21-05-2019

"Ті, що принесли своє слово на землю слов’янську». До Дня слов'янської писемності і культури

 
Мова й писемність є факторами, що утворюють людську культуру. Якщо у людини відібрати право або можливість говорити рідною мовою, то це буде найважчим ударом по її рідній культурі. Якщо в людини відібрати книги рідною мовою, то вона втратить найважливіші культурні скарби своєї нації…Початок писемності є особливою  віхою в історії кожного народу та в історії його культури. У глибині тисячоріч і сторіч зазвичай губляться імена творців писемності того або іншого народу, чи мовної сім’ї. Слов’янська писемність має зовсім дивне походження. Завдяки цілому ряду історичних свідчень, як нам стало відомо, у джерел слов’янської писемності стояли її творці — святі рівноапостольні брати Кирил та Мефодій.

Кири́ло і Мефо́дій або Мето́дій — були слов'янськими просвітителями та проповідниками християнства, творцями слов'янської азбуки, першими перекладачами богослужбових книг на слов'янську мову.
Кирило (мирське ім'я — Костянтин) і його старший брат Мефодій (Методій) (мирське ім'я — Михаїл народились у місті Солунь (тепер Салоніки, Греція) в сім'ї воєначальника і були за походженням болгарами.

З 843 році н.е. Кирило навчався у Константинополі при дворі візантійського імператора Михайла III, одним з його вчителів був Фотій. Кирило добре знав слов'янську, грецьку, латинську, іврит і арабську мови, був патріаршим бібліотекарем, викладав філософію в Константинопольській вищій школі. В 40-60-х роках 9 століття він брав участь у диспутах з іконоборцями і мусульманами в Сирії. Близько 860 року Кирило їздить з дипломатичною місією до хозарів. На шляху до зупиняється в місті Херсонес, в якому знаходить мощі святого папи Климента. Пізніше брати повезуть мощі святого їх з собою у Велику Моравію в Рим.

Мефодій- літописець на відміну від свого брата рано вступив на військову службу. Протягом 10 років керував заселеною слов'янами областю Македонії. Був викладачем у Константинопольській вищій школі. Постригшись у ченці, став ігуменом монастиря Поліхрон на березі Мармурового моря. Влітку 863 року Кирило і Мефодій на запрошення князя Ростислава переселились до Моравії, щоб проповідувати християнство. Пізніше Папа Адріан II та папа Іван VIII дали їм на це дозвіл.
Перед від'їздом Кирило створив один з перших слов'янських алфавітів ( науковці наразі не мають єдиної відповіді на питання, яку азбуку створив Кирило — кирилицю чи глаголицю). Кирило і Мефодій перекладали на церковнослов'янську духовні книги — вибрані місця з Євангелія, Псалтир, Апостольські послання та ін.

За запровадження слов'янської мови в богослужінні брати були звинувачені в єресі. В 866 році на виклик Папи Римського Адріана II приїхавши до Риму, брати отримали від нього спеціальне послання, в якому їм дозволялося розповсюджувати слов'янські церковні книги і проводити богослужіння слов'янською мовою.

Після приїзду до Риму Кирило помер. Похований літописець у Базиліці Святого Климента у Римі. Мефодій же був висвячений на архієпископа Моравії і Панонії. Через інтриги німецьких феодалів він певний час перебував у в'язниці. В 882–884 роках жив у Візантії. Згодом повернувся до Моравії, де переклав Біблію на слов'янську мову.

Імена св. Методія та його учнів і брата — св. Костянтина (Кирила) у свій час були занесені до поминальної «Книги побратимів» монастиря в Райхенау.

Оригінали творів Кирила і Мефодія до наших днів не збереглися. Творами Кирила учені вважають «Азбучну молитву», «Пролог до Євангелія» та ін. Мефодія називають автором гімну на честь Дмитра Солунського.

День слов'янської писемності і культури в Україні почали відзначати, вшановуючи пам'ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія щорічно з 24 травня згідно з Указом Президента України «Про День слов'янської писемності і культури» від 17 вересня 2004р. № 1096/2004.

До Дня слов'янської писемності і культури працівники Муніципальної бібліотеки ім. А. Добрянського підготували для своїх читачів книжкову виставку «Ті, що принесли своє слово на землю слов’янську».