31-05-2018

В гостях Муніципальної з розмовами про дітей, освіту та педагогіку Пауль Пшенічка.

В Муніципальній - проект «Творці культурних Чернівців» з тележурналісткою Жанною Одинською. Гість проекту відомий всьому світу чернівчанин, фіналіст CLOBAL THEACTER PRIZE UKRAINE, 2017 – володар головного призу цього конкурсу в Україні та премії, яка присуджується видатним учителям – Пауль Францович Пшенічка.
 

Пауль Пшенічка - вчитель фізики і астрономії, який працює в Чернівецькому ліцеї № 1, що спеціалізується на математичному та економічному напрямках. Він вже багато років їздить зі своїми талановитими вихованцями на різні міжнародні конкурси і привозить в рідні Чернівці призові місця та перемоги.

«У 1991 році я придумав інновацію: вчити дітей фізиці через практичну діяльність. Не лише теорією займатись на уроках, а давати школярам спробувати щось робити самим, експериментувати. – Розповідає Пауль Францович. - Для цього була організована мною громадська організація «Квазар», яка сприяє розвитку талановитої молоді в галузі науки. Через рік ми з вихованцями вже виступали на міжнародних конкурсах. Перший був у Санкт - Петербурзі… 25 років вже їздимо. Цьогоріч на міжнародну конференцію в Сербію їздили, де було представлено 29 країн. Нашим дітям цікаве спілкування з їхніми закордонними однолітками, вони навіть приїжджають один до одного в гості. Але основне - розуміють для чого треба вчитися. Зараз випускаю команду, яка привозить в Чернівці третій рік золоті, бронзові та срібні медалі з міжнародних конкурсів. Ці діти нині нарозхват».
 

Регулярні пошуки новаторських методик навчання школярів привели Пауля Францовича до того, що він став одним із засновників проектно – орієнтовного навчання в школі. Завоювавши авторитет серед своїх колег Пауль Пшенічка вже багато років запрошується в члени журі на численні міжнародні турніри та конкурси.

«Він знайшов своє призвання у своїх вихованця та педагогічній діяльності,- представляючи свого давнього знайомого і героя власної книги «На життєвих вертикалях», говорить Жанна Олексіівна Одинська. - Пауль Францович дуже трепетно й дбайливо виховує майбутню еліту нашої держави. Всі нагороди і звання, які він має, а їх велика кількість, - це винагороди за наполегливу, виснажливу, але благородну і найулюбленішу понад усе працю – справу його життя. Він – учитель. Учитель від Бога».

Минулоріч, згідно правил міжнародного конкурсу, який проводився в Україні, Пауль Францович став фіналістом CLOBAL THEACTER PRIZE UKRAINE, 2017 і був нагороджений безкоштовною поїздкою в Дубаї, а від ТСН - освітньою поїздкою в Естонію.

Фінал міжнародного конкурсу в Дубаях для Пауля Францовича – незабутні миті життя. На міжнародний форум вчителів приїхало в ОАЕ понад дві тисячі представників з усього світу – Африки, Америки, Нідерландів,  Швейцарії, Франції, Фінляндії та інших країн. Їх було понад 60. Всі вони претендували на Світову Премію арабського мільярдера Санні Варкі, засновану в 2014 році.

Але мільйон від Санні Варкі дістався представниці Великобританії, яка працює в школі з «важкими» дітьми мігрантів і змушена володіти неабияким запасом іноземної лексики. Їй довелось освоювати за час роботи з дітьми ази 30 мов світу.
Для вчителів фіналістів - представників різних країн світу в Дубаях проводились навчання, кращих вчителів знайомили з іноваційними ідеями, які допоможуть сформувати школу майбутнього, для них організовували екскурсії тамтешніми школами, котрі є добре оснащеними комп’ютерною технікою та мультібордами (інтерактивними екранами), спортивними залами, ігровими майданчиками, біговими доріжками і навіть басейнами.
 

Повернувшись з Об’єднаних Арабських Еміратів, Пауль Францович Пшенічка продовжує пошуки шляхів для креативного навчання. Він мріє відновити роботу обсерваторії у Чернівцях та створити науково- технічний центр для школярів , які цікавляться новітніми досягненнями. Наразі Пауль Пшенічка шукає для реалізації своїх задумів спонсорів та меценатів. Бо впевнений, що країні не варто втрачати дітей, які на міжнародних конкурсах сьогодні виборюють призові місця. Пауль Францович підтримує контакти з колишніми учнями. І з тими, що залишилися в Україні, і з тими, які поповнивши кадровий склад провідних закордонних фірм, нині розкидані по всьому світі. Велика частина випускників працює у США, Німеччині, Бельгії, Франції, Швейцарії, Голандії, Японії. В Чернівцях 10 докторів наук, які працюють в Фізико-технічному інституті, Буковинському університеті, Медакадемії на хімічному факультеті Чернівецького Національного Університету.

Зі сторінок біографії

    Народився Пауль Францович в Чернівцях, але згодом його родина почала подорожувати Буковиною разом з тим 
заводом, на якому працювали батьки. «Часи були такі, що без роботи можна було загинути, - розповідає Пауль Францович, - і ось поступово ми опинились у дідівському будиночку у Берегометі. З 1 по 11 клас я навчався в старій Берегометській школі з австрійськими і румунськими традиціями, з величезною бібліотекою та прекрасними учителями. Ми отримували з перших вуст історію військових походів, бо вчитель історії був танкістом і пройшов всю війну від Сталінграду до Берліну, хоча під час великої Сталінградської битви середній вік солдата обмежувався двома хвилинами… У нас був добре оснащений спортзал, стадіон, майстерні, кабінети фізики та хімії…Став фізиком я через те, що такі часи тоді були. Велику роль у виборі моєї професії зіграло те, що перший супутник в космос полетів. Крім того я завжди займався з хлопцями авіа та ракетомоделюванням ».

З перших вуст…
Пауль Пшенічка про дітей, освіту та педагогіку
( витяги з розмови)
 
«Малі діти відкриті до світу, вони хочуть все знати. До прикладу, пазли вчать трирічних малюків просторовому мисленню, логіці, розвивають пам'ять, вчать концентрувати увагу».

«Креативність дитяча проявляється в експериментуванні. Мої учні зазвичай експериментують на перервах і після уроків».

«Велике значення для дитини має перший вчитель – класовод, який формує світогляд дитини і є першим, після мами, духовним наставником».

«В більшості країн світу в останньому класі школярі здають іспити з усіх предметів. Атестат отримує менше половини випускників. У Франції, до прикладу, випускники здають 10 іспитів за 5 днів. Подібна система в Естонії і Швеції. Діти це знають наперед і розуміють, що часу вивчити матеріал перед іспитами у них не буде. Тому, що це не реально… А наші випускники продовж року вчитися не хочуть, а перед іспитами наймають репетиторів і знають, що з кращою, чи з гіршою оцінкою, вони таки отримають атестат про освіту».

« …Якщо далі так буде продовжуватись, то виросте покоління, яке не хоче нічого знати. Не дивно, що нині у Фейсбук з’являється реклама – попередження: «Люди, будьте обережні! Виходять на роботу випускники з купленими дипломами». Тому не лише страшно буде лягати «під ніж хірурга», але страшно, що руйнуватимуться будинки, мости і аквапарки…»

«Коли Назарбаєв в Казахстані прийшов до влади, то з метою позбутись корупції у вишах, запросив експертів з Франції протестувати випускників. 95% випускників після такого тестування вигнали, а також вигнали з роботи тих професорів, які ставили їм високі оцінки за неякісні знання».

«Цього року зустрічався з командою з Тунісу. В цій країні вже шість років двадцять відсотків бюджету виділяють на освіту. Туніс хоче вирватись у країни - лідери. Нині лише Франція має найвищий бюджет у світі – 21% на освіту. В Японії – 16 %».
«У Франції безоплатна освіта від двох рочків у дитсадку до закінчення університету. Але дуже жорсткі правила. Багато студентів виключають з вишів».

«В більшості країн світу серйозне навчання в садочках ведеться з трьох років. Тому, що вся світова педагогіка рухається в напрямку раннього навчання. Українська нова освітня програма така сама. Рання освіта має вирішальне значення для людини. Для своїх внуків я використовував французьку програму «Пуассон руж» і канадську «Бебі Енштейн». Вони вчать концентрації уваги, як бути відповідальним, самостійним, як співпрацювати з однолітками і дорослими. В перший клас такі діти приходять готовими до навчання. Інколи зустрічаються навіть семикласники, які до цього ще не готові. Тоді роки ідуть у них на адаптацію».

«Азія - це взагалі нереальний світ. В Південній Кореї середня школа працює до шостої вечора, а старша школа до десятої вечора. Прийти на урок непідготовленим страшний сором. В Японії теж. Але є країни де багато навчаються і де мало навчаються. У Фінляндії, до прикладу, дуже багато канікул, але це одна з кращих шкіл у світі. Так само Сінгапур. За моїм досвідом, те що я викладаю, можна зробити у два рази швидше і не потрібно 12 років вчитися».
 

Пауль Францович сьогодні виступає і проти тестування, яке не вчить школярів мислити, висловлювати свою думку і погано впливає на запам’ятовування та власне на  пам’ять молодої людини. « Тепер хочуть ще об’єднати багато предметів в один, - каже заслужений вчитель, - хімію, біологію, фізику об’єднати в один коктейль. Є така практика в США та Німеччині. Але я з цього приводу читав нещодавно в інтернеті дуже злий і грубий список мети реформи в Україні. Нам звичайно необхідно змінювати освіту, але не впадати у крайнощі».

«Вся наша свідомість побудована на мові. Якщо з дитиною не розмовляти до півтора чи два роки, то отримаємо дитину – мауглі, яка,  потрапивши до людей, людиною вже не буде. Тому в першу чергу про це треба задуматись батькам».

«Радив би в школах переглянути предмети і викладати ті, які розвивають логіку, мислення і культуру людини, бо діти сьогодні перевантажені інформацією - 18 предметів у старших класах. Хто їх може вивчити?»

Пауль Францович Пшенічка - Заслужений вчитель України, лауреат премії Омеляна Поповича, фонду «Відродження» Сореса – «Соросівський вчитель» -1994, 1995,1996 років, фіналіст і переможець конкурсу вчителів в місті Портленд 1994 року, «Відмінник освіти», Почесний член Лондонського інституту фізики, Почесний член конференції «Сахарівські читання» - 2009р. Рішенням Міжнародного астрономічного союзу і лабораторії ім. Лінкольна Массачусетського технологічного інституту малій планеті № 21389 присвоєно ім’я «Пшенічка»-2005. Фіналіст CLOBAL THEACTER PRIZE UKRAINE, 2017. Він є автором кількох підручників з механіки та фізики.

                                                                                                                                           Підготувала Галина Мурмилюк.