«Чернівці для своїх» Володимира Килинича

 Під час літературного фестивалю «БукФест» в Муніципальній бібліотеці ім. А. Добрянського відбулись літературні читання четвертої книги відомого в місті чернівчанина Володимира Олексійовича Килинича - «Чернівці для своїх. Екскурсії в прозі». Виступаючи перед шанувальниками Слова, серед яких немало старожилів міста та зачитуючи уривки своєї нової книги, Володимир Олексійович через призму власних вражень розповів присутнім про маловідомі події 60 - 70 років, що мали місце в нашому місті, а одночасно роблячи екскурс у минуле та змальовуючи колорит столиці «коронного краю Буковини», зосереджував увагу присутніх на діяльності відомих та маловідомих чернівчан, що творили його історію, духовну та інтелектуальну ауру Чернівців. Зокрема, як радник колишнього мера міста Миколи Федорука, Володимир Килинич неодноразово згадував відомого чернівецького письменника і патріарха єврейської літератури Йосифа Куновича Бурга, який у свій час познайомив його з нащадком родини Габсбургів.  
 
У книжкових розповідях автора понад 20 історій про чернівецькі вулиці та 
площі, їх викладено двома мовами – українською літературною та розмовною чернівецькою - колоритною суржиковою. Героями книги є не лише вулиці та люди, але й відомі в місті будівлі і навіть транспорт : «Залізничний вокзал» – візитівка міста, тролейбус, таксі, будинок «Шіфа», «Аеропорт», «Синагога", «Парк», кінотеатр «Малятко», найвідоміший в місті готель «Київ», в якому за словами автора « у готельних люксах та напівлюксах гастролюючи переспала із Чернівцями вся артистична еліта СРСР– від Аркадія Райкіна до Льва Лєщенка… та братніх країн соціалізму – від Радміри Караклаїч до Чеслава Нємана. Чи скоріше, Чернівці – поблажливо з усіма ними. До побудови готелю Інтурист ( нині «Буковина» та значно пізніше « Черемошу», «Київ» був готелем номер один. На його честь навіть назвали найкоротшу міську вулицю – провулок Готельний, яка не підлягає ні декомунізації , ні люстрації. Тут чернівецький бомж, який порпається у смітниковому баці, може несподівано вигукнути «Грюс готт!» , вітаючись з вами у тиші міського надвечір’я…»
 З особливою любов’ю і в деталях автор описує ресторан «Дністер»: « Дністер» - одна із найголовніших принад
Кобилянської, її епіцентр, сенс та апогей… Ресторан увінчував прогулянки вулицею Кобилянської, прикрашав їх, а часом, навпаки, стримував... До нього, втім, можна було потрапити й непоміченим, поза Кобилянської – знизу, з Котовського. Але цим маршрутом користувалися переважно непомітно працівники… компетентних органів. Правду кажучи, «Дністер» - ніякий не ресторан, не кафе і взагалі не заклад. «Дністер» - це настрій та небо. На звичайному небі живуть боги та ангели. А на цьому небі колись мешкали найкращі у світі музиканти…Щоб досягти рівня Дністра , далеко не досить було закінчити музичну школу № 1 чи навіть консерваторію у Львові. Тому «Дністер» дехто вважав Олімпом…». В книзі колоритно зі смаком по – чернівецьки змальовані кафе, «Загс», «Філармонія» та інші об’єкти історії , які викликають у туриста особливий інтерес.
  
На сторінках своєї книги Володимир Килинич зі своєрідним гумором описує і понад сотню історій, пов’язаних з мешканцями Чернівців, які то з іронією, то з надмірною серйозністю ведуть між собою діалог, вибудовуючи з окремих подій, деталей, миттєвостей свого буття цілісну картину життя свого рідного міста. Володимиру Олексійовичу пощастило стати його невеличкою, однак невід’ємною його частинкою у 1962 році, тому він добре пам’ятає «немарципанове» обличчя старого міста Черн, розбудову нових мікрорайонів Чернівців, доленосні процеси його розвитку, які відбувались у нього на очах.

Книга «Чернівці для своїх. Екскурсії в прозі» побачила світ у видавництві « Книги – ХХІ» за підтримки Чернівецької міської ради, вона нагадує мелодраматично детективну історію і написала насамперед для чернівчан, які люблять своє місто Чернівці і не втомлюються його відкривати.

Галина Мурмилюк