30-01-2019

Книги професора Сергія Пивоварова, подаровані Муніципальній бібліотеці ім.А.Добрянського

Фонди Муніципальної бібліотеки ім. А.Добрянського часто поповнюються новими і вартісними виданнями. А так як одним з головних і  пріоритетних напрямків роботи є краєзнавство – тобто все, що відноситься до історії Чернівців, від давньої історії до культури дня сьогоднішнього.

Звичайно, що солідні наукові праці і монографії не часто виходять, адже для того, аби їх видати, потрібні роки. А то й десятиліття скрупульозної наукової праці. А так як наукові вісники виходять дуже скромними накладами, то не завжди потрапляють на полиці публічних бібліотек. І тому ми щиро раді, коли автори або небайдужі чернівчани презентують нам вартісні книги, які з різних причин не потрапили до нашого «золотого фонду».

Нещодавно свої такі вартісні видання, які вийшли в попередні роки, приніс професор Сергій Пивоваров. А оскільки Сергій Володимирович історик, колом інтересів та вивчення завжди була така серйозна і ґрунтовна наука, як археологія. То тим більше такі видання виходять нечасто, але від того вони цінніші.
Книги, які ми отримали нещодавно :

Пивоваров С.В. Середньовічне населення межиріччя Верхнього Пруту та Середнього Дністра (ХІ – перша половина ХІІІ ст.). – Чернівці: Зелена Буковина, 2006. – 300 с.

В цій поважній монографії, яка готувалась на здобуття автором наукового ступеня доктора історичних наук, представлені новітні дослідження джерел з середньовічної історії України (XI–XIV ст.) і території Буковини насамперед.
У дисертації досліджується процес історичного розвитку давньоруського населення на території межиріччя Верхнього Пруту та Середнього Дністра в ХІ – першій половині ХІІІ ст., охарактеризована етнічна ситуація в регіоні в другій половині І тис. н.е., висвітлено прилучення цієї території до складу Київської держави.

Доведено, що в цей період тут проживало давньоруське населення та проаналізовано основні компоненти його матеріальної культури. На території регіону локалізовані літописні населені пункти: Василів, Онут, Кучелмін, Плав, Прут, визначено їх соціально-економічний статус. Простежено розвиток землеробства, скотарства, ремесел, промислів і торгівельних зв’язків у місцевих мешканців, визначено їх спільні риси та особливості у порівнянні з іншими територіями Давньої Русі-України. Розкрито питання про християнізацію місцевого населення, охарактеризовано поховальний обряд і встановлено походження окремих ритуалів. Подана характеристика християнських культових споруд. Значна увага приділена християнській культові символіці, відзначено існування язичницьких амулетів та оберегів.

У часи Галицько-Волинського князівства саме ці терени отримали назву „Оукраина Галичьская”, оскільки тут знаходилися крайні рубежі князівства та проходили кордони із половецьким степом на південному сході та з Угорським королівством – на південному заході. Все це наклало певний відбиток на етнічний склад, торгово-економічні зв’язки та релігійне життя місцевого населення. Історичні процеси, що відбувалися на зазначеній території у добу середньовіччя, в історіографії тривалий час висвітлювалися досить поверхово, що було пов’язано з відривом цієї землі від основної території України.
Географічні межі дослідження охоплюють регіон межиріччя Черемошу, Серету, Верхнього Пруту та Середнього Дністра. Спочатку частини Київської Русі та Галицько-Волинського князівства, пізніше Молдавського князівства та колишні північну частину австрійської Буковини та Хотинський повіт Бессарабської губернії Російської держави. Сьогодні в адміністративно-територіальному поділі – сучасна Чернівецька область України.

Хронологічно рамки дослідження обумовлені тематичною спрямованістю і охоплюють період ХІ – першої половини XІІІ ст. – від часу прилучення регіону до складу Київської Русі і до монголо-татарської навали.

Роботу виконано на стику різних галузей знань, таких, як власне історія, археологія та спеціальні історичні дисципліни (нумізматика, сфрагістика) із залученням даних палеоантропології, мікротопоніміки, спелеології та географії. Під час виконання роботи до наукового обігу було введено цілий комплекс нововиявлених археологічних, нумізматичних, сфрагістичних матеріалів, отриманих автором під час досліджень середньовічних старожитностей у Василеві, Онуті, Галиці, Хотині, Недобоївцях, Чорнівці, Зеленій Липі, Пригородку, Дарабанах та інших пунктах регіону. Автором локалізовано літописний Плав та встановлено літописну назву Ленківецького давньоруського городища.

«Землі межиріччя Верхнього Пруту та Середнього Дністра, українська Буковина, (сучасна Чернівецька обл.. України) здавна знаходилися на перехресті транс’європейських торгівельних шляхів, у безпосередній близькості від центрів античної цивілізації. У добу середньовіччя на території регіону проживали численні слов’янські племена, які залишили пам’ятки празько-корчацької та Лука-Райковецької археологічних культур. У кінці Х ст. землі краю ввійшли до складу київської Русі, пізніше – Теребовлянського, Галицького та Галицько-Волинського князівств».

Аналіз даних писемних джерел та археологічного матеріалу показує, що з другої половини V ст. н.е. на землях регіону проживало слов’янське населення. У VІІІ – Х ст. н.е. тут мешкали племена східних хорватів і тиверців. Після походу князя Володимира в 992 р. територія краю стала складовою частиною Київської держави.

Наступні півтора століття стали переломним етапом у житті давньоруського населення регіону. В цей час на сторінках писемних джерел з’являються перші згадки про населені пункти краю. Виявлені археологічні матеріали засвідчують значне зростання кількості селищ, городищ, могильників, культових об’єктів, скарбів, які відносяться до ХІІ – першої половини ХІІІ ст.. Тут виникають поселення міського типу з розвинутою інфраструктурою. Подальшого поступального розвитку зазнають сільське господарство, ремесла та промисли, встановлюються тісні торгово-економічні зв’язки із основними центрами Давньої Русі та сусідніми державами. Панівним світоглядом місцевих жителів стає християнство»
Звичайно, що в такому науковому виданні подано поважний список використаних джерел та літератури, фонди архівів, музеїв та наукових установ, якими автор користувався при його підготовці. Для зручного користування подано географічний та іменний покажчики.

І хоч то цілковито наукова монографія, та ще й про такий віддалений у часі період історії, вона читається легко і зрозуміло. Тому стане у нагоді власне науковцям, історикам, археологам, етнографам, краєзнавцям, студентам, учням, журналістам, письменникам, які повертають нашу уяву в ті давні часи. А також всім небайдужим мешканцям Чернівців та Буковини, які захочуть глибше розуміти історію свого краю і бути гордими за свою прадавню історію та своїх історичних предків.

Пивоваров С. В., Федорак В.Ф. Основи археології Буковини (шкільний курс). – Чернівці: «Місто», 2010. – 156 с.

Ще одним вартісним виданням стала книга Сергія Пивоварова у співавторстві з методистом історії та правознавства Чернівецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Василем Федораком «Основи археології Буковини (шкільний курс)». Це вперше в Україні з’явилась книга, в котрій про археологію Буковини дослідники розповіли в доступній для школярів формі.

Вміст посібника розрахований на 17-годинний навчальний курс і включає в себе загальні теоретичні відомості про археологію як науку та методи її досліджень, історію вивчення археологічних старожитностей Буковини та характеристику археологічних пам’яток регіону від появи перших людей до пізньосередньовічного часу та козацької доби. Також посібник містить матеріали для підготовки і проведення практичних занять у польових умовах. Вдале поєднання теорії та практики дозволяє ефективно використовувати навчальний час і заохотити до вивчення курсу.
В доступній для учнів 7-11 класів формі подано короткі відомості про основні археологічні пам’ятки культури, які знайдені на території Чернівецької області. У цьому популярному виданні представлено структуровану археологічну періодизацію історії людського суспільства та історії Буковини зокрема. Тут висвітлена найповніша хронологія археологічних пам’яток Чернівецької області. Кожна археологічна культура у книзі проілюстрована малюнками. Поява найдавніших людей в регіоні, трипільські пам’ятки Буковини, археологічні розкопки козацької доби – у книзі зібрана найрізноманітніша інформація.
Посібник розрахований насамперед на учнів, вчителів та всіх тих, хто цікавиться археологією та давньою історією Буковинського краю.

Пивоваров С. Минувшина Полонного: історико-краєзнавчі нариси / С. Пивоваров. – Київ: НАКККІМ, 2016. – 208 с. :іл.

І звичайно, кожен поважаючий себе науковець, а вже тим більше історик, не може оминути увагою свою малубатьківщину. Тобто місто чи село, де він народився. Не залишив поза увагою Сергій Володимирович і рідне містечко Полонне Хмельницької області, в якому він народився.
Як історик-археолог, він повертає читача до найдавніших сторінок з минулого міста. На основі аналізу археологічних, нумізматичних та писемних джерел висвітлює маловідомі питання історії міста. І як завжди ретельно проаналізував основні хронологічні етапи його розвитку. Видання доповнене численними ілюстраціями різних епох. Вміщено тут і біографії як малознаних, так і більш відомих мешканців цього міста, які творили його впродовж віків. Розраховане видання насамперед на юних жителів Полонного, аби вони знали та цінували історію свого міста. І на всіх небайдужих до історії своєї батьківщини мешканців цього містечка.




.