21-06-2018

НОВІ НАДХОДЖЕННЯ

Шановні відвідувачі нашого сайту та читачі Муніципальної книгозбірні, пропонуємо Вам перегорнути сторінки цього нового мистецького альбому і поповнити свої знання про Чернівці та отримати враження від міста, якого Вам, в силу певних обставин, не довелось бачили наживо…

 

Сергій Осадчук, Тетяна Дугаєва. Чернівці. Czernowitz. – Видавництво «Книги – ХХІ».- 362с.: іл.

Цей мистецький альбом є першим дослідженням, у якому представлена іконографія міського пейзажу Чернівців від початку ХІХ століття до наших днів. До слова, хронологія розвитку урбаністичного жанру охоплює цілих дві сотні років.
Даний альбом покликаний збагатити уяву читача про розвиток міста цікавими мистецькими враженнями, він дає можливість подивитися на Чернівці під кутом зору митця, дозволяє побачити й зрозуміти творчість художників, які присвятили своє мистецтво прекрасному місту над Прутом.

У виданні є чимало творчих робіт, які зафіксували історичні події, що мали місце в житті нашого міста.
 

 
Витяг з передмови книги:

«Чернівці «багатомовна» перлина на Прутом, не без підстав уславлюється як висококласна мовна майстерня. Проте ідіоматично обмеженій виражальній мовній формі протистоїть універсальна форма картини, мистецтву слова – сугестія погляду. Дивним чином цей погляд досі перебуває в тіні. Адже в той час , як чернівецькій літературі присвячені цілі фоліанти антологій та інтерпретацій, вичерпного зображення регіонального малярства й графіки досі немає. Тим самим ця книга відкриває цілину на старій землі – навіть, якщо цей образ звучить, на перший погляд, дещо парадоксально. Він апелює до вже відомого, збираючи погляди , які в такій багатомовності ще ніколи не були так тісно сплетені на малому просторі. Хоча про Чернівці й існує чудовий фотоальбом, виданий 2007 року, однак ця фотоколекція є радше зібранням випадкових і принагідних механічних моментальних знімків. Пропоноване видання є натомість сумою чуттєвих вражень, які загалом виникли з чуттєвої, вдумливої душі митця та створені його натхненною рукою.
 

…серце міста бється не тільки на Рінгпляц чи на Герренгасе, але й так само в городах і каштанових алеях, між ринковими ятками й балконами , у тінистих парках і запущених задніх дворах. Відчути все це чи принаймі здогадуватися про це належить до харизми митця. Його погляд сягає за межі пізнаваного, він сповіщає нам про пережите й відчуте… у цьому принадність мистецтва , і в цьому також його таємниця».
Раймунд Ланг, Зальбург/ Гамбург
Переклад з нім. П.Рихла

У альбомі  репродуктовано твори понад 120 - ти художників з Чернівців та різних міст України, а також з Австрії, Німеччини, Угорщини, Польщі, Чехії, Росії, Румунії, Канади, Великої Британії, Ізраїлю, США, Японії.

Задум упорядників альбому був створити незвичайне видання із ретроспективним нарисом, що увібрав у себе сотні художніх образів Чернівців, створених протягом минулих двох століть.

Пропонуємо Вашій увазі
звернення мистецтвознавця Тетяни Дугаєвої
до присутніх на презентації
Альбому «Чернівці. Czernowitz».
 
Сьогодні ми представляємо художній альбом «Чернівці. Czernowitz», який вперше репрезентує мистецьку урбаністичну творчість численних художників багатьох країн, які жили та працювали протягом останніх 200 років. Цих різних митців об’єднало захоплення столицею Буковини та палкий інтерес до Чернівців.
 

Звичайно, насправді їх є набагато більше. Ми знаємо, що тема Чернівців – то невичерпне джерело. Адже після дворічної роботи, навіть тоді, коли вже тривали останні правки, нові імена художників та чернівецькі мотиви продовжували виявлятися та приємно хвилювати. Скажу лише, що в минулі часи багато видів з Чернівцями виходили не лише у вигляді, скажімо, окремих літографій або оригінальних творів, а ставали ілюстраціями книг, репродукувалися в календарях та численних періодичних виданнях, прикрашали обкладинки тематичних альбомів (наприклад, пейзаж з видом Євангельської церкви – на палітурці нотного альбому) тощо. Зауважу, що далеко не завжди вказувалися імена авторів,перевірялися деякі джерела та за інерцією розшукувалися та відкривалися нові й нові твори. Аж раптом – новий мотив Чернівців, а за ним – невідоме ім’я. Це, наприклад, – чудовий акварельний аркуш Антона Бріоші! Як приємно, що вдалося поділитися з Вами цією красивою роботою 1887 року! Ви зауважили, що на сторінках Альбому є твори з підписом «невідомий художник». Щоправда, їх кількість в процесі досліджень поступово скорочувалася. І тепер, коли Альбом перед вами, можу назвати ще два нових імені, які атрибутовані вже у завершальній стадії роботи. Наприклад, автором першого зображення Євангельської церкви 1861 року є літограф Франтішек Лібіш. Він не лише виконав літографію, а й є її автором.
 

А, якщо Ви відкриєте Альбом на розвороті сторінок 70-71, то майте на увазі, що автор тої розкішної панорами Чернівців з підписом «невідомий художник» вже також відомий. Його ім’я – Йоганн Варроне. Краєвид цей незвичайний та рідкісний з-поміж інших панорамних видів Чернівців. Його вирізняють симетрично подані алегоричні композиції з символами історії та слави Чернівців. Відомо, що подібні деталі були властиві давнім панорамам.

Раніше цей твір не траплявся. А одного дня Інтернет підніс сюрприз: на моніторі з’явилося зображення «Панорами» в титулі електронної версії найпершої у Чернівцях польськомовної газети 1883 року. Це був один з чотирьох її випусків. Далі газета виходила без цього зображення міста.

Заради справедливості скажу: згодом з’ясувалося, що сучасна газета «Gazeta Polska Bukowiny» порівняно недавно відновила її в титулі в дещо іншому форматі. Уявіть собі, що ніхто з нас не зауважив, що «Панорама» була так близько! Але тоді ми ще цього не знали.

Постало завдання зробити якісну фотографію для відтворення в Альбомі. На щастя перші випуски газети “Gazeta Polska” згідно каталогу виявилися в університетській бібліотеці у Чернівцях. Туди і вирушив пан Сергій Осачук, щоб підготувати потрібне фото. А от сигнатуру прочитати ніяк не вдавалося, хоч вона є і доволі чіткою... Перевірялися численні варіанти, але визначити прізвище автора не вдавалося. Це скидалося на пошуки іншого автора – художника Бела Крона (пам’ятаєте його літографію з підірваним мостом через Прут?). Тоді лише численні спроби співставити його підписи, які часом були різними у різних творах, наштовхнули на істине його прізвище.

Відтак з пошуками імені автора «Панорами» була окрема історія. З часом залишалася ще надія на одну книгу. Купила її у варшавського букініста в інтернеті. Але відповіді в ній не знайшла. Листувалася з букіністом. І раптом лист від нього з запитанням: «А для чого Вам та книга потрібна?»! І – допомога прийшла від цієї доброї душі! Прізвище автора – Йоганн Варроне. Як же ж легко тепер прочитується його розчерк у правому нижньому куті!

...Ну, а Альбом вже був у видавництві з написом під «Панорамою»: «Невідомий художник». Час на правки завершився.
Розпачу, здавалося не буде кінця... Втім, дорогі друзі, сьогодні є про що Вам розповісти та порадіти разом! Коли робота лише розпочиналися, то відразу виникав звичний ряд митців: Ланге, Кнапп, Борковський, Оскар Ласке, деякі інші... І що природньо – наші сучасники.

Першим у повоєнну добу був – Леон Копельман. Це саме він нам показав, якою була Лютеранська церква, коли зробив малюнок з натури... Виявилося, то була остання можливість перед тим, як будівлю почали методично спотворювати.
А хто бачив, яким мав бути інший чернівецький храм? Відповідь проста: це до сьогодні було неможливо.
Тепер же ми відкриваємо Альбом на сторінках з творами Йозефа Главки і, буквально тамуючи дух, милуємося його неповторними акварельними композиціями.
 
 

Першою є Вірменська церква. Подивіться, якою її бачив Йозеф Главка. Задля цілісності форм споруди та її більшої ошатності зодчий запланував архітектурне оздоблення середньої вежі церкви у вигляді невеличкої верхівки зі своєю галереєю довкола. Дві бічні вежі також мали подібні відкриті галереї з балюстрадою. Але в процесі роботи проект було змінено через нестачу коштів. За нагоди порівняйте, будь ласка, – маємо в місті храм дещо іншого вигляду ніж на аркуші Й. Главки. До слова, на сторінці 136 подано акварель Станіслава Бізанца з виглядом Вірменської церкви вже 1937 року.
Ще кілька слів про твори, які, можливо, є центральною подією в цьому виданні.
 

 
Ми невимовно раді, що вдалося відкрити широкому загалу цінні акварельні зображення Резиденції митрополитів у Чернівцях, автором яких є розробник проекту цього унікального архітектурного комплексу. Зауважте, тепер природньо виглядає, що ми називаємо прізвище уславленого творця Резиденції Йозефа Главки ще і як автора акварелей з мотивами чернівецького урбаністичного пейзажу. Як приємно, що наш Альбом вперше репрезентує ці твори зодчего. Наскільки відомо, акварелі архітектора жодного разу не були репредуковані в кольорі у подібному форматі. Зрідка в мережі трапляються чорно-білі дрібні відбитки у вигляді невиразних марочок. А у літературі про них ніяк не згадують.
Файли з кольоровими фотографіями цих творів вперше показав мені саме Сергій Осачук. Знаходячись у Фундації Йозефа Главки в Празі та вражений побаченими акварелями з зображеннями резиденції митрополитів у Чернівцях, пан Сергій миттєво їх сфотографував. Історичний екскурс – це, звичайно, незабутні події та хвилюючі епізоди в опрацюванні теми. Водночас по справжньому яскравими враженнями повниться серце від неймовірно цікавих за формою, стилістикою, емоційним наповненням творів сучасників. Хто вони? Це – художники багатьох міст України та передовсім – потужний колектив рідних чернівецьких митців-пейзажистів.

Це – справжнє сузір’я яскравих талантів! Наприклад, незбагненним чином відкрився нам Рудольф Миколайович Лекалов у серії міських пейзажів – графічно виразних, фантастично несподіваних в кольорі, з незнаним або призабутим новим пластичним мисленням!

Бережуть в своїх серцях тепер далекі і такі близькі їм Чернівці ті, хто далеко: і Шимон Окштейн, і Олександр Вайсман.
Пізнали ми і колишнього чернівчанина Євгена Удіна з його вуличними сценками 1960-70-х років, які підкуповуюють достовірністю, життєвою жвавістю та артистичною лінією.

Дуже важливо не проминути, щоб акцентувати тему панорамних композицій. Панорами – це ода Чернівцям, це – стала й цінна традиція в урбаністичному жанрі чернівецького мистецтва! Ось вони – тепер перед нами. У Грайпеля, Шубірса та низки інших митців минулого Чернівці лише починають несміливо обживати мальовничі пагорби над Прутом... Вже тепер місто жваво та стрімко розгорнулося. Бачимо це в аркушах графіка Євгена Удіна. Декоративно, лірично, або графічно ретельно, подекуди своєрідно забарвлено постають Чернівці у панорамних композиціях Ореста Криворучка, Івана Балана, Олега Любківського, киянина Богдана Макаренка, а також тих авторів, які пишуть та малюють чарівні чернівецькі дахи.
 

Як ви помітили, що урбаністикою у нашому виданні є також види парків міста або, скажімо так, уявні види з вікна (як твір Арнольда Дагані або композиція Петра Грицика), а також інтер’єри роботи Леона Копельмана. Адже таким чином підкреслюємо, що міський пейзаж, життя міста, його образ – це не лише архітектурні мотиви, а й такі композиції символічно-образного характеру, які змальовують людину та її буття й долю в міському просторі.
 

Переймається почуттями, насолоджується містом чернівчанин Бронислав Тутельман, який щедро поділився галереєю образів, почуттів, переживань та власним баченням.
Дійсно, кожне ім’я художника-урбаніста приносить хвилювання. Але ж яку радість відчуваємо, коли митці розкриваються в новій якості. І ми неочікувано зустрічаємо міський краєвид у творчості Людмили Богдан, Олександра Літвінова, Геннадія Горбатого! По-новому починаємо сприймати в нашій галереї міських образів і твочість Олександра Гармідера, і Ігоря Юр’єва, і Артема Присяжнюка або Анатолія Лимаря... Неможливо в цьому контексті оминути полотна Сергія Колісника. Його бачення Чернівців є неординарним та втілюється в містких образах. Щиро радіємо, порівнюючи різні за часом чернівецькі пейзажі Марини Рибачук, чий поступ набирає відчутної виразності.
 
 І цей перелік імен та творів є майже неосяжним! Тому віриться, що на чернівчан та гостей міста чекають нові видання, які продовжать розкривати урбаністичну творчість незабутніх Чернівців.

 
Дорогі друзі! Коли я думаю, що є люди, які отримують задоволення, тримаючи в руках наш Альбом, кому він цікавий, це наповнює мене вічною радістю!

Отже висловлюю мою сердечну подяку:

- автору ідеї, організатору проекта, спіавтору видання пану Сергію Осачуку!

- звичайно ж, моя щира подяка – кожному художнику за листування та спілкування у Скайпі й телефоном, коли відбирали твори, узгоджували вигляд файлів, уточнювали деталі назв тощо. Вас, шановні митці, я радо сприймаю як незамінних спіавторів Альбому. Ви талановито створююєте власний образ міста і ваш внесок у розвиток образотворчості Буковини – величезний!! Щиро бажаю подальших успіхів!

- спасибі також – кожному з шановних чернівчан та людей з інших міст, хто люб’язно відгукувався, допомагав та оперативно надавав консультації, щедро ділився знаннями!

- членам команди, які творили Альбом – художнику Володимиру Гиндичу, Михайлу Висоцькому та «Видавництву 21»!
- і, звичайно, – Художньому музею, фонди якого зберігають чудові твори, зокрема чернівецької урбаністики, які тепер репродуковані у нашому виданні!

Бажаю Вам приємних вражень від мистецького альбому «Чернівці. Czernowitz», який тепер належить вам.
З повагою Тетяна Дугаєва».
 
 

Альбом буде цікавий всім тим, для кого столиця Буковини, місто Чернівці, має особливе значення та інтерес. Хто закоханий в наше місто і вважає, що «колишніх чернівчан не буває».

Видання побачило світ в рамках Чернівецької міської програми підтримки книговидання ім. бургомістра Антона Кохановського. Доречним буде сказати, що наші сучасники створили цю чудову книгу для багатьох -багатьох  поколінь наших нащадків, адже «книги — кораблі, які мандрують хвилями часу і бережно несуть свій дорогоцінний вантаж від покоління до покоління», - обмовився якось знаменитий Лорд-канцлер Англії Френсіс Бекон.

Підготувала Галина Мурмилюк