10-09-2019

Поезії в дарунок: "ВИКРУТАСИ ЕЙДОСА" Валентини Бендерської

Днями Муніципальну книгозбірню Добрянського відвідала гостя з Ізраїля - українська письменниця Валентина Бендерська. Зачарована архітектурною спадщиною нашого міста та книжковою колекцією книгозбірні  поетеса, яка кілька останніх років проживає на Святій землі, поділилася з нашими читачами власними поетичними творами , подарувавши чернівчанам чотири збірки нових поезій.

Валетину Бендерську в Україні знають не лише як поета, а й як музиканта та перекладача, засновника і художнього керівника Зразкової хорової студії «Струмочок» та організатора фестивалів «Струмочок» скликає друзів», що проводився за участі творчих колективів не лише із різних міст, а й різних країн світу.
Уродженка Бердичева В. Бендерська почала писати вірші нещодавно - у 2012 році. Тоді ж з’явився і її перший поетичний збірник «Фрейя», куди увійшли перші вірші поетеси.

Валентина Бендерская. Фрейя. Поезия.- Житомир: «Полісся», 2012.- 372с.

Авторка свою поезію у даній збірці презентує як лірико- філософське пізнання контрастів життя - духовних і звичайних,використовуючи в поезії різноманітні сюжети, так звані «побутові знахідки». Один із розділів її книги носить назву «Українська рапсодія», де російськомовна поетеса звертається до своєї Батьківщини:

«Удел твой, моя Украина,
Блистать бриллиантом Мира.
И голосом тихим, но твердым
Восславит тебя моя лира».

Вона зізнається, що любов і сумління не дають їй жити порожнім життям, вони таємно кличуть її у світ знань і глибокої літературної думки. Тому уже через рік у Бендерської з’являється наступний поетичний збірник:
 

Валентина Бендерская. Стихи из «мусорной корзины». - Житомир:Видавництво « Рута», 2013р.- 128с.

Мабуть у кожного поета, який пише прозу чи вірші в ящик письмового стола, знайдуться сторінки, які з тієї, чи іншої причини не мають шансів одразу побачити світ. Так було у великого Гоголя, так бувало й у інших письменників та поетів. Так сталось і у Валентини Бендерскої. Однак вона все ж вирішила окремі моменти свого життя та миті внутрішнього стану душі, виписані на папері, вийняти із шухляди і поділитись своїм пережитим з читачем, який дорожить поетичним словом. Поетеса сподівається, що він в її поетичних рядках віднайде для себе «золоте зерно» і стане автору щирим співбесідником. Ділячись своїми думками та переживаннями, придаючи різні відтінки словам, вібруючи інтонацією та емоціями, авторка поезій доносить до свого співбесідника глибину своїх думок, «що рояться в її голові» та здається уже «живуть окремо від неї своїм життям». Виписуючи рядок за рядком вони, – інтонації, емоції та тонкі вібрації душі, змальовують її перед читачем сильною людиною, а одночасно беззахисною і чуттєвою жінкою... Третій збірник Бендерської побачив світ у 2015 році. Він містить переклади з польської мови та власні поезії 2013-2014 років. У цьому ж році поетеса стає членом спілки російськомовних письменників Ізраїль і Міжнародної письменницької гільдії.

Валентина Бендерская. Асфодели непознанный профиль.- Житомир, 2015.- 124с., 6 ил.

Рік потому, у 2016 році В.Бендерська разом з російським поетом Леонідом Колгановим, який є лауреатом літературної премії ім Анни Ахматової, створила в Тель – Авіві поетичний клуб «ПоВтор», який організовує поетичні телемости. Ще через рік разом з Л. Колгановим вони випустили спільний поетичний збірник «Викрутаси ейдоса». Це четверта книга Бендерської і десята на рахунку її колеги по перу, який очолює поетичний клуб.
Її палітра вірша надзвичайно кришталево чиста! В ній багато щирих сповідальних тем. Як дзвоники її душі, вони заманюють шанувальників поезії у наш не надто досконалий світ і примушують любити його красу, творити її і бачити її, цінити чуттєву сторону живої природи і людських стосунків.

Валентина Бендерская. Выкрутасы эйдоса: поетический сборник , Тель- Авив, Издательский дом « HELEN LSMONOVA», 2017.- 404с.

Осенняя канитель

Губы алые, форма листиком,
Зацелованы ими леса…
В гриве зелени машет хвостиком
Девы – осени желтой коса.

Как же короток век твой, девица,
Уж последние дни любви!
Так целуй с огнем – и метелицу
раньше времени не зови…

Поразвесив везде гамаки,
Как, бывало, белье для просушки,
Оплели вид в окне пауки,
И траву, и деревьев верхушки...

Жемчуга искрометной росы,
Не для них душеловные снасти
Приготовил, погладив усы,
Паучок в ожидании страсти…

По ночам, совершая обход,
Разбросав разноцветные прядки,
Днем мороз, замедляя свой ход,
С бабьим летом играется в прятки.

Ця книга двох авторів являє собою єдине ціле, яке не може існувати одне без одного, як «Ін» і «Янь» без боротьби і протистояння. В їхньому просторі існує лише взаємне «непереможне тяжіння». В поєднанні творчості цих авторів різномаїття і одночасно єднання двох культур – жіночої і чоловічої.
Також є досить оригінальною ідея побудови книги. Вона не є традиційною для видавця, тому що так звана «жіноча» її частина рухається зліва на право, а «чоловіча» в свою чергу - справа наліво, як вибудовуються книги на івриті. Над цією концепцією побудови поетичного збірника, пише авторка, працювали автори разом з художником – графіком Катериною Дацун, яка допомогла їм об'єднати «викрутаси часу і простору», в символ любові, як справжню кровоносну систему життя.

Валентина Бендерская часто відвідує Україну, читає свою поезію, проводить майстер- класи, збираючи величезні студентські аудиторії. Це жінка, яка поєднує в собі інтелект, самобутній талант та організаторські здібності. Завдячуючи цим якостям вона заряджає оточення навколо себе притаманними лише зрілій людині сподіваннями і любов’ю до життя.

Підготувала Галина Мурмилюк