08-08-2019

Завершено чернівецьке видання «Юрій Федькович. Твори» в 5 томах (6 книгах)


8 серпня – 185 років від дня народження поета-романтика, письменника, драматурга, публіциста, перекладача, передвісника українського національного відродження Осипа-Юрія Домініка Гординського де Федьковича (1834 – 1888).
Український поет Юрій Адальбертович Федькович народився в містечку Путила в родині дрібного шляхтича Адальберта Федьковича, де й минули його дитячі роки.

У той час Буковина була окремим коронним краєм у складі Австро-Угорської імперії, тож тут панували німецька мова та культура. Початкову освіту майбутній поет отримав в німецькій реальній школі в Чернівцях впродовж 1846-1848 років. Це була його єдина систематична освіта. Все інше, українську та світові літературу зокрема, культуру, філософію, астрологію він змушений був надолужувати самоосвітою, в тому числі кириличне письмо, якого в школі не вивчали.

Упродовж 1852-1863 років Федькович перебував на військовій службі й навіть дослужився до офіцерського чину поручика. На ті роки припала війна і 1859 року він брав участь в італійському поході. Враження від рідної Буковини, гуцульського краю та його мешканців, як і роки військової служби стали двома основними джерелами в його творчості.
До літератури мав схильність із юнацьких років, але перші поетичні рядочки німецькою мовою, якою він користувався в побуті все життя, написав 1858 року, перебуваючи на службі. Проте зірки так склалися, що наступного року потрапив в українське літературне товариство в Чернівцях і під впливом вірних приятелів – Антона Кобилянського та Костя Горбаля став першим діячем української літератури на Буковині. В цей час Федькович ознайомився з творчістю Тараса Шевченка, яка справила на нього величезне враження. Він присвятив йому ряд своїх творів і став енергійним популяризатором Шевченка.

В українській літературі творив як поет, прозаїк і драматург. Юрій Федькович написав понад 60 прозових творів – повістей, оповідань, казок, жартів. У цих творах знайшли відображення родинно-побутові проблеми буковинських селян та трагічна доля гуцулів і жовнірів цісарської армії. Він зображав те життя і тих людей, серед яких жив. Письменник возвеличував волелюбство, опоетизував гордих і сильних людей Гуцульщини. Про творчість видатного буковинця чи не найкраще сказав його сучасник, найблискучіший літературний критик усіх часів Іван Франко: «Осип-Юрій Федькович – се, безперечно, одна з найоригінальніших літературних фізіономій в нашій літературі. Так і здається, що природа гуцульської землі і гуцульської породи зложила в ньому що мала найніжнішого і найсердечнішого: чаруючу простоту і мелодійність слова, теплоту чуття і той погідний, сердечний та неколючий гумор, котрий так і липне до серця кожного слухача, а особливо того, хто привик до меланхолійної вдачі і їдкого сарказму наших підгірських та долинянських селян. Типовий гуцул, Федькович і в літературній своїй діяльності відзначається всіма добрими і слабими прикметами гуцульської вдачі».
І хоч його твори й видавалося – як за життя, так і по його відході у вічність, проте далеко не всі ввійшли в ці видання. Найповнішим вважається видання в 4 томах (6 книгах), надруковане у Львові в 1902-1938 роках заходами Наукового товариства імені Т.Шевченка, почесним членом якого він був. Ось його бібліографічний опис:

Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видане. Тт. І-IV, Львів, 1902-1938.

Т. І. Поезії. З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав І. Франко, Львів, 1902.
 
Т. II. Повісті й оповідання. З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснив О. Колесса, Львів, 1906.

Т. III. ч. І А. Драматичні твори. З перводруків і автографів видав О. Колесса, Львів, 1906.

Т. III. ч. ІБ. Драматичні твори. З автографів видав О. Колесса, Львів, 1918 (стор. 1 – 266); Львів, 1938 (стор. 271-625).
Т. III. ч. II. Драматичні переклади. З автографів у-перве видав І. Франко, Львів, 1902.

Т. IV. Матеріали до життєписи Осипа Юрія Гординського-Федьковича. З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і видав О. Маковей, Львів, 1910.

Радянська влада хоча й не записала Федьковича в «українські буржуазні націоналісти», але не надто поспішала популяризувати його, обмежуючись однотомними чи двотомними виданнями вибраних творів. Тому для сучасного читача Федькович залишається малодоступним.

Тому, мабуть, найдостойніше поцінування письменника нащадками, для яких він творив, – це коли видають і читають його твори. Та власне, аби була можливість їх читати, то потрібно видати.

Такий достойний подарунок 15 років тому задумала зробити завідувачка відділу культури та національного відродження газети «Буковина», першим редактором якої був Юрій Федькович, і одночасно директорка однойменного видавництва Людмила Черняк.

 
– Робота над виданням вибраних творів Юрія Федьковича, – розповідає Людмила Миколаївна, – розпочалася 2004 року, коли Буковина відзначала 170-річчя від дня народження письменника. Тоді вийшла перша книга п’ятитомного видання в шести книгах, над якою працювала з науковцями Чернівецького національного університету Миколою Івановичем Юрійчуком і Богданом Івановичем Мельничуком. Під час підготовки наступних книг долучилася Лідія Михайлівна Ковалець. Цей видавничий проєкт є дуже важливим, оскільки в Чернівцях твори Юрія Федьковича не видавалися понад століття. До того ж, у чернівецькому виданні маємо твори, які не ввійшли до львівського, а також ті, які не друкувалися в радянський час. Зокрема, трагедія «Хмельницький» та й чимало інших творів, про які ми практично й не знали. А вони надзвичайно співзвучні нашому часові.

Наразі вийшло п’ять книг, підготовлена до друку шоста. Перший том творів Юрія Федьковича побачив світ у двох книгах – це поезія та поеми Юрія Федьковича. Другий том увібрав прозові твори письменника. Третій том – твори для дітей. Драматургія склала четвертий том – «Довбуш», «Керманич» і «Хмельницький». У п’ятому – публіцистика та епістолярій Федьковича.

Юрій Федькович, знаний і незнаний, повернувся до читача, насамперед буковинського, як він на те і заслуговує.

Підготувала Леся Щеранюк