28-08-2019

Ювілейне видання «Просвіти» Анатолію Добрянському....

26 серпня 2019 року Анатолію Миколайовичу Добрянському виповнилось би 84 роки. «Вже 16 років, як «Буковинський Златоуст» відійшов у кращі світи... Але в цей день не забувають про нього всі ті, для кого він дорогий - колеги, вдячні студенти, науковці.».. - Такими словами розпочала вечір вшанування пам’яті Анатолія Добрянського в Муніципальній бібліотеці Леся Щербанюк - директор книгозбірні, яка носить його ім’я. - А подарунком Анатолію Миколайовичу, як завжди, є те, що було йому завжди дорогим - нові книги, - продовжувала вона…Це - перший примірник книги " За престолом нації " про Степана Пушика, який надіслав з Івано - Франківська професор Володимир Качкан, це нові видання та монографії з літературознавства, що були надіслані Муніципальній доктором філологічних наук з Києва - Елеонорою Соловей. Це книга "Просвіта" на Буковині. Історія і сучасність, " яку прийшли в Муніципальну бібліотеку особисто презентувати її автори та упорядники. За словами професора Надії Бабич місія підготувати історичне дослідження просвітництва на Буковині до 150 річного ювілею товариства «Просвіта» в Україні випала головному редакторові громадсько-політичної газети «Буковина», заслуженому журналістові України і письменникові Володимиру Іларіоновичу Михайловському. Професорка ЧНУ, яка була залучена до цього процесу, написала статтю до презентованого видання «Просвітництво – не просто історичний етап, а хліб насущний українства», у якій зазначила, що дослідження письменників, науковців та журналістів, які розміщено в книзі, висвітлюють життя і мрії просвітян Буковини 1869 - 1909 років. Друга ж частина нового видання товариства «Просвіта» присвячена сороковим рокам двадцятого століття.

В книзі багато газетних публікацій різних років, які розповідають «про збереження української мови, про боротьбу за зміцнення незалежності України, про виховання почуття патріотизму українців і тих, хто став щирими громадянами України». Авторами статей нового видання є Володимир Михайловський, котрий першим почав збирати матеріали для цього збірника, редактор газети «Буковина» - Кузьма Демочко, котрий у свій час зібрав навколо часопису когорту творчих особистостей: літераторів, митців, працівників культурної сфери, журналістка газети «Буковина» - Людмила Черняк, яка продовжила справу Володимира Михайловського у напрямку створення видання з історії товариства «Просвіта» і стала його редактором, відомий телеведучий і журналіст культурно- мистецьких програм Чернівецького обласного телебачення - Василь Селезінка, а також журналісти Василь Бабух, Валентина Мацерук, Михайло Кукурудз, Олена Чайка, Юхим Гусар, Іван Фостій – історик, поет, публіцист, редактор серій «Книга Пам’яті України. Чернівецька область», журналіст та знавець народних традицій Георгій Кожолянко, відомий історик та політолог Ігор Буркут, поетеса Тамара Севернюк ,письменниці Галина Тарасюк та Марія Матіос, науковець Надія Бабич, архівіст Марія Никирса,  редактор газети «Час»- Петро Кобевко, історик Сергій Добржанський, голова буковинської Спілки письменників України – Василь Джуран, професор Чернівецького національного університету Богдан Мельничук та ін.
 

 
Робочий матеріал нинішнього колективного збірника «Просвіта на Буковині», котрий Володимир Михайловський завершував формувати в останні дні свого життя, містив біля дев’ять сотень сторінок, які багато років зберігались, чекаючи на послідовника, котрий зможе продовжити його справу. Таким послідовником стала колега Володимира Іларіоновича - директор редакційного видавництва «Буковина»- Людмила Черняк. На зустрічі з шанувальниками Слова «Буковинського Златоуста» вона розповіла як про шлях виходу видання, котре має шанси отримати перемогу Всеукраїнського рейтингу «Книга року», так і про причетність Муніципальної книгозбірні та «Буковинського Златоуста» -Анатолія Добрянського до виходу цього видання. Адже лише завдячуючи наполегливим пошукам її керівника та книжковому фонду чернівецького просвітянина було віднайдено найважливіші сторінки історії формування в краї культурно- просвітницького руху та товариства «Руська бесіда», з початком діяльності якого почали відбуватися доленосні події в житті українства.
 
 

Базою для перших розділів презентованого видання слугують віднайдені фрагменти «Ілюстрованої історії просвітного товариства «Руска Бесїда» в Чернівцях Євгенія Дмитрієва про «свідомих Русинів», що читали в газеті « Слово» про те, «що їх братя в Галичині і на Україні пробуджують ся до нового життя», та Волохів з«другого боку», «котрі почали лучити ся під проводом братів Гормузаких, а особливо Арона Пумнула, що р. 1849 прийшов на Буковину з Семигороду і став професором гімназіяльним в Чернівцях. Вони заложили тут р. 1862 головну читальню ( «товариство для культури і літератури»), яка стала волоским осередком на Буковині. Волохи зачали туди вербувати не лиш Волохів але й Русинів, бо ось і Русини православні. Се застановило Русинів і вони подумали собі: Чому маємо зрікати ся нашої рідної мови, позістанемо вірними нашій церкві, але й нашому народови: Ми собі также заложимо таку читальню…Кромі сего і у владичій резиденції промишляли над тим, якби звести руску інтелігенцію в гурток, щоби мати опору супроти Волохів, які дуже допікали владиці Гакманови і конзисториї за то, що стерегли добро буковинської православної церкви, а не хотіли піддаватись ся команді волоських політиків. Так гадка і труд над заснованєм руского осередку вийшли головно від свідомих православних панотців, до котрих пристали нечисленні світські Русини».

Анатолій Добрянський, який у свій час став «найбільшим просвітителем Буковини», захоплювався не лише літературою та мистецтвом краю, а й його історією, яка знайшла відображення в його публіцистичній творчості. В книзі розміщено його знакову статтю присвячену Володимиру Івасюку «Наша гордість, наш біль невгамовний…» Редактор Л.Черняк, виступаючи зазначила, що видання містить більше трьох десятків статей, серед яких є публіцистичні нариси вірного друга Анатолія Миколайовича - науковця Богдана Мельничука, котрий виступаючи на зустрічі торкнувся історії об’єднання Північної Буковини з Україною, описуючи прагнення буковинців до єдності, емоційно змальовуючи бажання краян розмовляти рідною мовою, насолоджуючись українською піснею та українським словом. Йшлося на зустрічі і про наукове дослідження викладача ЧНУ Ярини Вишпінської, котра займається вивченням двох відомих чернівчан – Анатолія Добрянського та керівника Буковинського ансамблю пісні і танцю – А. Кушніренка. ЇЇ матеріали лягли в основу статті «Титани духу» та лекції, з якими вона виступає перед чернівецьким студентством. У виступі українознавиці Тамари Мінченко, котра багато років працюючи методистом українознавства Чернівецького ІППО формувала навчально- методичні посібники для вчителів, йшлося про внесення у шкільну програму для старшокласників вивчення творчої діяльності Анатолія Добрянського на фоні імен таких відомих чернівчан як А.Кушніренко, В.Вознюк, І.Дерда, Г.Тарасюк, М. Бучко , В. Михайловський та ін. (в розділі «Лауреати літературно- мистецьких премій»).Також Тамара Антонівна розповіла про те, що до дня народження «Златоуста» товариство «Просвіта» підготувало Альманах «Літературно-мистецька Буковина», де було використано статті, присвячені пам’яті Анатолію Добрянському та віршовані присвяти буковинських поетів – В.Вознюка, Івана Киселиці, Степана Кириляка та ін.
 

 
Чернівецький поет Василь Васкан на зустрічі пригадував своє перше знайомство з Анатолієм Добрянським в стінах газети «Радянська Буковина», коли він будучи студентом будівельного технікуму приносив у редакцію часопису статті про культурне життя Новоселиці. В кінці своїх спогадів поет зачитав віршовану присвяту Анатолію Миколайовичу, яка зберігається в Меморіальній кімнаті книгозбірні. Віталій Демченко заінтригував присутніх власними віршами, що народились після великої мандрівки Україною і були відредагованими Златоустом. Завершуючи виступи авторів статей збірника, Марія Максимівна Пелех – активістка чернівецького товариства «Просвіти» висловила думку присутніх про те, що Анатолій Добрянський був би щасливий, що в приміщенні колишньої газети «Радянська Буковина» за адресою вул. Українська, 22 з’явилась привітна світлиця з благословіння редактора часопису - Володимира Михайловського… Марія Максимівна намагалась достукатись до сердець присутніх, донести історичну правду про минуле українства на теренах Буковини, яка виписана у презентованій книзі та обіцяла зробити кожній книгозбірні подарунок - нове ошатне видання, яке описує не тільки історію, а й сучасний період просвітницького руху на Буковині. «Не було би «Просвіти», якби не було меценатства... Не було б Анатолія Добрянського – не було б сучасного зразка просвітництва на Буковині…»- прошепотів хтось у залі.
 

Його володіння словом захоплювало сучасників, відомі артисти, що приїжджали в Чернівці з концертними програмами, шукали з ним зустрічі, бажаючи бути гідно представленими зі сцени, колеги поважали його за виваженість, молоді артисти за підтримку і щиру пораду. Обізнаність та неймовірна ерудованість в поєднанні зі стриманою емоційністю, внутрішня інтелігентність і завжди добрі наміри, життєвий оптимізм за будь -яких обставин, людська мудрість і глибока культура, артистичність та змістовність викладу матеріалу в студентських аудиторіях та на сцені сприяли тому, що Анатолій Добрянський став у 70 -х – 90 -х роках зразком просвітництва на Буковині і таким залишається до сьогоднішніх днів.

Галина Мурмилюк
 


 
Голова чернівецького товариства «Просвіта» і багаторічний друг «Буковинського Златоуста» Остап Васильович Савчук, який працюючи художнім керівником, вивів Анатолія Добрянського на сцену Чернівецької обласної філармонії, подарував читачам Муніципальної бібліотеки унікальний колективний збірник - книгу про тих краян, чиє слово і діяльність рухали національну ідею, підтримуючи українців, і котру Остап Савчук назвав книгою людської пам’яті і антологією українського духу.