Презентація проекту " Література рідного краю на допомогу шкільній програмі".

Муніципальна бібліотека імені. Анатолія  Добрянського започатковує проект " Література рідного краю на допомогу шкільній програмі", щоб юні чернівчани змогли глибше пізнати культуру та літературу Буковини. 


Понад 150 років тому, за часів Австро-Угорщини та правління династії Габсбургів, учнями чернівецьких шкіл вивчались література, географія та історія рідного міста. Підтримуючи цю традицію чернівецькі гімназії та школи продовжують вивчати літературу та культуру рідного краю.
Муніципальна бібліотека ім. А. Добрянського на допомогу вивченню цих предметів пропонує школярам та викладачам навчальних закладів ознайомитись з творами чернівецьких та буковинських письменників, які знаходяться на полицях книгозбірні.


З давніх давен на території сучасної Буковини жили люди з різними національними, історичними та етнокультурними кодами, що демонструвала і продовжує демонструвати багата палітра літературного життя краю. Невловимий дух суперництва між націями сприяв розвитку мистецьких талантів. На основі цих багатонаціональних традицій місцевого населення віками формувались ментальні і духовні складові літературної спадщини буковинців. Це явище особливо яскраво демонструє література рідного краю з його центром духовності і культури – Чернівцями.

Характеризуючи літературний процес на Буковині неможливо залишити поза увагою пережиті краянами соціально-політичні перетворення, які мали безпосередній вплив на літературний розвиток. Завдяки динамічним змінам та міграційним процесам література Буковини прославилась своєю багатогранністю та набула особливої яскравості. На фоні взаємовпливів культур та інтеграційних процесів формується українська народна пісня, українська казка, українське літературне Слово.
В цей час, прагнучи до дружнього співжиття та створюючи стабілізуючий і благодатний міжнаціональний клімат, православний владика Євген Гакман, одночасно підтримуючи існуючі на Буковині релігійні конфесії, створює сприятливі умови для розвитку православної української громади з її особливими національними традиціями.

В свою чергу тогочасна буковинська інтелігенція, розуміючи «небезпеку національної замкнутості», намагається в українську літературу ввести елементи світової культури. Так на Буковині, і зокрема в Чернівцях, набувають популярності перші світські аристократичні літературні салони, відкриваються завдяки професору Чернівецького університету Степану Смаль – Стоцькому, буковинським письменникам Осипу Маковею, Юрію Федьковичу, Євгенії Ярошинській - народні читальні, формуються українські товариства, які сприяють розвитку української культури.
Особливу роль в літературному житті Буковини зіграли німецька, румунська, єврейська, польська та інші мови, які відкривали перед буковинськими письменниками широкі культурно-освітні горизонти. І як говорив у свій час Іван Франко, Буковина була і залишається унікальним регіоном тому, що саме тут, за його словами, прищеплювалися «найбільш модерні способи мислення і вислову думки», а у складних соціально-політичних умовах другої половини ХІХ - початку ХХ століть літературі судилося стати носієм національної духовності, культури і політики.

Так на Буковині у багатонаціональному просторі формувалась українська література Буковини, цей процес не втрачає своєї актуальності і сьогодні.

                                                                                                                                                                                             Підготувала Галина Мурмилюк 
 
 
 
    Після екскурсії книжковими фондами книгозбірні учням в рамках Проекту було продемонстровано відеопрезентацію «Література Буковини» за навчальною програмою 5 класу.

 На світлинах учні 5-А класу Чернівецької ЗОШ № 2 (організатори зустрічі -  Ю.  Глібіщук та А. Смольський, Л..Щербанюк,   Л. Кирилюк, Н.Татарин, Г.Мурмилюк)