12-09-2019

Нові надходження

Пропонуємо Вашій увазі нову книгу молодої канадської письменниці Сюзан Гаррісон та два романи – сповіді письменниці з Галичини, колишньої журналістки Оксани Кузів.

Видавці високо оцінили твори цих письменниць – початківців, тому вони були нещодавно запрезентовані Муніципальній книгозбірні.

З огляду на сучасне життя важко передбачити, як поводитимуться навіть цілком успішні й адекватні люди у сучасному суспільстві у яких руйнується звичне буття і кого вони звинуватять у своїх бідах, і які методи захисту обератимуть…
Саме таким є подружнє життя героїв роману Сюзан Гаррісон, в яких усе пішло шкереберть. Письменниця його змальовує майстерно саме з такого ракурсу. Події у цьому романі розгортаються настільки неочікувано, що читач ще довго роздумуватиме над прочитаним… Після того, як перегорне останню сторінку.
Ця вражаюча розповідь про «темний бік сімейних стосунків», про «обман та обопільну помсту», який може зацікавити багатьох , хто любить читати « розумні книги» та цікавиться психологією.

 
Гаррісон А.С.А. Мовчазна дружина: роман/ Пер. з анг. О. Лобастової.- К.: Вид. група КМ – БУКС, 2018.- 288с.

Вона найочікуваніша несподіванка. Дає душі світло і відчуття світу. Вона сама по собі. Ні від кого не залежить, нікому не служить. І потрібна всім. Ніхто ще без неї не жив. Людина її шукає і до неї тягнеться. Завдяки їй росте і здобуває силу. І не завжди витримує випробування нею. Вона невичерпна і багатоявна. Живе в точці дотику сердець. Влада її всесильна.
Несмілива й відчайдушна, ніжна і жорстока, шляхетна і зухвала, мовчазна і багатослівна – якою тільки буває вона. Кожного по – своєму винагороджує, мучить і карає. І не завжди людина, до якої вона приходить, упізає себе.
Хто тільки не намагався сказати, яка вона, і досі про неї ще не сказано все. Жодна людина не осягнула її безмір. Бо вона така – в людині живе і над людиною владарює.

Любов така. Віч на – віч: проза / Володимир Даниленко, Василь Теремко, Олексій Чупа та ін.) .- Київ: ВЦ «Академія», 2017.- 224с.

У збірнику цієї інтимної прози оповідання, новели і невеличкі етюди про людину, яка несамовито любить, "шукає любов, квітне в ній і карається нею. Любов, яка завжди виростає на межі й поза межею. Вона покірна і свавільна. Такою приходить, живе в людині й покидає її. Вона така – і все" .- Так представляють цей збірник прози колектив авторів:

Володимир Даниленко «Те, що дає і забирає», Олексій Чупа «Межі», Дар’я Тарасевич «Якщо вона зненацька і вщент», Олена Рижко «Кроки до танго», Олександра Грищенко «Зустрічей більше не буде», Сергій Гридін «Євка», Наталія Савчук «Патологічно зрячі», Софія Бенза «Не відпущу», Василь Теремко «Перший чоловік», Юлія Фомічова «Гарант Кохання».
Письменниця Оксана Кузів, яка є за фахом викладачкою української мови та літератури дебютувала в 2014 році як автор прози «Адамцьо», через рік у 2015 - му світ побачив її поетичну збірку «В закапелках душ», а в 2016 – книгу прози «Назови мене своєю», яка на 23 - му Форумі видавців у Львові увійшла в ТОП -5 найбільш популярних книг і миттєво знайшла свого читача.

Також пропонуємо Вашій увазі ексцентричний роман «ЩЕмить», де  письменниця  Оксана Кузів торкається теми незвичної любові, про яку бояться говорити вголос. Запропонований авторкою витяг з її передмови дозволить відкрити читачеві світ героїв книги: «Статистика вперто кричить світові, що така аномалія розвитку як …(!) зустрічається в середньому в одного із двох тисяч новонароджених!!! Вдумайтесь тільки – 1 до 2000!!! А хто про це говорить? Хто? .Та практично ніхто, одиниці! Бо кожен боїться не так бути сприйнятим, не під тим кутом світла виставленим загалу напоказ, бути осміяним! Нажаль соціум воліє закрити очі, щоби не бачити, заткати вуха, щоби не чути… Йому радше зробити вигляд , що таких людей просто не існує, а якщо десь і є, то точно не в їхньому місті, державі, а десь на краю світу, як рудиментарні залишки чогось низькорозвиненого і примітивного… Але…» Кожен, хто прийшов у цей світ, має право на Любов.
Оксана Кузів «ЩЕмить»

Оксана Кузів «ЩЕмить». – Львів: Апріорі, 2017.- 164с.

Оксана Кузів своїми книгами пробуджує людські душі і позбавляє їх байдужості, торкається тем, які «обминають десятими дорогами», хоча вони є гострими, мов леза і є відкритою раною і болять людей, пише у передмові до книги Марія Ястремська. В книзі дрібка тем порушених галичанкою – втрата ідентичності, сурогатного материнства, проблеми заробітчан, сімейних стосунків та ін. Усі ці історії почуті від людей живі, а людям, яким довелось з цим жити зазвичай залишаються несприйнятними ні суспільством, ні самі собою. Розуміння всього масштабу проблеми змінить уявлення і ставлення до таких людей, які, можливо, щодня перебувають поміж нами, та, як і всі, прагнуть бути прийнятими.
В цьому році побачила світ чергова книга О.Кузів «Назови мене своєю».

Оксана Кузів. Назови мене своєю/ О.Кузів.- Львів: Апріорі, 2019.- 328с.

У «Сповіді воскреслої музи», яка увійшла до книги і яку письменник і науковець, лауреат багатьох українських премій та премії англійського ПЕН-клубу Ігор Павлюк присвятив Оксані Кузів, письменник розповів: «писати Оксана почала разом зі своїм воскресінням після важкої хвороби, яку вона з Божого благословіння перемогла і яка оновила її, спонукала по – іншому сприймати світ і засвіт, не забравши, а навіть, здається, додавши, відшліфувавши її іронію та самоіронію, яка однозначно є маркером найбільшої, бо внутрішньої, свободи особистості… Її слово калейдоскопічно розмаїте: то ліричне, то трагічне, то анегдотично – іронічне, але його інформаційно- енергетичне поле виразно впізнаване, фіксоване при всій його жіночно – абсолютній таємничості. Її книга – сповідь. А не дидактика, одкровення, а не повчання. Сама ж Оксана Кузів, яка у свій час працювала у газетах «Салон плюс», «Івано - Франківський оглядач», «Вечірній Івано - Франківськ», «Слово народу» написала про себе кількома поетичними рядками :

« Замилувана словом чистоти,
Котре впритул межує з Небесами…
Залюблено – задивлена в сей світ
Квітую квітом білим поміж вами…»
 
 Підготувала Галина Мурмилюк