«Душа поезією стала». До 80 річчя від дня народження журналіста, письменника, поета і перекладача - Мірчі Савовича Лютика

В 1962 році в творчому житті поета – початківця - студента історико-філологічного факультету Кишинівського університету відбулася знакова подія – він дебютував у пресі зі своїми статтями та віршами. Однак свою першу поетичну збірку “Вітчизна світла”(“Baştina luminii”) видав лише у 1973. А далі були збірники віршів “Сторожове вікно” (“Fereastră de veghe”), 1978р., “Життєдайність” (“Datul întru fiinţă”), 2000р., «Суть», (“Noimă”, румунською і українською, переклади В. Колодія, 2000р.,“Відлуння вогню” (“Ecou de foc”), румунською і українською, переклади В. Колодія, 2001, “Таємничий пілігрим” (укр. мовою, переклади В. Колодія, 2002р., “Досвітні вогні” (“Înluminări în prour”) і “Мить благословенна”, (“Clipa de graţie”) обидві – 2005р., “Травень з херувимами“Arminden cu heruvimi””, 2011р., “У світлі сповідань”, “În lumina cuminecării” румунською і українською, переклади В. Колодія, 2011, “101 поезія”, (“101 poeme”) 2012р., “Eon în flăcări” (“Палаючий сон”) та “Жертовність творіння”, “Ofrandă întemeietoare” обидві – 2014р.

 Чималий відсоток свого творчого потенціалу та працездатності у напрямку перекладацької діяльності Мірча Лютик віддавав перекладам творів Віталія Колодія на румунську мову. У 2018 році, коли в пам'ять про чернівецького письменника, що пішов з життя три роки тому, Видавничий дім «Букрек» та родина письменника заснували Міжнародну літературну премію ім.В.Колодія, Мірча Лютик був обраний першим її лауреатом, подавши на розгляд журі свою чергову збірку поезій «Зворотні обрії». Цю подію не могли не відзначити місцеві ЗМІ.

Досить плідною є його перекладацька діяльність не лише українських авторів, а й російських, болгарських, прибалтійських, американських, кубинських, словенських та авторів пострадянського простору, серед яких були буряти, калмики, якути, узбеки, представники Карелії. Серед цього творчого доробку є “Вибрані твори” М. Лермонтова у 2 томах та О. Пушкіна в 3 томах, “Севастопольські оповідання” Л. Толстого та переклади романів Ф. Достоєвського і І. Тургенева, оповідання А. Упіта, романи Е. Сінклера та інших авторів. Але особливе місце в перекладацькій діальності Мірчі Лютика посідає українська література. Мірчі Лютику належать переклади роману О. Гончара “Циклон” (1979) та повісті “Бригантина” (1988), які вийшли окремими виданнями та були перевидані у 2011році, роман В. Земляка “Лебедина зграя” та ін. У свій час Мірча Савович брав активну участь у створенні таких хрестоматійно-антологічних видань як “Вибрані сторінки української літератури” (1973), “Сузір’я сердець” (1976), “Збратані ліри”, “Світло серця” (обидва – 1979), “З Дніпрових круч” (українська новела для дітей) та “З української лірики” (обидва – 1986).

                                                                                          Мірча Лютик та Анатолій Добрянський 

Варто торкнутись ще однієї сторінки творчості Мірчі Лютика. Працюючи  в журналістиці він захоплюється сонетом через особливу мелодійність цього  вірша. Невдовзі написані ним  сонети не лише позитивно сприймаються читачами, а  й таким майстром поетичного Слова як  Віталій Колодій, який зумів видати окрему збірку   написаних    вишуканих поезій    та науковцем Анатолієм Добрянським,  що дослідженню світового сонета  присвятив свою наукову дисертацію.

Сонет   об’єднав цих трьох творчих людей на все життя.  "Тому після смерті Буковинського Златоуста, починаючи з 2010 року  в Муніципальній бібліотеці ім. А. Добрянського впродовж багатьох років звучить Сонет   як данина пам’яті Анатолію Добрянському. Віталій Дем’янович разом з Мірчею Лютиком  читали його   в меморіальній кімнаті  Буковинському Златоусту   одразу двома мовами. І то було незабутньо," - розповідає директор книгозбірні  Л. Щербанюк. 

Мірча Лютик читає Сонет у Муніципальній бібліотеці ім.А.Добрянського

На фото:  О.Савчук, Б. Мельничук, В.Михайловський,М.Лютик, В.Колодій)

Мірча Лютик є одним  з фундаторів Чернівецького  товариства  румунської  культури ім. М. Емінеску заснованого в 1989 році. Оскільки  Мірча Савович народився в селі Йорданешти на Глибоччині (29.05.1939р), то наш краянин у своїх творах оспівував не лише красу природи рідної Буковини, а й красу людських відносин та добросусідських взаємин між румунами та українцями. За словами науковця Богдана Мельничука «пафос поета був завжди спрямований проти суєсловів, здатних сіяти розбрат у суспільстві, отруїти людство ненавистю, “замулити джерела і виснажити коріння” всього світлого і величного в житті».

Не міг обійти своєю увагою творчість земляка і чернівецький літературознавець та культуролог - професор Семен Абрамович:Досліджуючи творчість поета, він присвятив йому свої  наступні поетичні рядки :