14-06-2019

Нові надходження видавництва " БУКРЕК"

До уваги шанувальників книги та нашого сайту нові видання , які щойно потрапили на книжкові полиці Муніципальної бібліотеки ім. А.Добрянського. Сьогодні знайомимо Вас з подарунком, який було зроблено нашій книгозбірні Чернівецьким видавництвом «Букрек».

Вшановуючи пам'ять та популяризуючи творчість буковинської письменниці Ольги Кобилянської чернівецькі літературознавці Володимир Антофійчук, Світлана Кирилюк, Борис Бунчук, Оксана Івасюк, Богдан Мельничук, Олександр Попович, Ярослава Мельничук, Петро Рихло, Володимир Вознюк, Юля Микосянчик  виступили з ініціативою та взяли на себе важливу місію – зібрати та опублікувати спадщину своєї землячки. Адже повне видання творів письменниці не видавалось понад 50 років. Зусиллями науковців кафедри української літератури ЧНУ та чернівецького видавництва «Букрек» в Чернівецькій обласній адміністрації було презентовано 1-й том десятитомного видання класика української літератури – Ольги Кобилянської. До створення цього довгоочікуваного багатотомного видання особливо активно долучилися співробітники Чернівецького літературно - меморіального музею письменниці. Завдячуючи зусиллям цих людей видання містить автографи і першодруки Ольги Юліанівни, її прижиттєві публікації та нотатки до творів.

В шостому томі десятитомного видання творів відомої буковинської письменниці Ольги Кобилянської, який пропонуємо увазі наших читачів, друкуються повість «Ніоба», яка була написана в Чернівцях 1904 року і надрукована вперше в журналі «Киевская старина» у 1905 році. Рукописний варіан повісті був німецькомовним.
 
У 6 томі також друкується повість «В неділю рано зілля копала…», яка подана « за текстом першодруку, написаним в місті « Чернівці, в цвітні 1908р».За версією літературознавців, твір було задумано письменницею «влітку 1903 року, після відвідин її болгарським письменником П. Тодоровим у Чернівцях. Уже 26 червня 1903 року О. Кобилянська пише йому: «Я ходжу, сповнюю свою хатню роботу, і все маю на думці Вашу драму – ту драму , котру Ви задумуєте писати. І чим більше над нею і над властивою ідеєю всіх Вами мені оповівших ідилій я думаю, тим більше увлекають вони мене.. Слухайте, Тодоров! Як коли я напишу нарис або ідилію з мотивом народних символів або легенд, то знайте, що се Ваша заслуга!» Варто додати, що П.Тодоров в певний період своєї творчості часто «звертався до народних легенд та казок і обробляв їх драматично і прозою», він мав великий вплив на Буковинську Орлицю, яка змальовувала реалістичні картини з тогочасного життя буковинців.
 
 " Понад 100 сторінок цього ошатного тому займають грунтовні історико-літературні наукові коментарі під скромною  назвою «Примітки», над якими  як завжди наполегливо і  професійно  працювала кандидат філологічних наук, літературознавиця Світлана Кирилюк. Світлана Дмитрівна ретельно дослідила  «золоте» десятиліття початку ХХ століття як літературний процес та  ці роки в особистому і творчому житті Ольги Кобилянської. На окрему увагу заслуговують нові та цікаві сторінки з літературного життя Чернівців.Тут вперше представлено понад 60 листів Ольги Кобилянської, які Світлана Дмитрівна  віднайла  у фондах Архіву рукописів Інституту літератури ім. Т.Шевченка (відділ рукописних фондів і текстології, фонд 14) Національної академії наук України і процитувала все, що стосувалося написання творів «Ніоба» та   «В неділю рано зілля копала…» і зуміла їх  професійно  прокоментувати. "З них постають невідомі, але такі людяні, а інколи й гіркі миттєвості в житті Ольги Юліанівни, - розповідає про книгу та коментарі до неї директор Муніципальної бібліотеки Леся Щербанюк, яка давно захоплюється творчістю та біографією Буковинської Орлиці.- Звичайно, що представлено і те коло письменників, перекладачів, які були в її оточенні і безперечно мали значний вплив на написання цих творів, які літературознавці зараховують до вершинних в творчості письменниці. Для доскіпливих дослідників «подаються відомості про дату написання, історію виникнення творчого задуму та його реалізацію, представлено й оцінки твору тогочасною критикою, коментується наявність автографів, першодруків і пізніших основних передруків, здійснених за життя письменниці, наводиться інформація про переклад творів, а також називається джерело, за яким друкується художній текст».Цей том проілюстровано доволі рідкісними світлинами Ольги Кобилянської та з видань творів «Ніоба» та в «В неділю рано зілля копала…», а також є  ілюстрації до них, автографи листів та самих творів.Дане видання буде особливо  цікаве і вартісне для всіх, хто вивчає і досліджує творчість Ольги Кобилянської та літературне життя Чернівців назагал".

Ольга Кобилянська. Зібрання творів : у 10 томах Чернівці: Букрек, 2018.
Т.6 : Ніоба. В неділю рано зілля копала : повісті / упорядники В.І. Антофійчук, С.Д. Кирилюк, Ю. М, Микосянчик; прим. С.Д.Кирилюк.- 2017.- 432с.: іл.

Представляємо ще одну новинку від чернівецького видавництва «БУКРЕК»:

Осип Маковей . Пустельник з Путни й інші оповідання / Осип Маковей ; упорядкув., приміт., вступ. стаття В. Антофійчука. - Чернівці : Букрек, 2019. - 56 с. : іл

Ще одним вартісним виданням стала збірка оповідань Осипа Маковея “Пустельник з Путни”, куди ввійшло шість оповідань з давньої історії Буковини – “Свято в Сучаві”, “У Чернівцях на перевозі”, “Пустельник з Путни”, “Манолі”, “Як брат сестру продав туркам”.

Редактор, видавець, критик, педагог  і громадського діяча  Осип Маковей провів в Чернівцях майже 14 років і залишив дуже значний внесок в культуру Буковини. Але навіть попри таку напружену працю, він глибоко вивчав історію краю, яка надзвичайно складна і цікава. І знаходив час, аби передати її сторінки в художніх творах. Особливе місце він відводив творам на історичну тематику для дітей різних вікових категорій, на яких виховується молоде покоління. ЗаD  E усі часи вартісної  цікавої дитячої літератури було  не так то вже й  багато, тому , що важко писати складні, а особливо твори на історичну тематику які б були доступними  і цікавими  дітям. Тому повернення історичних оповідань Осипа Маковея не тільки не втратили своєї цінності, а й сьогоднішнім читачам відкриють прецікаві сторінки з давньої історії Буковини. Письменник  ретельно знайомився з фольклорними та етнографічними джерелами краю, які згодом  відтворював  в захоплюючій художній формі, розповідаючи  колоритно історії із  славного минулого Буковини.

Збірка “Пустельник з Путни” – частина великого творчого задуму, який Осип Маковей розкрив у “Автобіографії” 1924 року: “Я мав гадку списати таким способом цілу історію Буковини, мав до того зібраний матеріал і був би певно написав, якби не кляті буковинські відносини . Тепер така історія в оповіданнях була би дуже придалася. Антін Крушельницький зрозумів краще, ніж буковинці, мій намір, коли з тих нарисів вибрав дещо до своїх читанок” . 

А повернув для нинішнього читача це видання професор Володимир Антофійчука, супроводивши його примітками.

 У пропонованій збірці оповідань Осипа Маковея „Пустельник з Путни" на основі історичних, церковних і фольклорних джерел колоритно відтворено події з минувшини Буковини часів молдовських господарів Александра Доброго та Штефана Великого. Після стодесятилітньої паузи книжка вдруге приходить до широкого кола читачів.
 
Пропонуємо Вашій увазі історію пана Чеч з Чечен ( Цецен ) замку на чернівецькому перевозі за оповіданнями Осипа Маковея... 

На місці, де нині розташовані Чернівці, давним - давно ріс великий ліс, а « лісом вела дуже лиха дорога із Серету до Прута, до перевозу. Пізно восени 1408 – го року полював у сім лісі пан Чеч на борсуки. Єго люди викурювали борсука з ями», а пан та чернівецький митник стояли зі списами біля нори. Раптом вони почули гучне «блеяння» череди овець, «вівці блеяли, воли ревіли, свині квикали» і зрозуміли , що дорогою ідуть львівські купці. Вийшли на зустріч - і очманіли, – то були вірмени на возах переповнених всякою всячиною. Їх породисті добре відгодовані коні одразу впали в око пану Чечу. І Чеч, і митник одразу забули про борсуків. А вірмени тим часом поспішили « запізнатися» з Чечом, бо « вони чували про нього; се був багатий пан. Чечин замок (тепер люди кажуть Цецин) стояв далеко від Чернівець на високій горі – з нього у погідний день було видно Чорногору… Брати Ханиси почали з сим розмову про єго родину на Русі, де Чечів було багато…» Один із вірмен - купець Куликівський, побачивши Чеча, зрозумів, що Чеч просто так від них не відчепиться. «Славний у вас пан», - сказав Куликівський митнику, «котрий здавна знав митника і не раз дав єму заробити на перевозі…але сим разом він таки нічого не зискає», бо поруч стояв Чеч. «Вози з товаром стали на зарінку. Митник з Куликівським і Русом пішли числити, кілько є всієї худоби, аби знати, яке мито належиться. А Чеч причепився до возів і випитував Хасинів, що везуть.

Зазвичай купці везли у Чернівці шовк, перець , ладан, бавовну, грецький квас, шкіру, сушену рибу, камху - дорогу шовкову матерію на фелони і одежу( авт.) та тебенку – шкіру для оббивання сідла ( авт.) і всякі дрібниці. Ім заборонялось завозити на чернівецький ринок віск, срібло та шкірки куниць.
«Ну, а що, якби я так казав, трохи перетрясти ваші вози? – спитався Чеч лукаво.Купці видимо обрушилися(схвилювалися авт.), але пан Чеч говорив далі спокійно: «Я знаю, що вам не вільно вивозити ліпших коней з краю, як таких, що найбільше варті три гривні срібла» побачивши красивих коней, сказав Чеч, за яких сам готовий був заплати дорожче – аж «чотири гривні срібла».
 

Вірмени Чечу перегородили дорогу і львівський писар( один із братів Ханисів) «відчинив одну скриню на возі і витягнув звідтам записану шкіру з причепленою великою восковою печаткою» - «письмо від самого воєводи Александра, що возів трясти невільно». Чеч був немало здивований…Він (Чеч ) оглянув докладно печатку і сказав, що він неписьменний. Тоді писар зачитав листа: «Милостью божьею, мы Александрь, воєвода и господарь земли молдавськой, чинимо знаменито ись симь нашимь листомь усемь, кто нань узрить, или эго услишить, отже есми доконали сьрадцями и сь местьчяни илвовского места и сь усемь поспольствомь ихь и учинили эсмы, уставницьтво о мытахь у нашей земли и доконали эсми сь ними , штобы ходили у нашой земли ись своими торговлями. А мыта эсмы имь такь поставили и улечили, штоби давали у нашой земли мыто такь»…
Чеч спинив писаря і сказав : - Не читайте всего, тілько се, що про Чернівці...»
Оповідання  Осипа Маковея за редагуванням Мирослави Бацай та в  дослівних перекладах Марії Скаб  читайте у новому перевиданні збірника «Пустельник з Путни». Пропоноване видання адресовано і дітям, і дорослим, оскільки містить народні перекази записані письменником.  
 
 Книгозбірня і  надалі  очікує цікавих новинок  від місцевого видавництва "БУКРЕК", з якими Вас буде обов'язково ознайомлено ! 
 Підготувала Г. Мурмилюк