА ШОПЕНА
Під такою назвою в Муніципальній бібліотеці ім. А. Добрянського розгорнуто виставку до 190 річниці від дня народження піаніста, композитора, педагога, музично-громадського діяча, фольклориста Кароля Мікулі.


Він народився 22 жовтня 1821 року в Чернівцях у сім’ї вірменського купця. По закінченні Чернівецької вищої гімназії вступає на медичний факультет Віденського університету. Впродовж 1844 1846 рр. вчиться музиці в Парижі у Фридерика Шопена (клас фортепіано) та Анрі Ребера (контрапункт та композиція). Талант до музики він успадкував від матері, яка була його першим вчителем гри на фортепіано. Потім музичного мистецтва його навчав домашній вчитель – запрошений польський піаніст Оскар Кольберг. В 1848 1857 рр. композитор мешкав у Чернівцях, подорожував Буковиною та Бесарабією, записував українські, румунські і молдавські народні пісні, танці та обряди. Кароль Мікулі – один із фундаторів першої публічної бібліотеки у Чернівцях, яка була заснована ще 1852 року. Нагороджений Кавалерським хрестомордена Франса Йосифа. У 1857 році Мікулі був запрошений до Львова на посаду директора і викладача музичної школи Галицького музичного товариства та диригента його оркестру. Відійшов у вічність Кароль Мікулі 21 травня 1897 року у Львові де і похований. В австрійський період у затишному районі Чернівців, поблизу центрального парку, іменем Карла Мікулі була названа вулиця. Варто й нині повернути цю постать городянам не тільки у книгах, але й у пам’яті вулиць нашого міста.
Щодо доробку Кароля Мікулі, композитор випустив у світ повне зібрання творів Фридерика Шопена у 17-ти томах, яке вийшло у світ 1879 року у Лейпцігу. Він також є автором численних фортепіанних п’єс, творів для скрипки і кларнета, хорів, пісень, мазурок, полонезів, вальсів, обробок музичного фольклору різних народів. Музикант написав багато пісень на слова польських, французьких, німецьких і румунських поетів, видав у Львові 1850-1854 рр. чотирма випусками «48 національних румунських арій» (дойни, балади, пісні пастухів, танцювальні мелодії) в обробці для фортепіано. Перу Мікулі належить теоретична праця «Про канон», яка ще чекає на вихід у світ.
У далекі травневі дні 1847 року, завдячуючи дружбі з Каролем Мікулі, Чернівці мали часть слухати концерти блискучого угорського піаніста Ференца Ліста. Він дав два великі концерти у готелі «Молдавія», власником якого був батько Кароля – Якоб фон Мікулі. Будівля колишнього готелю знаходиться на вулиці Головній, поруч з церквою Параскеви, нині у частині цього приміщення діє читальна зала юнацької бібліотеки.
 

Непересічну творчу особистість Кароля Мікулі відкрив чернівчанам дослідник музичного життя нашого міста журналіст і головний редактор «Радянської Буковини» Кузьма Демочко, всі видання «Мистецької та музичної Буковини» якого представленні на виставковому стенді бібліотеки.
Тут само презентовані енциклопедичні музичні видання Буковини та України загалом, де належно поціновано постать видатного буковинського композитора 19 століття зі світовим ім’ям Кароля Мікулі. Зокрема, йдеться і про архівні матеріали, зібрані Олександром Добржанським, Наталею Масіян та Марією Никирсою під однією палітуркою й назвою «Нації та народності Буковини у фондах Державного архіву Чернівецької області», де у відповідному розділі подані відомості про життя й діяльність Кароля Мікулі.
Творчу спадщину композитора широкій аудиторії повертає доцент кафедри музики ЧНУ ім. Ю. Федьковича, дослідник і популяризатор його праць – Олександр Залуцький. На нашій виставці представлені навчальні посібники «Музичне краєзнавство Буковини» (вип. 3, 5, 7), куди входять рідкісні музичні твори, фортепіанні п’єси, етюди, балади, 48 національних румунських арій композитора, які вперше були видані у Львові ще у 1850 1854 рр.