19-11-2018

Репресії та голод на Буковині – дослідження чернівецьких школярів.

В Муніципальній бібліотеці ім. А. Добрянського відбувся фінальний етап проекту «Міський конкурс серед учнівської та студентської молоді на тему: «Політика СРСР на Буковині у 1944-1950 роки», організований управлінням освіти та управлінням культури Чернівецької міської ради.
Ініціатором і керівником цього проекту виступив чернівчанин Павло Колядинський, директор Чернівецького міського бюро екскурсій. Проект був підтриманий благодійним фондом «Кращим бути" в особі співзасновника і виконавчого директора Оксани Лелюк. Організаторів на конкурсі представляв Міський методичний центр управління освіти Чернівецької міської ради в особі Анжели Карімової та Оксани Яремко.
 

В конкурсі взяли участь старшокласники шкіл та ліцеїв міста. Школярі під час конкурсу зачитували свої наукові роботи, розповідали про власні дослідження, використовуючи матеріали СБУ, однак без світлин, які очевидно було знищено, зазначила пані Карімова. Також учасники презентували з допомогою медіаресурсу зібрані відео та аудіо матеріали.
 

В роботах школярів йшлося про становлення радянської влади на Буковині та її репресивну політику в 40 – 50 -х роках.
Голод 1946-1947 років в Чернівецькій області описав учень 11 класу Чернівецького ліцею №2 Влад Лукашенко та учениця 11 класу Чернівецького ліцею № 1 Діана Шахова. Вони змалювали в своїх роботах картини боротьби буковинців за виживання в післявоєнні голодні роки.


Провівши дослідження старшокласник зробив висновок, що голод 1946-1947 років будучи  штучним в  Чернів області  забрав більше 17 тисяч осіб, третина з них були діти. 

Старшокласницям гімназії міста №5 вдалося розповісти присутнім про утвердження радянської влади на території Північної Буковини й Хотинщини та про каральну політику комуністичного режиму щодо буковинців і бессарабців, що мали місце у 1944-1953 роках. Конкурсантки у своїй роботі виокремили період між 40-ми і 50-ми роками, коли на перший план роботи нової влади вийшла національна складова репресивної політики. Саме в цей час переслідувань зазнали представники різних етнічних меншин. В рамках боротьби з космополітизмом особливих переслідувань зазнало єврейське населення.
 

 
Ткачук Юлія і Колегай Вікторія зі СШ ОРТ № 41, досліджували життя єврейського населення Чернівців наприкінці ІІ світової війни. Йшлося про переслідування соціальних ворогів, антисемітизм, примусові мобілізації та переслідування за політичні переконання.

Події червня 1941 - го року, коли Чернівці зазнали найбільшої депортації також яскраво було змальовано конкурсантками Флорек Еліною та Ніколаєнко Наталією. З міста тоді було вивезено 7720 осіб. Гімназистки розповіли, що лише в 1940-41 роках було депортовано, арештовано і розстріляно біля 11 тисяч мешканців Північної Буковини. Вивозились продукти і худоба. Лише в цей період - більше 200 тисяч корів і 180 тисяч свиней. Підтримуючи інтернаціоналізм, більшовицька влада у 1947 році переправила французьким комуністам 140 тисяч тон продуктів, в той час як місцеве населення було на грані канібалізму.



Дівчата зібрали свідчення дев’яти буковинців, що стали жертвами тоталітарного режиму. Одне із них свідчення Гривул Марії, уродженки с. Василів, Заставнівського району, Чернівецької області, про бабусю – Гривул Катерину Петрівну 14.02.1922 року народження.

“…Їх, разом з дитиною, забрав «ястребок» у сільську раду. Там били, допитували. Але бабка казали, що нічого не винна…Потому дитину забрали з рук, а бабку відправили у Чернівці, у тюрму. Там бабусю тримали 2 місяці. Допитували і нещадно били, що на сорочці були рвані плечі і рубці...”
 
 
 
 
Розповіли конкурсанти і про подібні жахливі дні в родині відомої нашої землячки письменниці Софії Майданської.

В цей період більшовицькою диктатурою було закрито 15 місцевих газет і 4 журнали.

Учні 10 класу Чернівецької ЗОШ №30, Олександра Процюк та Михайло Поморський продемонстрували присутнім свою роботу «Реабілітовані історією», присвячену 77-літтю з початку першої масової депортації краян з Буковини. Старшокласники акцентували увагу на тому, репресій зазнали всі верстви населення:  приватнi власники, інтелігенція і студентська молодь,  заможнi селяни, вiйськовослужбовцi і представники ОУН та iнших “буржуазних” партiй, а також священнослужителі.Серед вивезених були і  дорослі, і діти .
 

 
Вивчаючи політичні та національні настрої серед молоді в ході операції «Буревій» 1948 року було засуджено 14 студентів. Йшлося в їхній робот і про «Алфавітку» – чернівецьку катівню,будинок, в якому нині знаходиться Чернівецький обласний краєзнавчий музей. Тут в 40-50 рр. ХХ ст. було розташоване Чернівецьке управління НКВС. У підвалах знаходився слідчий ізолятор "Алфавітка", в якому катували українців. Нині в місті створене Чернівецьке обласне товариство політв'язнів та репресованих, яке очолює Галина Бойко.

«Лише після здобуття Україною незалежності вчені отримали можливість неупереджено досліджувати явища голодомору. Але для повного висвітлення проблеми в історичних джерелах потрібна не одна тисяча документальних свідчень. Без них не може бути правдивої розповіді і про винуватців трагедії на місцях, і про масштаби і наслідки голоду та його вплив на політичне, господарське, демографічне та духовно-релігійне життя народу»,- говорить учасник конкурсу Влад Лукашенко.
 

У фінальному етапі конкурсу взяло участь 11 школярів з семи навчальних закладів міста. Третє місце розділили учні ліцеїв №1( Шахова Діана)  і №2( Влад Лукашенко), друге - школа № 5( Каріна Грищук), школа № 41( Юлія Ткачук )та ліцей № 1(Ігор Комлєв); перше місце розділили два чернівецьких заклади- переможці: Школа № 30 (Процюк Олександра та Михайло Поморський) і гімназії № 5(Флоряк Еліна та Ніколаєнко Наталія).
 

За свої роботи всі учасники були відзначені Благодійним фондом «Кращим бути». Подарунком для них стала книга Марти Блум «Горіхове дерево», написана чернівчанкою, яка виїхала до Канади, але складні сорокові роки і 4 хвилі департації пережила у Чернівцях. Також учасникам проекту було подаровано USB накопичувачі та інші книги з історії України. Відзнаки отримали і керівники наукових проектів. (В матеріалі використано світлини з дослідницьких робіт конкурсантів.)
 
 
Підготувала Галина Мурмилюк