Культпростір Чернівців
Оскільки восьмого серпня минуло 185 років з дня народження відомого українського письменника Юрія Федьковича ( повне ім’я Осип Домінік Гординський), чернівецькі часописи на своїх шпальтах продовжують знайомити читачів зі стоірнками творчої біографії письменника. Не дивлячись на те, що Ю.Федькович народився на Путильщині, та останні роки життя провів у Чернівцях. У 1885 - 1888 роках він був головним редактором першого україномовного часопису - «Буковина», який з’явився в Чернівцях завдяки українському товариству «Руська бесіда».
Останні роки значно посилився інтерес літературознавців та чернівчан до прозових та поетичних творів українського класика, а також до його особистого життя. Сторінки біографії «Буковинського Соловія» привідкрили в статті «Три любові Федьковича» працівники Меморіального музею письменника. На сторінках газети МБ вони розповідають про 15 річне перебування Федьковича у Чернівцях. Мешкаючи в одному з будинків на площі Австрії (нині площа Соборна), де у свій час знаходилось українське товариство «Руська бесіда», в казармах Цісарської армії, підчас проходження військової служби та неподалік міської ратуші, де його батько Альберт Гординський купив будинок для членів своєї родини, письменник написав чимало творів. Серед них драматичний твір «Богдан Хмельницький», «Довбуш, або Громовий топір і знахарський хрест», «Три як рідні брати», « Пречиста діво, радуйся Маріє» та ін., які побачили світ в п’ятитомному виданні, що нині презентують науковці Богдан Мельничук, Лідія Ковалець та журналістка Людмила Черняк в часописі « Буковина». Також газета друкує статтю Юрія Федьковича, датовану 1869 роком, яка не була надрукована ні в чернівецькому німецькомовному виданні свого часу , ні в галицьких часописах. В ній йдеться про часи Петра І на Буковині та події , що відбувались після Полтавської битви. В статті Ю. Федькович розповідає, як в 13 столітті прийшли на буковинську землю християнство і церковно-слов’янська мова, «з котрої, поглинувши руське письменство, постала теперішня московська мова, яку через брак знання слов’янської історії західноєвропейцями і зухвале фальшування історії московитами ще й зараз називають руською». Як тоді «виглядала справа з руською літературою?» Про це йдеться у статті письменника, а також він у своїй статті пише про побутування на Буковині «чернечої мови - руської», якою писались перші підручники для народних шкіл, «русинську мову» та «народне нарєчіє». Зокрема письменник розповідає, що в період повстань в Далмації, австрієць «пан міністр освіти змушений буде вчитися не по-руськи, а по-московськи», не знаючи місцевої мови. Очевидно йдеться про Леопольда Газнера фон Арта, міністра культу та освіти в Цислейтанії - частині Австро-Угорської монархії, до якої належала Буковина.(1867-1870рр). Стаття супроводжується коментарями науковців Тараса Ковальця та Лідії Ковалець.
Працівники музею Федьковича у свою чергу розповідають про прижиттєвий портрет Федьковича художника Резнера, що був реставрований у 2012 році у Львові та художній твір майстра пензля - Якова Очеретько, «Думи про Буковину», де письменника зображено в задумі на фоні Карпатських смерек в гуцульському одязі.
Три любові Федьковича: література, газета й Емілія.- МБ .- 9-10 серпня 2019.- – С.5
Завершено видання «Юрій Федькович. Твори» в 5 томах ( 6 книгах). П’ятитомник включає художній твір Федьковича Хмельницький», який був завершений за два тижні до смерті письменника і друкувався за словами літературознавця Б.Мельничука всього єдиний раз у 1938 році у Львові, що перебував під владою панської Польщі. На жаль з тих пір твір не передруковувався через яскраво виражену національну ідею та антирадянську спрямованість, вважає автор статті. Він пише, що «Ю.Федькович проводив у трагедії думку про згубні для України наслідки Переяславської ради, а вустами головного героя висловив кредо всього свого свідомого життя:
…Бо я для України лиш жию!
Єї і душу і тіло віддаю !
За ню ріков козацька моя кров» - Се моя заповідь!
Сьогоденність класики. -Буковина .- 9 серпня, 2019 року.-4с.
Щоб не було запізно! ( Голос з посеред руського народу) . Буковина .- 9 серпня, 2019 року.-4с.
Минуло 74 роки, як не стало Отакара Гржімалі – композитора, диригента, піаніста, педагога, доктора філософії. Він народився в Чернівцях в той час, коли місто іменувалося столицею герцогства Буковина і входило до Австро – Угорської імперії.
Леся Щербанюк. Ноти з його печаткою досі можна побачити на Зеленому ринку…-Чернівці.- 8 серпня 2019.- 6с.
На сторінках газети «Час» можна дізнатись про життєвий та творчий шлях поета Дмитра Загула, який у 1933 році був репресований та помер на Колимі. Часопис на своїх сторінках друкує його поезії присвячені буковинському краю.
Дмитро Загул.- Час.- 8 серпня 2019.- 12с.
Буковинський художник Йосип Захандревич взявся малювати портрети видатних українок. Вдома в його імпровізованій майстерні уже зібралась колекція, що налічує біля сотні картин. Серед них портрети кардиналів, зокрема Мирослава Любочівського, архиепіскопа Української грекокатолицької церкви Любомира Гузара, Квітки Цісик, письменниці Ірини Калинець, поетеси Ліни Костенко, священника Російської православної церкви Олександра Меня єврейського філософа Мартина Бубера та інших відомих постатей.
Наталія Фещук. « Ніколи свої картини ще не виставляв».- МБ.- 8 серпня 2019р. – 4с.
На території Хотинської фортеці завершився сезон розкопок руїн турецької мечеті, які артефакти було віднайдено буковинськими археологами читайте на сторінках газети «Молодий буковинець»
Галина Олійник. На люльках написи «Рустем, Осман…».- МБ.- 8 серпня 2019р. – 4с.
У Чернівцях на вулиці Міцкевича створюють новий мурал. Він прикрашатиме стіну біля дитячого майданчика. Ініціювали розпис стіни волонтери освітньої фундації «Будуємо Україну разом». Реалізація ж проходить спільно із «Академією «Місто малювання». Головною ідеєю проекту стало те, аби додати мистецької краси місту та прикрасити пошарпані стіни будинків. Таким чином молоді люди замальовують нецензурні слова та відображають на стінах своє сприйняття дійсності.
Джунглі на вулиці Міцкевича.- Чернівці.- 8 серпня 2019.- 12с.
У парку імені Юрія Федьковича пройшов фестиваль фарб Холі «ColorDay». Підчас заходу всі охочі розмальовували один одного, брали участь у танцювальному флешмобі та конкурсах. Організатори свята ставили собі за мету, дати можливість молоді гарно та весело провести час. Цей фестиваль довів присутнім, що розважатися і веселитися можна і без вживання алкоголю.
Фестиваль радості «ColorDay «.-8 серпня 2019.- 12с.
Підготувала Галина Мурмилюк