Ніна Синицька та її " Гра в класики.."

  Весняної погожої днини у літературній вітальні Муніципальної книгозбірні колишня учениця Анатолія Добрянського - чернівецький науковець Ніна Володимирівна Синицька ( Козачук) презентувала читачам свій творчий доробок - монографію «Гра у класики: поетика української інтелектуальної прози 1960 – 90 рр.» Авторка презентованої книги звернулась до розкриття цієї теми оскільки в середині ХХ століття після тривалої перерви почалось тяжіння художників Слова до жанру інтелектуального роману , а у літературних критиків - до полеміки навколо їхньої творчості. Відродження, зміни «літературного жанрового пейзажу» за висновками літературознавця Ніни Синицької ( Козачук), не припиняються до сьогоднішнього дня, знаходячись у фазі активного розвитку.

Ніна Володимирівна є авторкою численних публікацій з культурології та історії української літератури. На базі цих праць у свій час формувалась її наукова дисертація. Напрацювання молодого науковця лягли в основу презентованого видання, що являє собою дослідження феномену української інтелектуальної прози 60 – 90 років ХХ століття і зокрема торкається творчості таких письменників нашої сучасності як Володимира Дрозда, Павла Загребельного, Юрія Іздрика, нашого земляка Валентина Тарнавського, якого авторка вважає одним із своїх вчителів Слова, та інших. До речі, Ніна Синицька є дослідницею і популяризатором творчого таланту буковинця. Вона, базуючись на своїх дослідженнях, зробила висновок , що Валентин Тарнавський як письменник є « … недооцінений своїми сучасниками» , однак він « привертає увагу своєю непересічною творчістю й незвичайною долею». А твори Тарнавського, яких було не так вже й багато та його різнопланова за жанровою різноманітністю проза «ще за життя дістала гриф «інтелектуальна». Тому творчість Валентина Тарнавського лягла в основу її наукової дисертації, а матеріали дисертаційної роботи в свою чергу стали базою для написання збірника «Гра у класики…», окремі  сторінки якої було презентовано читачам книгозбірні у вигляді відеопрезентації. 
Сприяла написанню книги і біографія самої авторки. Народившись в Чернівцях вона стала в родинній династії вчителів четвертим педагогом. Ніна Синицька розповідає, що знаковою в її долі стала перша зустріч з «Буковинським Златоустом» - Анатолієм Добрянським. Жартома каже: «В моїй роботі він знайшов лише одну непроставлену кому, я вважала, що ця помилка закриє переді мною двері. Але з його легкої руки мені вдалось стати студенткою Чернівецького університету, далі аспіранткою Інституту літератури ім.Т.Шевченка НАН України».

Сприяла написанню книги і біографія самої авторки. Народившись в Чернівцях вона стала в родинній династії вчителів четвертим педагогом. Ніна Синицька розповідає, що знаковою в її долі стала перша зустріч з «Буковинським Златоустом» - Анатолієм Добрянським. Жартома каже: «В моїй роботі він знайшов лише одну непроставлену кому, я вважала, що ця помилка закриє переді мною двері. Але з його легкої руки мені вдалось стати студенткою Чернівецького університету, далі аспіранткою Інституту літератури ім.Т.Шевченка НАН України».

На життєвій дорозі їй довелося зустрітись та близько познайомитись з відомими майстрами Слова та незаслужено непоцінованими письменниками сучасності. Після розповідей Ніни Синицької про спільні зустрічі, літературні фестивалі та поїздки з письменниками сучасності від неймовірних історій у присутніх засвітились цікавістю очі, школярі із залу «закидали» автора презентованого збірника української літературної прози запитаннями, в залі пролунали оплески… Особливо сподобалась присутнім на імпрезі історія письменника - шестидесятника, майстра психологічної прози Валерія Шевчука, який вибудувавши продовж свого творчого життя унікальну школу людських радощів та іноді перетворюючись на «дитину- веселуна», став улюбленцем багатьох своїх колег і найулюбленішим письменником Ніни Синицької (Козачук). Володіючи своєрідним гумором, він неодноразово потрапляв в неординарні ситуації і ставав героєм кумедних анекдотів, які «ходять» між письменниками. У 2017 році, задовго до закриття журналу «Кур’єр Кривбасу», в його № 332-333-334 за липень-серпень- вересень, була надрукована стаття останньої прижиттєвої розмови Ніни Синицької з Валерієм Шевчуком «Кожен мусить народити себе сам». В ній йшлося про ком’ютери, що витісняють книгу, експерименти в системі освіти, закриття у вузах курсу «Історія української культури» та об’єднання його з курсом «Історія України», про освітні програми і сучасних українських авторів та інші актуальні питання для письменників, викладачів, літературознавців та нашого сучасника. Не дивлячись на проміжок часу, що розділяє нас з 2017 тим роком, питання, яких торкались двоє літературознавців, і на сьогоднішній день залишаються актуальними.

На презентації монографії, присвяченої українській інтелектуальній прозі 1960 – 1990 -х років, обговорювалась творчість радянського письменника Натана Рибака, який за словами науковця Н.Синицької продовж свого творчого життя не використовував радянських штампів. Присутні та авторка торкались окремих деталей творчого і життєвого шляху відомого майстра Слова, твори якого було викинуто з навчальних програм - Олеся Гончара - автора роману «Собор», на якому виросло не одне покоління українців. Йшлося й про художника слова, історика за фахом та письменника за покликанням - Володимира Дрозда і його романами «Катастрофа» і «Спектакль» про долю творчої людини, хворобу сучасного суспільства «вовкодухість» та втрату головним героєм людської подоби з її моральними та духовними принципами.

Також обговорювались на літературному зібранні окремі сторінки творчої біографії українського письменника, сценариста, публіциста Юрія Щербака з його романом "Бар'єр несумісності», що увійшли до презентованого видання. Сам роман письменника розповідає про життя медиків, а в своїх оповіданнях автор порушує важливі питання виховання молоді. З особливою теплотою зал сприйняв творчі доробки Шевченківської лауреатки – письменниці Галини Пагутяк, її історичні твори та видання «У кожного є бабуся» - улюблену дитячу книжку донечки Ніни Синицької - Євгенії, присутньої на цій літературній зустрічі.

В ході літературної зустрічі авторка збірника «Гра у класики» рекомендувала присутнім ознайомитись з творами майстра інтелектуальної прози письменника – модерніста, члена Нью-Йоркської групи, Богдана Бойчука, який має відмінний погляд на життя, оскільки являється представником української діаспори, вихованій на зарубіжній літературі. Знаковою сторінкою зустрічі була історія пов’язана з книгою львівського автора Романа Іваничука -«Штрихи на скалі», про останні роки Каменяра – письменника Івана Франка, який почав писати у 12 років і за своє творче життя написав біля шести тисяч творів.Джерелом для написання інтелектуальних творів письменниками сучасності нерідко слугувала творчість їх попередників та перегук з класиками. Тому гра письменників з класичною літературою є не лише ознакою постмодерної літератури, вона перш за все є ознакою сучасної інтелектуальної української прози. 

Після складних проблемних тем очі присутніх наповнились радісними вогниками і блиском, коли мова зайшла про творчість нашої землячки письменниці Софії Майданської, яка була однієї із авторів сценарію першого фестивалю в Чернівцях «Червона рута», натхненницею і співорганізатором літературного конкурсу на кращу комедію «Золоті оплески» та зокрема її роман «Землетрус» і есеї про Чернівці.

Нині науковець Ніна Синицька, яка за її словами « прийшла в університет досконало вивчити українську мову», стала дослідницею української прози та драматургії. Вона активно підтримує маловідомих авторів та авторів-початківців, мріє про створення Музею родини Воробкевичів і хоче, щоб діти та підлітки, хоч іноді відривались від мобільних телефонів та брали до рук мудру книгу.         

                                                           Галина Мурмилюк