Культпростір Чернівців
22 серпня в Чернівцях, в Органній залі міста, розпочався Фестиваль музики Євсевія Мандичевського. Цьогорічне музичне свято було присвячене 90- річчю від дня смерті добре знаного у світі чернівецького композитора, професора Віденської музичної академії. Фестиваль мав на меті популяризувати спадщину Є. Мандичевського та інших чернівецьких композиторів. Ідея запровадження фестивалю виникла у 2017 році, внаслідок плідної співпраці митців Чернівецької обласної філармонії з австрійським музикознавцем Дітмаром Фрізеннегером. Фестиваль тривав два дні 22 – 23 серпня. У рамках фестивалю було презентовано цикл Літургійної музики Є.Мандичевського, музичні твори його учня – Б.Кудрика та попередників всесвітньовідомого композитора. Вперше прозвучав хоровий твір чернівецької композиторки Олени Чмут на поезію Володимира Вознюка «Симфонія ранку», який був написаний спеціально для цього фестивалю.
Фестиваль музики Євсебія Мандичевського у Чернівцях.- Версії.- 22-28 серпня 2019.- – С.8
У Чернівцях прозвучить симфонія Бориса Кудрика, написана у сталінському таборі. – – Версії.- 15-21серпня 2019 .- 8с.
В Центрі культури «Вернісаж» відкрито до Дня Незалежності виставку творчих робіт буковинських митців. Художники представили на глядацький суд свої графічні роботи, живопис, скульптуру та зразки декоративно – прикладного мистецтва присвячені відомим історичним постатям та подіям з життя нашої молодої держави.
Художня виставка до Дня незалежності України. .- Версії.- 22-28 серпня 2019.- – С.8
16 серпня в Муніципальній бібліотеці ім. А. Добрянського в камерній обстановці відбулась вагома подія в культурному житті міста - презентація проекту Чернівецької організації Національної Спілки Письменників України - «Антологія присвят». В серії «Серце-Логосу» в рамках цього проекту побачила світ книга «За слово – словом…», присвячена добре відомій в Україні та далеко за її межами чернівецькій поетесі Тамарі Севернюк. Це видання зі зворушливими публікаціями художників, літераторів, лікарів, журналістів, музикознавців, митців театру і кіно з фрагментами їх листування та щоденниковими записами є результатом співпраці чернівецької письменницької спілки та Муніципальної бібліотеки А. Добрянського. Це книжка щирих «віддяк колег, читачів та шанувальників слова поетеси за її правдиву і праведну працю».
Галина Мурмилюк. Книжка щирих віддяк.- Молодий Буковинець.- 23-24 серпня 2019 .- 11с.
Галина Мурмилюк. «За слово–словом…»Присвяти Тамарі Севернюк.-. Версії.- 22-28 серпня 2019.- – С.8
На початку серпня у румунському місті Сучава відбувся міжнародний мистецький молодіжний турнір «Чотири регіони для Європи». Культурний проект у рамках турніру стосувався формування камерного оркестру з представників чотирьох європейських країн: Франції, Румунії, України, Німеччини. Українську сторону представляли 5 студенток коледжу мистецтв ім.С. Воробкевича. Юні чернівецькі скрипальки переграли музикантів трьох європейських країн, отримавши перемогу.
Ліра Агєєва. Буковинки в Сучаві переграли музикантів трьох європейських регіонів. – Версії.- 15-21серпня 2019 .- 8с.
В серпні минуло 185 років з дня народження відомого українського письменника Юрія Федьковича ( повне ім’я Осип Домінік Гординський), чернівецькі часописи на своїх шпальтах продовжують знайомити читачів зі стоірнками творчої біографії письменника. Культурна сторінка газети «Буковина» розповідає про традиційне літературно – мистецьке свято «Шовкова косиця», яке відбулось з цієї нагоди в Путилі, де народився письменник , «який збудив і просвітив буковинський нарід».Нагадаємо, що останні роки значно посилився інтерес літературознавців та чернівчан до прозових та поетичних творів українського класика, а також до його особистого життя, оскільки він належить до когорти перших просвітян. У 1872 році- 1873 роках Ю.Федькович працював редактором у видавництві «Просвіти» і в театрі «Руська бесіда» у Львові, відтак був першим редактором першої україномовної газети в краї -«Буковина». Тому на знак його подвижницької праці обласне товариство «Просвіта» 5 років тому заснувало премію ім. Юрія Федьковича, а три роки тому був заснований освітянами конкурс читців творів Федьковича.
Світлана Масловська. Поклонилися великому українцеві. – Буковина.- 23 серпня 2019 року.- 4с.
Людмила Чередарик. «Бо я для України лиш жию…» - Буковина.- 16 серпня.-2019.
-3с.
Названо лауреатів премії імені Юрія Федьковича. Ними стали в 2019 С.Масловська керівник Заставнівського товариства «Просвіта», Віктор Максимчук – редактор журналу «Німчич», Борис Бунчук – декан філологічного факультету ЧНУ, Василь Васкан – член Національної спілки письменників України, Валентина Сандуляк – учитель чернівецької школи № 16.
Названо лауреатів премії імені Юрія Федьковича.- Буковина.- 16 серпня.-2019.
-3с.
Днями минуло 130 років від дня народження українського художника Євзебія Ліпецького. У Чернівецькому обласному музеї є небагато оригінальних творів талановитого українського художника, однак всі вони заслуговують на увагу глядача. Велику частину експозиції складають фотографії митця, надані родиною та приватними колекціонерами.
Олена Гужва. Таврований і уславлений.-– Буковина.- 23 серпня 2019 року.- 4с.
«Кожна моя картина починається із розмови з істориком», - каже Андрій Холоменюк. Митець до Дня Незалежності представив три картини, які присвятив героям, що загинули в боротьбі за незалежність України в різні часи. У 2005 році Андрій Холоменюк разом із батьком створили у Києві студію військово-історичного мистецтва. Там існує і галерея, яку створив буковинець Микола Проданчук. Разом митці своїми картинами розповідають історію України від короля Данила до наших днів.
Наталія Фещук Художник показує нашу героїчну історію .- МБ.- 23-24 серпня 2019.- 10с.
На своїх сторінках газета «Молодий Буковинець» продовжує розповідати про чернівецький Темпль та його історію, а також про старовинний орган у чернівецькому костелі, Заповідник на вулиці Зеленій та відомих чернівчан. Журналістка пише про поховання бургомістра Едуарда Райса, письменника Еліезера Штейнбарга, родини Кохановських та ін.
Наталія Фещук.Склеп у вигляді воріт у потойбічний світ .- МБ.- 15 серпня2019.- 14с.
Темпль збудували за чотири роки .- МБ.- 15 серпня2019.- 16с.
Наталія Фещук.» Пилюки на ньому було на сантиметр» .- МБ.- 15 серпня2019.- 16с.
Далі читайте у газеті « МБ» про відомі буковинські родини Гузарів, Кордуб, Лукашевичів, Смаль- Стоцьких, Луцьких, які допомагали незаможнім сім’ям.
Наталія Фещук .Успішні жінки навчали бідних дітей.- МБ.- 22 серпня2019.- 6с.
Газета «Час» свою останню сторінку вже традиційно присвячує українським письменникам. Цього разу Миколі Марфієвичу та Лесю Качковському,
які народилися в різний час в селі Іспас на Вижничині та у своїй творчості талановито відтворювали настрої народних мас і торкались тем історичної минувшини буковинського краю.
15 серпня дружині відомого чернівецького композитора Левка Дудківського - модельєру Аллі Дудківській виповнилось би 70 років. Вона своїм талантом та хистом здійснила у свій час справжній бум в українській естраді. Від її модельного одягу та орнаментів не можливо було відвести очі. Чернівецька дизайнерка одягу підготувала для Народної артистки Софії Ротару не один сценічний костюм, чим намагалася допомогти співачці завоювати світову славу. Першою роботою для Софії Ротару стала сукня, яку А. Дудківська виготовила за зразком свого дипломного проекту під назвою «Концертний костюм для естрадної співачки». Цей проект був настільки вдалим, що екзаменаційна комісія роботу Дудківської відправила на всесоюзну виставку в Ленінград, як перший зразок естрадного стилізованого одягу для професійної сцени.
Наталія Фещук. « У Канаді глядачі хотіли торкнутись сукні Ротару».- МБ.- 16- 17 серпня.- 2019 року.-11с.
Буковинець Валерій Галан, відомий ресторатор краю і власник готельного бізнесу, який створив школу бойових мистецтв у Чернівцях, нині став ще й засновником музею «Становлення української нації». Над створенням музею команда однодумців працювали чотири роки. Два з половиною роки дизайнери та науковці працювали над макетами. Два роки виготовляли обладунки. Згодом одяг та самі фігури. Було задіяно 37 вчених, 51 наукову організацію і 63 музеї із семи країн світу... Фігури героїв розмовляють та підморгують відвідувачам. Відповідають на запитання, вітаються. В музеї використовуються незвичні для класичних музеїв іноваційні технології, 3D – проекції, запахи, звуки і т.д. Наразі відкрито відвідувачам 25 експозицій. Експонується більше сотні фігур відомих українців з латексу та силікону, які схожі на живих людей і є максимально історично правдивими, оскільки до роботи над ними були задіяні як науковці, так і величезна кількість архівних матеріалів.
Людмила Осадчук. Князь дякує, а Бандера вітає.- 22 серпня 2019 .- МБ.- 10с.
Підготувала Галина Мурмилюк