26-07-2019

Нове видання з архітектури простору

Нещодавно фонди Муніципальної бібліотеки ім. А.Добрянського поповнились ще одним дуже поважним і актуальним, як на день сьогоднішній, виданням, яке ми отримали з далекого Запоріжжя і її нам люб’язно надіслала редактор-упорядник, архітектор Євгенія Губкіна.

БАУГАУЗ — ЗАПОРІЖЖЯ
Запорізький модернізм і школа Баугауз: Універсальність явищ. Проблеми збереження модерністської спадщини / За. ред. та упоряд.Євгенії Губкіної. – Х.: ТОВ «Діса Плюс», 2018. – 512 с. : іл.

Науковий вісник є результатом роботи міжнародної науково-практичної конференції “Універсальність явищ запорізькогомодернізму і школи Баухаус. Проблеми збереження модерністської спадщини” яка була проведена в рамках проекту « Bauhaus - Zaporizhzhia. Modernism in Germany and Ukraine», що відбулася в Запоріжжі та була організована Генеральним консульством Федеративної Республіки Німеччина (офіс Дніпро) в партнерстві з ГО Urban Forms Center, Галереєю сучасного мистецтва Barannik та професором Томасом Флієрлом (Німеччина).

Конференція присвячена 100-літньому ювілею Вищої школи будівництва та дизайну, який був створений в Німеччині – Баугаузу і мала науково-практичний характер. В основі її роботи – проблеми дослідження і збереження архітектурної спадщини міжвоєнного модернізму (1920–1930-ті роки). У Німеччині ця течія отримало назву баухаус, а ми знаємо цей стиль як - конструктивізм.

Ба́угауз (нім. Bauhaus, Hochschule für Bau und Gestaltung, Вища школа будівництва й дизайну) — навчальний заклад, що існував у Німеччині з 1919 по 1933, а також творче об'єднання архітекторів, дизайнерів та художників, що виникло в рамках цього закладу; відповідний напрямок в архітектурі та прикладному мистецтві, який належить до авангардизму в класичному модернізмі.

Автори, серед яких науковці, архітектори, мистецтвознавці з архітектури вели мову про зв'язок та збереження міжвоєнного модернізму в різних країнах Західної та Східної Європи (з особливою увагою до спадщини архітектурної школи Баугауз і конструктивізму Запоріжжя), практика збереження пам’яток модернізму в Німеччині, Україні та світі, юридичні та технічні проблеми, що виникають у цій галузі, популяризація, захист та збереження архітектурної спадщини насамперед. Такі проблеми вже давно і дуже гостро існують в кожному місті, і в Чернівцях зокрема. Звичайно, що в даному збірнику показані як проблеми по її збереженню , так і що надзвичайно важливо і цінно, представлені добрі зразки дослідження і збереження архітектурної спадщини міжвоєнного модернізму (1920-1930-ті роки), які вже мають європейські міста.

Місцем зустрічі було Запорізьке Шосте селище або так зване Соцмісто ‒ унікальний архітектурний об’єкт, спроектований у традиціях міжвоєнного модернізму, наближених до відомої німецької школи “Баухаус”.
У світі спадщина цього періоду охороняється і національними, і міжнародними інституціями, а у нас її статус досі лишається невизначеним.

У виданні представлено виступи дослідників, практикуючих архітекторів, що особливо цінно для фахівців. Своїми напрацюваннями поділились одні з найкращих фахівців світу у сфері збереження архітектури модернізму із України, Німеччини, Чехії, Польщі та Росії. Зокрема, до Запоріжжя приїхали представники Веймарського університету Баухаус, засновники архітектурних бюро, автори проектів-лауреатів міжнародних архітектурних премій.

Натхненником і організатором зустрічі та й власне цього наукового вісника була харківська архітекторка Євгенія Губкіна, яка підкреслила проблеми відношення до модерністської спадщини в Україні назагал:“Йдеться не тільки про соціалістичну архітектуру, що стосується Східної України, а й про міжвоєнний модернізм у Західній Україні. Така спадщина найчастіше не зберігається, адже не захищена законодавством, та й люди здебільшого не розуміють, що вона є цінною. Якщо не привертати увагу до цієї проблеми, ми залишимось без цілого пласту нашої історії”. І тут же вона продовжує: “Модернізацію та індустріалізацію переживав не лише СРСР, а й Польща, Великобританія, Нідерланди тощо. Не треба соромитись цієї соціалістичності та політизованості, адже спроби вирішення соціальних проблем в архітектурі існували скрізь. Найчастіше вони стилістично вирішувались модернізмом, методом рівного доступу до ресурсів і справедливого поділу благ через певну просторову організацію та регулювання забудови”.

А вже висновок архітектори щодо дня сьогоднішнього звучить актуально, як ніколи: “Архітектура ‒ це політика у просторі, і ми не можемо відділити мистецтво від політики, особливо якщо говоримо про соціалістичну спадщину. Тому навіть якщо вона дуже незручна з ідеологічної точки зору, треба про це говорити і визначати, як до неї ставитись”.

Схоже питання постає і щодо польського, чеського, угорського або румунського модернізму в інших регіонах України: “У Львові, наприклад, є польський модернізм, бо там поляки будували для поляків, а у підсумку ця територія стала українською. Ми ж зараз лише відходимо від травм Другої світової війни, від зміни кордонів і усвідомлюємо, що архітектурною спадщиною користуються не ті, хто її проектував. Але це також є нашим”.

Над збіркою працювала харківська організація «Urban Forms Center». У виданні представлено понад 30 статей, авторами є учасники з України, Німеччини, Чехії, Росії, Польщі.

Серед знакових науковців тут представлені дослідження німецьких істориків архітектури, культуролога Томаса Фліерла і вже відомого дослідника Карла Шлегеля, який видав багато монографій по збереженню архітектурної спадщини. Вони є в перекладі на українську і у фондах нашої бібліотеки зокрема. Безперечно, фахівці не оминуть увагою дослідження українського вченого. Увагу привертає критично переосмислення спадщини конструктивізму на основі інтерпретації та аналізу архітектури конструктивізму.

Науковий збірник отримали стараннями історика архітектури,кандидата мистецтвознавства, доцентки КНУБА Світлани Біленкової, яка була учасником тієї конференції. І звичайно, що темою її доповіді були рідні для неї Чернівці: «Оберігаючи видатні міста світу (з досвіду пам’яткоохоронної справи у Чернівцях)».
 
Світлана Вікторівна прослідкувала питання збереження культурної спадщини Чернівців ще з середини ХІХ століття, коли місто стало гордо називатися столицею коронного краю Буковина, впродовж всього тривожного ХХ століття і аж до першого десятиліття ХХІ століття, коли вона очолювала відділ із збереження унікальної архітектурної спадщини і приклала зусиль, аби її зберегти. Та й власне дальше не втомлюється досліджувати, презентувати на світовому рівні чернівецьку архітектуру, в якій переплелися всі європейські стилі того часу, коли будувалося історичне середмістя.

Збірник написаний українською, російською, англійською та німецькою мовами. Він призначений для істориків архітектури, архітекторів, реставраторів, культорологів, мистецтвознавців, істориків, міських активістів, працівників державних органів та органів місцевого самоврядування з архітектури, будівництва та охорони культурної спадщини, а також читачів, які цікавляться проблемами дослідження і збереження архітектури модернізму.

Надзвичайно приємним відкриттям для нас було те, що в місті Веймар, де було започатковано Вищу школу будівництва й дизайну БАУГАУЗ, діє приватна Бібліотека герцогині Анни Амалії (нім. Herzogin Anna Amalia Bibliothek),заснована в 1691 році і з тих пір працює як публічна бібліотека. Це найбільша у світі збірка, присвячена німецькій літературі. Бібліотека має велику кількість раритетів, унікальних видань та старовинних документів. Історична будівля бібліотеки з її знаменитим залом в стилі разом з іншими історичними будівлями в німецькому Веймарі входить до списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО.