Засновник буковинської школи гри на флейті Ян Репаський

Засновники класу флейти на Буковині 

Існує крилата фраза, що на Буковині кожна дитина народжується з музичним талантом. Тому тут часто можна побачити як діти поспішають в одну із музичних шкіл або зі скрипкою у футлярі під пахвою, або ж навіть без інструмента, вчитися гри на фортепіано чи на заняття з вокалу. Певно якась магія в цьому є, адже край дав світові багато відомих музикантів. Проте рідко хто, окрім вузького кола спеціалістів, визнає, що за розвитком природнього дару завжди стоїть багаторічна і наполеглива праця вчителів. Адже саме Вчитель музики працює над тим, щоб талант заграв всіма барвами звуків зі сцени. І якщо вчителів зіркових вокальних виконавців ще згадують, то вчителів, які навчають дітей гри на різних музичних інструментах згадують вкрай мало, але ж свого часу вони формували повноцінні музичні школи найвищого рівня.
 
До таких відноситься і школа гри на флейті, музичному інструменті, який прийшов до нас з найдавніших часів.
 
Зараз важко сказати, хто був першим кваліфікованим вчителем флейти в Чернівцях, але про формування школи можна говорити вже у післявоєнний період, коли мистецтву гри на флейті почали навчати такі професіонали як Ян Штефан Репаський, Петро Іванович Денейко, Іван Константинович Петров. Саме ці видатні педагоги відкрили загалу ряд талановитих молодих музикантів і проклали їм шлях до великої сцени. Серед них: Михайло Вайнтрауб, Микола Макаренко, Борис Гройсман, Михайло Дельман, Ярослав Кушнір, Юрій Андрійчук, Микола Микитей – молоді, талановиті флейтисти, які здобули початкову музичну освіту саме у трьох згаданих педагогів Буковини. Пройшов час, історичні перипетії внесли свої корективи в розмірене життя педагогів-митців – як вчителів, так і їхніх вдячних учнів доля змусила обрати різні країни проживання. І всі ці імена вже майже забуті, що є цілком несправедливо, адже ці люди створили та продовжували школу професійної музики в Чернівцях.
  
Пам'ять про цих людей, вчителів повинна залишатися не тільки серед їхніх учнів, але й передаватися майбутнім поколінням. Закликаю всіх – напишіть про своїх учителів декілька слів, залиште коротку інформацію в інтернеті, може і про вас хтось згадає добрим словом. 

Засновник Буковинської школи гри на флейті

Для початку представимо одного із них:

Репаський Ян Штефан (1903 - ?)
 
Ян Штефан Репаський, чех за національністю, народився у січні 1903 року в селищі Аніна (рум. Anina, нім. Steierdorf-Anina), що розташоване в історичній області Банат серед гірської місцевості. На той час воно належало області Тімішоара, що на заході Румунії. Це було доволі велике і розвинене селище, саме там вже в 1863 році запустили першу гірську залізницю в Румунії для транспортування вугілля до портів на Дунаї.
 
Схильність до музики та абсолютний музичний слух хлопчика були помітні ще з дитячих років. Тому вже в 7 років він почав навчатися грі на флейті. Після закінчення загальноосвітньої та музичної школи вчився в музичному училищі міста Тімішоара. Це третє за величиною місто Румунії, надзвичайно багатокультурне, адже окрім румунів, у ньому, зокрема, проживали, угорці, німці та серби. Тому його молоді роки проходили серед щоденного та яскравого поєднання цих культур, мов та традицій. Та головне – тут він остаточно переконався, що музика є його покликанням і справою всього життя.
 
Задля отримання фахової вищої освіти він переїхав до Праги, де закінчив консерваторію, а після цього отримав запрошення працювати у симфонічних оркестрах міста, чого удостоювався далеко не кожен.
Зараз уже важко встановити, що сприяло його переїзду до Чернівців. І хоч на той час місто вже було столицею герцогства Буковина, але все ж варто визнати, що можливості розвитку кар’єри для музикантів такого високого класу були дещо скромніші, ніж у Празі.
 
Припускаємо, що цьому посприяли тривожні історичні події, адже в Європі фашизм вже поступово завойовував розуми і владу. Якби би то не було, але в 1937 році Ян Репаський переїхав до Чернівців, де наступні чотири роки, до 1941 року, працював у симфонічному оркестрі і викладав в консерваторії міста.
Під час Другої світової війни, з 1941 по 1945 рік, він вирішив бути ближче до рідних і працював у симфонічному оркестрі міста Тимішоара.
 
Очевидно, що в нашому місті йому було комфортно жити і працювати, власне як і всім людям здібним до мистецтва і музики зокрема. Тож відразу по закінченню війни він повертається до нашого міста і з 1945 по 1947 рік працює музикантом симфонічного оркестру Чернівецької філармонії.
 
Саме на цей період припадає відкриття Чернівецького музичного училища і зрозуміло, там потрібні були висококваліфіковані викладачі гри на різних інструментах. Він отримав запрошення викладати у класі флейти і в училищі, і в 1-й музичній школі Чернівців. Саме Ян Штефан Репаський став першим вчителем флейти у нашому місті.
 
Слід сказати про нелегкий життєвий і професійний шлях цієї скромної і дуже інтелігентної людини. Воєнні події дуже негативно вплинуло на формування знань про його біографію. Багато моментів з його життя досі невідомі і можемо говорити про них тільки як про ті, що гіпотетично могли відбутися, оскільки Я. Репаський не міг всього сказати, перебуваючи під тиском репресивної машини радянської системи . Навчання і робота в Чехії, не дали йому можливості вільно користуватися дипломом про закінчення Празької консерваторії. Це могло привернути увагу НКВД, а через відсутність документу про освіту він не зміг продовжити викладацьку діяльність. Попри обставини, що склалися, саме його студенти стали першими випускниками-флейтистами Чернівецького музичного училища.
 
Його учень Михайло Вайнтрауб, після 2 курсу училища навчався в Київській консерваторії – дуже відомий флейтист, який грав в оркестрах України, США і Ізраїлю. Учень Яна Репаського Михайло Дельман - перший професійний педагог музичного училища м. Чернівців (працює в Ізраїлі). Школа Яна Репаського перейшла до багатьох його учнів, таких як: Микола Макаренко, Петро Денейко, Борис Гройсман, Ярослав Кушнір, Юрій Андрейчук, Микола Микитей та ін.
 
Основні принципи викладання школи Яна Репаського – європейські стандарти навчання, що закладалися ним з перших занять: професійне звучання і професійний стиль, особливе ставлення до методичного матеріалу (вправ, гам і етюдів), обов’язкове вивчення оркестрових труднощів.
 
Слід сказати і про характер цього чоловіка. Люди, які його знали, часто говорили про надзвичайну вихованість, скромність, інтелігентність. На жаль, держава не помічала його педагогічних досягнень – до кінця життя у нього не було власного житла, ніхто не знає коли він помер.
 
Він зайняв знакове місце серед викладачів-професіоналів та вплинув на ціле покоління чернівецьких музикантів. Хоч мені довелося всього декілька разів відвідати його уроки та ті поради та європейський підхід до викладання переконали мене в його майстерності.
Я назавжди щиро вдячний Яну Штефану Репаському – чудовій людині і прекрасному педагогу, за ту вагому підтримку моїх перших несміливих кроків у професії музиканта гри на флейті. Це стало справою всього мого життя.
 
В біографії вчителя Яна Репаського залишилося ще дуже багато білих плям. Ми знаємо, що в Чернівцях проживала родина Вінцента та Жозефіни Рапаських, кожен з сім’ї яких були або акторами, або талановитими музикантами. Наприклад, їх донька Гонората Рапаська-Лещинська, яку в Європі знають як відому артистку та режисерку. Проте чи були вони родичами з Яном Рапаським– нам ще варто дослідити в майбутньому.
 
 
Маємо надію, що живі ще ті чернівчани, які знали цього поважного чоловіка і зможуть відкрити іншим його подальші життєві сторінки. І ми спільними зусиллями повернемо це достойне ім’я на музично-педагогічну мапу Чернівців та краю назагал.

 

  

Підготував Ярослав Кушнір - музикант, композитор, письменник, педагог