20-09-2019

Нові надходження. Бібліотека А.Авдєєва

Сьогодні дещо призабутий український письменник-молодомузівець Михайло Яцків якось сказав, що “...в пам'яті людей залишаються тільки добрі люди і добрі книжки”. Цей афоризм дуже дорогий і знаковий для Муніципальної бібліотеки ім. А.Добрянського. Адже всім відомо, що чернівчани завжди любили і цінували книгу. Тому для тих мешканців, які мали і мають дуже великі та поважні домашні книжкові книгозбірні, і з якихось причин не можуть, чи не мають можливості залишити ці духовні скарби своїм близьким, намагаються подарувати їх бібліотекам. А так як наша книгозбірня створювалася саме на приватній бібліотеці Анатолія Добрянського, тому до нас часто потрапляють вартісні книги поважних чернівчан, аби залишити по собі добрий і світлий спомин нашому місту та його мешканцям.
Ось і нещодавно до нас потрапила домашня бібліотека наукового співробітника Державного архіву Андрія Авдєєва. Він народився і зростав в інтелігентній родині, його мама була бібліотекарем. Тому зрозуміло, що хлопцю любов до книги привили з дитинства, і цю непроминущу любов він проніс через все своє життя. Звичайно, як історик-архівіст, він збирав саме таку, історичну літературу, передплачував її з усіх усюд, витрачав на їх придбання чималі кошти і значні зусилля, адже то йому було до душі, то було його життя. І недавно, ще в досить молодому віці – він відійшов у вічність. А книги його друзі передали у фонди Муніципальної бібліотеки ім. А.Добрянського.
Л.Щербанюк

Серед видань приватної колекції А.Авдєєва варто виокреслити наступні:

Науковий доробок Дмитра Багалія « Український мандрівний філософ Григорій Сковорода», за який автору присудженавища премія Всеукраїнським комітетом сприяння вченим. Дослідженню життя і творчості старця – мудреця науковець присвятив ціле життя. Пропонована книга містить 10 праць науковця, перша з яких датована ще 1894 роком і є раритетним виданням та великою рідкістю. У даному доробку автора Григорій Сковорода розглядається як духовний спадкоємець Феофана Прокоповича та Георгія Кониського. Історик Петро Майданченко вважає, що звернення сьогодні до спадщини Сковороди є актуальним, «адже його філософія уособила перехід від давнини до нашої новочасної суспільної думки».
(Дмитро Багалій. Український мандрівний філософ Григорій Сковорода.- Київ: видавництво «Орій», 1992.- 472с.)

В списку книг «Вибрані поезії» Уільяма Блейка, де виписана історія англійського поета і художника, якому випало жити в епоху, коли кардинально змінювався звичний порядок речей. Це були 1757 – 1827 роки. Поет став сучасником двох революцій : Американської (1776 р.) та через тридцять років – Французької. В цей період бушували наполеонівські війни, хвилювалась Ірландія, доведені до відчаю працівники заводів і фабрик ламали станки, і лорд Байрон висловив в парламенті промову на підтримку луддітів, ( робітників мануфактур у Великій Британії), які виступали проти впровадження машин і капіталістичної експлуатації. Великі події історії і викликані ними битви великих ідей органічно вплетені в біографію Блейка, що відобразилось в його неординарній поезії.

Уільям Блейк. Вибрані поезії.- М.: Прогрес, 1982.-557с.

Також цікавим читачу буде есей про відомого усьому світу російського художника та вченого, мандрівника і борця за мир Миколу Реріха. Автор книги мистецтвознавець Євгенія Полякова знайомить читача з життям художника у Петербурзі та розповідає про його подорожі до Індії, Гімалаїв, Тібету, про зустрічі з поетом Блоком, художником Рєпіним, Джавахарлалом Неру – лідером національно визвольного руху Індії і політичним лідером світу.

(Є. Полякова. Микола Реріх.- М.: Мистецтво, 1985.- 304 с.)

В книжковій колекції художніх розповідей про художників є книги присвячені майстру пензля, грузинському примітивісту

Ніко Піросмані, який жив та творив на зламі 19 та 20 століть. Він був малярем-самоучкою, малюванню навчався у мандрівних художників. Став відомим тим, що у Тіфлісі відкрив свою школу декоративного розпису. Про нього ходили легенди, що він здатен бачити святих на яву, а його пензель може малювати сам.

(Е.Кузнєцов. Піросмані.- М.: Мистецтво, 1984.-208с.)

А також завдяки приватній колекції А.Авдєєва чернівчани можуть познайомитись

з цікавими сторінками історії Візантії.

Кулаковський Ю.А. Історія Візантії: 395 – 717 роки. В трьох томах. – Санкт – Петербург : «Алетейя», 1996.

Трьохтомник «Історія Візантії» доробок російського науковця Ю.А.Кулаковського, який продовж багатьох років займався вивченням історії античного світу.
Будучи досвідченим археологом та істориком – візантиїстом, йому вдалось, узагальнюючи свої знання і накопичений роками досвід, написати «Історію Візантії». Його праця в трьох томах розповідає про початок розпаду Римської імперії, починаючи з 395 року і до формування нової династії Льва Ісавра, яке мало місце у 717 році у Візантії.
В першому томі автора викладено історію наддержави, починаючи з рокового 395 року, який характеризується окремими моментами розділення Римської імперії, що з’являються в цей час. Науковцю, за його словами, для написання даної праці «довелось встановити органічні зв’язки історії Візантії з історією елліністичного Сходу, а не лише із зародженням початків нової римської імперії, що допомогли сформувати політичну єдність Східної половини держави». Ця складна задача виявилась не під силу одній людині, тому науковець Кулаковський відверто заявляє, що його праця історичної долі Візантії вибудовувалась майже виключно на історичному матеріалі археологічних пам’ятників, які вивчали мистецтвознавці та на літературних джерелах, які дійшли до наших днів і мають право на існування та можуть принести користь сучаснику.
Трьохтомник Ю.А. Кулаковського містись розділи:
Обрання на царство.
Припинення розколу з римською церквою.
Переслідування монофізитів, (монофізити сповідували єдину божественну природу Ісуса Христа, існувало на той час діофізитство – сповідувалась подвійна природа - бога і людини) .
Північ і Юліан.
Переслідування єретиків.
Християнські мученики в Аравії.
Життя Столиці.
Суспільні біди.
Війна з Персією.
Вічний мир.
Кодифікація римського права.

Книга містить серед інших розділів і Бунт Ніка, який буде цікавим читачу. В цьому розділі йдеться про найбільший бунт у Візантії, який мав місце за часів правління імператора Юстиніана. Причиною слугували утиски влади, великі побори, гоніння єретиків та язичників. «У Візантії, як і у всьому римському світі, в цей період панує латинська мова, як мова права і суду. Однак Юстиніан починає видавати свої закони грецькою. Справа імператора Візантії виходить за рамки античного світу. Нова Європа теж починає своє історичне буття з ідеалом правової держави. Через віки право Юстиніана стає діяти у всіх західноєвропейських країнах. Поряд з єдиним універсальним сповіданням християнства і - єдине універсальне римське право, що залишається як велика спадщина майбутньому від давнього світу». Однак не всі зміни сучасниками були сприйняті позитивно. Юстиніан широко популяризував видовищні ігри та вводив моду на розкіш, стверджуючи царську велич. За його часів часто змінювались закони і ці зміни були зумовлені властолюбством його підлеглих. Політики імператора вимагали від населення ( синіх - венетів (багатих) і зелених – прасінів (бідноти) великих данин, самі ж полюбляли дорогі видовища і «грубу розкіш стола». Найбільший Бунт у Візантії розпочався на імператорському іподромі під час перегонів колісниць, які ділилися за інформацією с. Рейт 1 за кольорами: сині, зелені, червоні. В ті часи, як і нині вболівальники видовищ ділилися на різні угрупування. Негативні емоції глядачів переросли невдовзі у справжній бунт. Найбільш впливовими були «венети» (сині) і «прасіни» (зелені) .Венети у часи правління імператора Юстиніана в основному представляли клас вельмож, патриціїв і землевласників, а прасіни частіше представляли собою міські низи та ремісників; хоча серед обох угрупувань були сенатори. У день початку бунту "Ніка" ( від гасла повсталих "Перемагай") конфлікт серед угрупувань досяг значного напруження і гноблені «венетами» «прасіни» звернулися прямо на Іподромі до Юстиніана з вимогою його відставки, за що їх ватажки були схоплені і страчені. Однак згодом сили синіх «венетів» та зелених «прасінів» об’єднались проти імператора. Внаслідок бунту було майже вщент зруйноване місто і загинула велика кількість його мешканців. Цей бунт отримав в історії назву «Бунт Ніка».

Після придушення бунту імператор всю свою енергію направив на відновлення міста та храму Святої Софії. Як пише автор «пам’ятника, який до цих пір, через півтора тисячоліття, спотворений ззовні і з середини, залишається справжнім мистецьким шедевром - «Символом золотого віку».

Про ці події пізніше з’явилось чимало розповідей та надзвичайно захопливих легенд, які було записано. Окремі літературні пам’ятки лягли в основу наукового дослідження.

Для зручності читача томи цього видання містять доповнення та хронологічні таблиці .
До відома науковців та студентів історичних факультетів вишів, дане видання «Історія Візантії» відкриває у видавництві «Алетейя» нову серію - «Візантійська бібліотека», в рамках якої будуть публікуватись нові першоджерела та дослідження сучасників – візантистів.

Шанувальники сайту DOBRABIBLIOTEKA та книгозбірні Добрянського мають можливість також познайомитись з історією Римської Імперії.

Эдуард Гиббон. История упадка и разрушения Великой Римской Империи: Закат и падение Римской империи. В 7 т. Т.1 / Пер. с англ. - М.: ТЕРРА, 1997.- 640с.

Перший том всесвітньовідомої праці англійського історика 18 століття присвячений періоду Римської імперії від « золотої епохи» доби Антонінов до об'єднання Константином Великим імперії. В цьому томі описується життя і діяльність імператора Марка Аврелія, Каракаллі, Єліогабала. Автор змальовує масштабні картини повсякденного життя германців, персів, італійців. Та особливу увагу приділяє на сторінках семитомника «солдатським імператорам», набігам германських племен та аналізу краху могутньої держави.

В другому томі монументальної праці науковець продовжує описувати буремні сторінки історії Риму першої половини IV століття. Автор блискуче описує еволюцію християнства та ставлення до нього римської держави, а також розповідає про реформи, які проводились імператорами і про тріумф нової релігії. На сторінках другого тому оживають образи Константина великого, його синів, Молодого Юліана Відступника, Арія, Афанасія Александрійського – людей, які визначали обличчя цього непростого періоду римської історії.

В третьому томі автор, спираючись на твори язичників та християнських письменників IV та V століть, продовжує створювати правдиві образи політичних, державних діячів та відомих римлян в релігійній та культурній сферах того часу. Він майстерно описує побутову історію і повсякденне життя варварів.

Четвертий та п’ятий томи присвячені правителю гуннів Атиллі, який зумів об’єднати під своєю владою тюркські, германські та інші племена в державу, простори якої були протяжністю від Рейну до Волги. Йдеться в томах про великі битви та його смерть, а також про утворення нової держави на території Італії – Лангобардського королівства. Описується процес падіння Римської імперії та перенесення центру життя на Схід – у Візантію, а також війни з персами і варварськими королівствами, колонізація германцями Британії. П’ятий том доповнює інформацію про завоювання лангорбардами Італії і в ньому викладений матеріал про їх війни з Візантією. Йдеться на сторінках цього тому і про розвиток християнської догматики та про боротьбу з єрессю. Детально описано діяльність короля Ломбардії Карла Великого, який взявся відновлювати велику імперію. Варто сказати, що історики його вважають засновником двох держав Німеччини та Франції, називаючи імператором Заходу. Також у п’ятому томі можна зустріти інформацію, щодо зародження ісламу та появу на історичній арені постаті Мухамеда на фоні реалій того часу.
Шоста частина роботи науковця присвячена розвитку міжнародних відносин та внутрішній історії європейських держав. Йдеться в ній про хрестові походи та набіги норманів на південну Європу.

В сьомому томі видання англійський історик Є. Гіббон продовжує відтворювати масштабні полотна історії VII – ХI століть, показуючи події та історичні тенденції, які визначили розвиток міжнародних відносин і внутрішньої історії європейських держав на найближчі 100 років – арабські завоювання, хрестові походи, набіги норманів на Південну Європу і формування там норманського королівства, появу на історичній арені турків -сельджуків. У цьому томі є сторінки присвячені слав’янам і Русі.
Треба сказати, що редактори, зводячи окремі назви та імена історичних особистостей, не торкались фрагментів оригінальних текстів, які приводяться у виданні.

Завдяки приватній колекції А.Авдєєва чернівчани можуть познайомитись з цікавими сторінками життя французького живописця Жанна Антуана Ватто, який жив у 17 столітті у Франції і вважається мистецтвознавцями одним із родоначальників європейського стилю рококо. Прославився тим, що нескінченну кількість разів механічно копіював полотна відомих художників, щоб заробити на життя, а у вільний від роботи час присвячував себе своїй неординарній творчості. За висловлюваннями мистецтвознавців, йому добре вдавалося вимальовувати «міражі на конкретні події життя». Його творчість навіювала запах забутих дорогих парфумів, церемонні мелодії менуетів, мушку на розовій щічці, любовну записку між сторінками бархатного молитовника…

(Герман М. Антуан Ватто.-Л., 1984.-206с.)

Італійський драматург Карло Гоцци, увійшов історію літератури як автор неперевершених Казок для театру. Нині є змога перегорнути сторінки вибраних драматичних творів і казкових п’єс цього автора. Адже він один з найвідоміших драматургів дель арте ( комедії масок). Професор Франческо Флора сказав про автора казок наступне: «Гоццу в Театрі 18 століття був приблизно тим, ким став Уолт Дісней для сучасного кінематографу. У його творах природа набирала людського образу і оживала, отримавши повну свободу вбезкрайніх гіперболах і алегоріях».

( Карл Гоцци.Казки.-М.,1983.- 513с.)

Більшість читачів, які не глибоко знають творчість Омара Хайями, вважають, що його «Рубайят» представляє собою поему про любов, яка покликана прославляти земні задоволення. Однак Парамханса Йогананда у своїй книзі продемонстрував, що Омар Хайям є не тільки співцем кохання, а й відомим містиком Східної цивілізації, а його поема є надто глибокою духовною алегорією, щоб бути сприйнятою з першого разу людською свідомістю.
Рубайят. Фрагмент:
« Проснись! Утро метнуло в Чашу Ночи Камень,
Который обратил Звезды в Бегство: И смотри!
Охотник Востока заарканил Султанскую Башню
Петлей Света…»( переклад Д. Седых)
Изложение :
Так пела внутрення Тишина:
«Стряхни с себя сон равнодушия: проснись! Ведь рассвет мудрости метнул в темную чашу твоего невежества камень духовного учения – то оружие и обратить в бегство бледнеющие звезды земного желания. Смотри, Мудрость – Охотник Востока – бросила петлю света, чтобы пленить царственный минарет твоей эгоистической гордости: мудрость, которая наконец освободит тебя, рассеяв тьму долгой ночи духовного невежества!»( ст.27.Рубаят Омара Хайяма. Коментар Парамханси Йогананди)

Рубайят Омара Хайяма в комментариях философа-мистика Парамхансы Йогананды.- Челябинск, 1996.- 406 с.

Серед пропонованих книг «Нариси життя і творчості» відомого композитора Франца Шуберта написані П.Вульфіусом. Автор розповідає про буття Ф.Шуберта на тлі подій, які відбуваються в Австрії за часів правління Йосифа ІІ. Йдеться про наростання революційних настроїв та національних рухів. В цей непростий для імперії період композитор намагається неодноразово упорядкувати своє життя та матеріальне положення. Однак йому це не вдається. Особливо в 20-ті роки Францу Шуберту доводилось часто мандрувати Австрією з концертами. « …Когда песня кончалась, нередко случалось, что люди бросались друг другу в обьятия и избыток чувств находил себе выход в слезах». Шуберт покорял знавших его людей не только своим дарованием, но и присущими ему непритязательностью и сердечностью. В Гмундене Шуберт сочинил песни девушки из романа Вальтера Скотта «Дева с озера», среди них ставшая столь популярной «Ave Maria». До цього періоду відносяться і інші відомі пісні Шуберта, а також інструментальні твори. В листах до батька та до брата Фердинанта Шуберт неодноразово говорить про те, що має бажання «осісти». Його не влаштовувало «спільне життя», хоча він любив спілкування і не поривав зв’язки з друзями. Та мав бажання у звязку з переводом на пенсію Сальєрі, отримати місце радника у справах музики при дворі графа Дитрихштейна, який був покровителем композитора. Однак граф через місяць пішов з цього посту і його замінив граф Харрак. Йдеться в нарисах і про маловідомі стосунки Франца Шуберта з Бетховеном та передачу чотирьохручних фортепіанних варіацій, а також про стосунки з іншими відомими особистостями.

П.Вульфіус. Франц Шуберт: Нариси життя і творчості .- М.: Музика, 1983.- 444с.

Підготувала : Галина Мурмилюк

Список книг Андрія Авдєєва

63
1. Борисов Ю. В. Шарль-Морис Талейран.- М.: Междунар. отношения, 1986.- 320 с.
2. Гиббон Э. История упадка и разрушения Великой Римской империи: Закат и падение Римской империи.- В 7 т. – Т. 1.- М.: Терра, 1997.- 640 с.
3. Гиббон Э. История упадка и разрушения Великой Римской империи: Закат и падение Римской империи.- В 7 т. – Т. 2.- М.: Терра, 1997.- 576 с.
4. Гиббон Э. История упадка и разрушения Великой Римской империи: Закат и падение Римской империи.- В 7 т. – Т. 3.- М.: Терра, 1997.- 624 с.
5. Гиббон Э. История упадка и разрушения Великой Римской империи: Закат и падение Римской империи.- В 7 т. – Т. 4.- М.: Терра, 1997.- 624 с.
6. Гиббон Э. История упадка и разрушения Великой Римской империи: Закат и падение Римской империи.- В 7 т. – Т. 5.- М.: Терра, 1997.- 592 с.
7. Гиббон Э. История упадка и разрушения Великой Римской империи: Закат и падение Римской империи.- В 7 т. – Т. 6.- М.: Терра, 1997.- 592 с.
8. Гиббон Э. История упадка и разрушения Великой Римской империи: Закат и падение Римской империи.- В 7 т. – Т. 7.- М.: Терра, 1997.- 544 с.
9. Кулаковский Ю. А. История Византии 395-518 годы.- Т. 1: Введение. Аркадий. Феодосий. Маркиан. Лев. Зенон. Анастасий.- Л., 1996.- 445 с.
10. Кулаковский Ю. А. История Византии 518-602 годы - Т. 2: Юстин. Юстиниан. Юстин II. Тиверий и Маврикий.- Л., 1996.- 400 с.
11. Кулаковский Ю. А. История Византии 602-717 годы - Т. 3: Фока. Ираклий. Константин. Мартина и Ираклий мл. Констант. Константин IV. Юстиниан II. Леонтий и Тиверий. Вардан. Анастасий и Феодосий- Л., 1996.- 454 с.
12. Оувери Р. Геринг. «Железный человек».- Мн.: ООО «Попурри», 2003.- 480 с.
13. Похлебкин В. В. Словарь международной символики и эмблематики.- М.: ЗАО Центрполиграф, 2004.- 543 с.
66
1. Архив Троцкого: Коммунистическая оппозиция в СССР 1923-1927.- Т.1.- Л., 1990.- 255 с.
2. Архив Троцкого: Коммунистическая оппозиция в СССР 1923-1927.- Т.2.- Л., 1990.- 252 с.
3. Архив Троцкого: Коммунистическая оппозиция в СССР 1923-1927.- Т.3.- Л., 1990.- 256 с.
4. Архив Троцкого: Коммунистическая оппозиция в СССР 1923-1927.- Т.4.- Л., 1990.- 280 с.
5. Дойчер И. Троцкий в изгнании.- М., 1991.- 590 с.
6. Зенькович Н. А. Собрание сочинений.- Т. 1: Тайны ушедшего века: Власть. Распри. Подоплека.- М.: ОЛМАПРЕСС, 2000.- 575 с.
7. Зенькович Н. А. Собрание сочинений.- Т. 2: Тайны ушедшего века: Сенсации. Антисенсации. Суперсенсации.- М.: ОЛМАПРЕСС, 2000.-638с
8. Зенькович Н. А. Собрание сочинений.- Т. 3: Тайны ушедшего века: Лжесвидетельства. Фальсификации. Компромат.- М.: ОЛМАПРЕСС, 2000.- 670 с.
9. Ларина (Бухарина) А. М. Незабываемое.- М.: Изд-во АПН, 1989.- 368 с.
82
1. Элиаде Мирча Космос и история. Избранные работы.- М.: Прогресс, 1987.- 311 с.
83
1. Горький М. Несвоевременные мысли.- М.: Сов. писатель, 1990.- 400 с.
2. Дневник Елены Булгаковой.- М., 1990.- 400 с.
3. Карякин Ю. Ф. Достоевский и канун XXI века.- М.: Сов. писатель, 1989.- 656 с.
4. Лавров В. В. Холодная осень. Иван Бунин в Эмиграции 1920-1953 гг.- М.: Мол. гвардия, 1989.- 384 с.
5. Фавье Ж. Франсуа Вийон.- М.: Радуга, 1991.- 480 с.
6. Холлидей Ф. Шекспир и его мир.- М.: Радуга, 1986.- 168 с.
7. Шенбаум С. Шекспир: краткая документальная биография.- М.: Прогресс, 1985.- 421 с.
84
1. Анненков Ю. Дневник моих встреч. Цикл трагедий.- М.,- 344 с.
2. Ахматова А. Сочинения в двух томах.- Т. 1. Стихотворения и поэмы.- М.: Правда, 1990.- 447 с.
3. Ахматова А. Страницы прозы.- М.: Правда, 1989.- 45 с.
4. Ахматова А. Сочинения в двух томах.- Т. 2. Стихотворения разных лет.- М.: Правда, 1990.- 491 с.
5. Байрон Д. Г. Собр. соч. в четырех томах.- Т. 1. Дон-Жуан.- М.: Правда, 1981.- 607 с.
6. Байрон Д. Г. Собр. соч. в четырех томах.- Т. 2. Стихотворения.- М.: Правда, 1981.- 319 с.
7. Байрон Д. Г. Собр. соч. в четырех томах.- Т. 3. Поэмы и сатиры.- М.: Правда, 1981.- 364 с.
8. Байрон Д. Г. Собр. соч. в четырех томах.- Т. 4. Драматургия.- М.: Правда, 1981.- 495 с.
9. Белозерская-Булгакова Л. Е. Воспоминания.- М.: Худ. лит., 1990.- 222 с.
10. Блейк У. Избранные стихи.- М.: Прогресс, 1982.- 558 с.
11. Бодлер Ш. Цветы зла.- М.: Изд-во «Наука», 1979.- 479 с.
12. Гашек Я. Похождения бравого солдата Швейка.- М.: Правда, 1979.- 752 с.
13. Гиппиус З. Живые лица. Воспоминания.- Тбилиси, 1991.- 382 с.
14. Гоцци К. Сказки.- М.: Худ. лит, 1983.- 514 с.
15. Гумилев Н. Сочинения в трех томах.- Т. 2. Драмы и рассказы.- М.: Худ. лит., 1991.- 478 с.
16. Джованьоли Р. Спартак.- Днепропетровск «Промінь», 1984.- 542 с.
17. Джованьйолі Р. Спартак.- К.: Веселка, 1991.- 397 с.
18. Доде А. Тартарен из Тараскона. Бессмертный.- М.: Худ. лит., 1986.- 430с.
19. Эккерман И. П. Разговоры с Гете в последние годы его жизни.- М.: Худ. лит., 1981.- 687 с.
20. Эфрон А. О Марине Цветаевой: Воспоминания дочери.- М.: Сов. писатель, 1989.- 480 с.
21. Зайцев Б. К. Далекое.- М.: Сов. писатель, 1991.- 512 с.
22. Коллинз У. Женщина в белом.- М.: Дет. лит., 1989.- 667 с.
23. Мандельштам О. Сочинения в двух томах.- Т. 1. Стихотворения. Переводы.- М.: Худ. лит., 1990.- 638 с.
24. Муромцева-Бунина В. Н. Жизнь Бунина. Беседы с памятью.- М.: Сов. писатель, 1989.- 512 с.
25. Поэзия Плеяды: Сборник.- М.: Радуга, 1984.- 827 с.
26. Рубайят Омара Хайяма в комментариях философа-мистика Парамхансы Йогананды.- Челябинск, 1996.- 406 с.
27. Сенкевич Г. Куда идешь.- М.: Правда, 1986.- 605 с.
28. Сон в нефритовом павильоне.- М.: Худ. лит., 1992.- 768 с.
29. Тарасюк Г. Смерековий міст. Поезії.- К.: Рад. письменник, 1976.- 62 с.
30. Троцкий Л. Моя жизнь. Опыт автобиографии.- Т. 1.- М.: Книга, 1990.- 325 с.
31. Троцкий Л. Моя жизнь. Опыт автобиографии.- Т. 2.- М.: Книга, 1990.- 343 с.
32. Флавий Йосиф Иудейская война.- М., 1993.- 510 с.
33. Флобер Г. Воспитание чувств.- М.: Худ. лит, 1990.- 399 с.
34. Флобер Г. Госпожа Бовари.- М.: Худ. лит, 1990.- 430 с.
35. Хайям О. Четверостишия.- Смоленск: Русич, 2000.- 512 с.
36. Цветаева А. Воспоминания.- М.: Сов. писатель, 1983.- 767 с.
37. Цветаева А. И. Моя Сибирь.- М.: Сов. писатель, 1988.- 288 с.
38. Чудакова М. О. Жизнеописание Михаила Булгакова.- М.: Книга, 1988.- 672 с.
85
1. Вертинский А. Четверть века без Родины. Страницы минувшего.- К.: Муз. Україна, 1989.- 139 с.
2. Вульфиус П. Франц Шуберт. Очерки жизни и творчества.- М.: Музыка, 1983.- 447 с.
3. Герман М. Антуан Ватто.- Л.: Искусство, 1984.- 267 с.
4. Глазычев В. Л. Гемма Коперника: мир науки в изобразительном искусстве.- М.: Сов. художник, 1989.- 416 с.
5. Гордин М. Владислав Озеров.- Л.: Искусство, 1991.- 206 с.
6. Кузнецов Э. Пиросмани.- Л.: Искусство, 1984.- 208 с.
7. Лилейко Е. Варшавский замок.- Варшава: Интерпресс, 1980.- 238 с.
8. Маккаи Л. Мир Ренессанса.- Будапешт: Изд-во «Корвина», 1980.- 159 с.
9. Полякова Е. Николай Рерих.- М.: Искусство, 1985.- 304 с.
10. Сабо Ене Р. Революция машин: История промышленного переворота.- Будапешт: Изд-во «Корвина», 1979.- 159 с.
11. Семенникова Н. Пушкин: Дворцы и парки.- Л.: «Искусство», 1985
12. Утевская П. Слов драгоценные клады: Рассказы о письменности.- М.: Дет. лит, 1985.- 191 с.
13. Федорова Е. В. Знаменитые города Италии: Рим, Флоренция, Венеция.- М.: Изд-во Московского ун-та, 1985.- 477 с.
14. Чернова А. …Все краски мира, кроме желтой: опыт пластической характеристики персонажа у Шекспира.- М.: Искусство, 1987.- 220 с.
15. Чичерин Г. В. Моцарт: Исследовательский этюд.- Л.: Музыка, 1987.- 208с.
16. Чуковский К. Илья Репин.- М.: Искусство, 1983.- 144 с.
86
1. Боднарюк Б. М. Історія древньої церкви (курс лекцій).- Т. 1.- Чернівці, 1998.- 285 с.
2. Бойс М. Зороастрийцы. Верования и обычаи.- Л., 1994.- 210 с.
3. Карташев А. В. Вселенские соборы.- М.: Республика, 1994.- 542 с.
4. Коран.- М., 1990.- 512 с.
5. Ренан Э. Антихрист.- Л., 1991.- 425 с.
6. Ренан Э. Апостол Павел.- Л., 1991.- 325 с.
7. Ренан Э. Евангелия: второе поколение христианства.- М., 1991.- 310 с.
8. Ренан Э. История первых веков христианства. Жизнь Иисуса. Апостолы.- М., 1991.- 590 с.
9. Ренан Э. Марк Аврелий м конец античного мира.- Л., 1991.- 253 с.
10. Ренан Э. Христианская церковь.- М., 1991.- 302 с.
11. Штраус Д. Ф. Жизнь Иисуса: Кн. 1 и 2.- М.: Республика, 1992.- 528 с.
12. Шюре Э. Великие посвященные. Очерки эзотеризма религий.- Л., 1996.- 419 с.
87
1. Багалій Д. Український мандрований філософ Григорій Сковорода.- К., 1992.- 472 с.
2. Розанов В. В. Уединенное.- М.: Политиздат, 1991.- 543 с.
3. Успенский П. Д. В поисках чудесного.- Л., 1992.- 523 с.
4. Цицерон Философские трактаты.- М.: Наука, 1985.- 381 с.
5. Чжуан-цзы. Ле-цзы.- М.: Мысль, 1995.- 439 с.
6. Швейцер А. Благоговение перед жизнью.- М.: Прогресс, 1992.- 576 с.
7. Шпенглер О. Закат Европы. Очерки морфологии мировой истории.- Т.1. Гештальт и действительность.- М.: Мысль, 1993.- 663 с.
8. Шпенглер О. Закат Европы. Очерки морфологии мировой истории.- Т.2. Всемирно-исторические перспективы.- М.: Мысль, 1998.- 606 с.
9. Шуцкий Ю. К. Китайская классическая книга перемен. Ицзин.- М., 1993.- 382 с.
88
1. Иллюстрированная история суеверий и волшебства. От древности до наших дней.- К.: Україна, 1991.- 400 с.