30-09-2019

Культпростір Чернівців

Днями в Чернівцях завершився фестиваль української сучасної пісні «Червона рута», організований з метою вшанування пам’яті чернівецького композитора Володимира Івасюка, популяризації його творчості та молодих співочих талантів. Про історію створення цього фестивалю, розповідають місцеві журналісти, організатори, учасники та чернівчани.

27 грудня 1987 року в газеті «Молодь України» з’явилась стаття Івана Лепші «То є чистая вода…». У ній журналіст аналізував той факт, що окремих авторів пісень, які з часом навіть стають народними, поблажливо називають аматорами. І зауважив, що саме так трапилося і з композитором та виконавцем власних пісень Володимиром Івасюком. Далі журналіст Лепша вніс пропозицію проводити щорічний конкурс- фестиваль «Червона рута», на якому у виконанні професійних ВІА та солістів естради звучали б нові твори як композиторів – професіоналів, так і композиторів-аматорів. Нова ідея була схвалена… Так з’явився фестиваль «Червона рута», який цьогоріч теплими вересневими днями зустрів у Чернівцях творчі колективи та виконавців української сучасної пісні з усіх куточків України.

Любов Шилюк.«У ті дні я вперше побачила синьо – жовтий прапор».- Чернівці.-19 вересня 2019 .- с.5
Альна Чорна. Червону руту не шукай вечорами…».- Чернівці.-19 вересня 2019 .- с.11
Фестиваль стартував, Вхід вільний.- …».- Чернівці.-19 вересня 2019 .- с.11
Валентина Мацерук. «Жовто – блакить «Червоної рути».-Буковина.- 20 вересня 2019 . с.3.
Валентина Мацерук. Пісенні іменини.- Буковина.- 20 вересня 2019 . с.3.

Доки журі прослуховувало майбутніх нових зірок на Фесті « Червона рута – 2019», дехто залюбки занурився в атмосферу «пісенної революції» 1989- го…

Як мольфар Михайло Нечай тримав небо над Чернівцями? Хто дозволив Василю Жданкіну заспівати Гімн України? Чи справді Леонід Кравчук врятував «Червону руту – 89» , про це розповідає Валентина Мацерук у своїй статті «Фестивальна ностальгія»

Валентина Мацерук. Фестивальна ностальгія.- Буковина.- 27 вересня .- 2019.- с.4.

Події перших фестивалів «ЧЕРВОНОЇ РУТИ» описує на сторінках газети «Час» і її редактор Петро Кобевко. ВІн дає можливість читачеві зануритись в атмосферу 80 – х років, коли творча музично обдарована молодь почала працювати в «напрямку театрального року» - «синтетичої музики», поєднавши елементи «панку», «хеві», і « постпанку». Їх творчість стала більш соціально – загостреною, а композиції були «ретроспективним поглядом в історію – триптихом пам’яті жертвам сталінізму… Тому й не дивно, що автор назвав свою статтю «Червона рута» - це не 95 квартал».

«Червона рута» - це не 95 квартал».- Час .- 19 вересня 2019.- с.2.

Редактор наводить зрізи фотоматеріалів минулих років і друкує фрагменти статей, присвячених «Червоній руті». Про цю подію читайте також на сторінках інших місцевих ЗМІ. Зокрема Наталія Фещук. «Коли Жданкін заспівав, вимкнули світло», «Як відзначили свято української пісні» газета «Погляд», в матеріалі Валентини Мацерук «Жовто – блакить «Червоної рути» у газетних номерах за 19 вересня та ін.

Наталія Фещук. «Коли Жданкін заспівав, вимкнули світло».-МБ.- 19 вересня.- с.6.
«Як відзначили свято української пісні».- « Погляд».- 19 вересня 2019.- с.16.

Газета «МБ» пише про бажання митців перезавантажити фестиваль - виявилось замало коштів виділених місцевою владою для фестивалю такого рівня. Організатори Фесту вчасно не встигли залучити спонсорські кошти, розраховуючи лише на державну допомогу, тому чимало відомих митців неочікувано на фестиваль не приїхало.

Наталія Фещук. Від « Червоної рути» - лише назва.- МБ.- 27-28.-с.3
«Червона рута» утридцяте… скромненько.- Версії.- 26вересня – 2 жовтня .- 2019.- с.8

Також газета Версії розповідає про учасника музичних фестивалів – чернівецького барда Олександра Бараша – успішного фізика, який днями відвідав фестиваль бардівської пісні «Осінній Есхар», що проходив на Харківщині.

Наталія Брянська. Фестиваль повернувся додому.- Буковина.- 20 вересня 2019 . с.3.

Пісня об’єднує й надихає.- Буковина.- 20 вересня 2019 .- с.3.

Також на сторінках газети «Буковина» та газети « Погляд», що висвітлюють новини культури нашого краю подається інформація про лауреатів і переможців фестивалю «Червона рута- 2019» у різних номінаціях. Приємною новиною є те, що серед переможців чернівецькі гурти «Догма», «Гуддіні» та «Устим Бук», а також юна співачка Юлія Штефуник.

Лауреати фестивалю «Червона рута – 2019».- Буковина.- 27 вересня.-2019 .- с.4
Ювілейна «Червона рута» потішила Чернівчан.- Погляд.- 26 вересня.- 2019.- с. 14.

Більше сотні чернівецьких школярів - дівчаток та хлопчиків з особливими потребами взяли участь в інклюзивному флешмобі на Соборній площі Чернівців у рамках проекту «Світ очима дітей», який мав на меті залучити школярів до сфери культури та мистецтва.

Всі діти рівні. Всі діти талановиті. - Чернівці.- 26 вересня.- 2019.- с. 14.

Микола Семенюк чотири роки збирав матеріали для написання книги про свою малу батьківщину. І йому нарешті вдалося написати книгу про 500 - літню історію рідної Рогізної. Оскільки буковинці сьогодні «розкидані по світах», то «книга швидко розійшлася по Україні та світу». В Чернівецькому коледжі дизайну та економіки, де він нині працює, пан Микола створив краєзнавчий гурток «Пошук». Ним віднайдено матеріали згідно яких встановлено, що перша документальна письмова згадка про село датується 7 жовтня 1519 роком. Свою назву воно могло отримати від трави рогози або прізвища поміщика. У 1964 році поселення стало одним із мікрорайонів Чернівців. На території Рогізної було у свій час виявлено багато археологічних пам’яток, які датуються періодом пізнього палеоліту. Як згадував дідусь письменниці Софії Майданської, Рогізна була одним із найбільших сіл на Буковині:Хатки маленькі, здебільшого однокімнатні, велика піч, у якій варили їжу і на якій спали. Станом на 1842 рік у Рогізній проживало 2149 мешканців, в 1876 – вже 3655.Старші люди розповідали, що до Рогізної приїжджав сам цісар Франц Йосиф І. Одного разу, коли йшов селом, відчув запах смаженої картоплі з хати бідної вдови і залишився там заночувати.

Для забезпечення водою Чернівців на Рогізній викопали експериментальну криницю, воду з якої возили но Відня для проведення аналізу на придатність для пиття. Коли отримали підтвердження, що вода придатна для споживання, то це стало поштовхом для побудови міського водогону.У 1906 р на Рогізні був нафтопереробний завод. А під час першої світової війни на Рогізні поселилися російські козаки, які не мирилися з місцевим населенням. У 1930 - роках у селі було створено театральний гурток, працювала молочарня Дмитра Меленка, функціонував б народний банк poiana, спиртзавод, клеєварний та завод по виробництву крохмалю.

У 1927 році тут приземлився перший пасажирський літак із Бухареста, що стало великою подією. З цієї нагоди в Університеті відібрали студентів для навчання пілотної справи та планеристів. У перший день війни 22 червня 1941 року на Чернівці налетіли 100 німецьких літаків, які розбомбили рогізнянське летовище. На Рогізні народився поет Остап Вільшина, письменник Іван Синюк, скульптор Володимир Гамаль, заслужений діяч мистецтв України Дмитро Гаврилець, відома письменниця Софія Майданська. Торік Микола Семенюк став членом Національної спілки краєзнавців України.

Надія Будна. «Весь мій рід проживав тут».- МБ(Місто) .- 19 вересня.- 2019 .- с.1

Чернівецькі видавництва 22 вересня у представили на Львівському форумі власну продукцію - понад 30 нових книжок, які отримали схвальні відгуки відвідувачів. До прикладу шість новинок запропонувало дитяче арт – видавництво «Чорні вівці», серед яких «Зайчик – нестрибайчик та його смілива мама» Оксани Драчковської, «Читати заборонено! (Майже) таємний посібник» Ілони Айнвольт, «Мене звати Лада. А тебе?» Роксоляни Тимяк-Лончиної, «Математик, який перетворився на мурашку» Масао Моріти та «Легенди Австрії» Крістофа Родлера та ін. Чернівецьке видавництво «Видавництво 21» підготувало на форум аж 14 книжкових новинок. Видавництво «Мерідіан Черновіц» представило 7 книг - «пропонують білінгвальний дитячий артбук Пітера Залмаєва «Довідник (не) молодого батька», книжку зібраних колонок Тараса Прохаська «Так, але…», щоденник Андрія Любки «У пошуках варварів..» та ін. Міське видавництво «Букрек» присвятило свої чотири книжкових новинки письменниці Ользі Кобилянській, роману «Чорна гвардія» В. Китайгородської та оповіданням Осипа Маковея «Пустельник з Путни». Більше читайте на сторінках газети «МБ".

Наталія Фещук. Видали понад 30 нових книжок. МБ. – 20- 21.2019.- с.11.

Також журналістка описуючи події БукФесту, розповідає про нові видання, які були презентовані у ці дні.

Сто історій про непересічних жінок.- МБ,- 27 -28 .- 2019.- с. 2

Також «МБ» розповідає про Ярослава Пасінського, який у своїй творчості поєднав дві школи різьби – косівську і вижницьку. Про чернівчанина - майстра народної творчості, який народився на Косівщині, але закінчивши Вижницьке училище прикладного мистецтва опинився в Чернівцях. Днями у Чернівецькому «Вернісажі» відкрито виставку його творчих робіт, представлено більше семи десятків виробів майстра, хоча за 75 років свого життя ним було зроблено набагато більше.

В. Гринюк. Ти вистоїш на різьбі. -МБ. – 20- 21.2019.- с.11.

Також «МБ» повідомляє, що у Чернівцях буде проведено перший міжнародний кінофестиваль «Буковина». Він проходитиме 18 – 20 жовтня. У рамках Фесту відбудеться безкоштовна демонстрація кращих кінофільмів світу. З нагоди фестивалю до Чернівців з’їдуться представники українського та світового кінематографу.

Поки Чернівці готуються до святкування дня міста, художниця Марина Рибачук своєму рідному місту Черн вже встигла зробити подарунок, продемонструвавши відвідувачам «Вернісажу» виставку своїх творчих робіт, присвячених мандрівкам по світу. Однак не віднайшовши у світах кращої місцини за землю, де розквіт її живописний талант, малярка цілу серію картин присвятила привітним людям, затишним чернівецьким вулицям та вишуканій архітектурі свого рідного міста, де прожила більшу частину життя.

«Час – ми ніяк не можемо компенсувати».- Погляд.- 19 вересня 2019.- с.14.

Також на сторінці культурних новин газети «Погляд» читач може познайомитись з роздумами чернівчан про мистецьке життя столиці Буковини. Журналісти часопису пропонують інтерв’ю з арт-директором Центру культури «Вернісаж» Ігорем Сорокоумовим. Разом з Ларисою Кунаєвою ці двоє чернівчан прагнуть створити в очолюваних ними закладах «мистецький конгломерат або сучасний полігранний простір, де б люди спокійно почувалися, насолоджувалися і розуміли, для чого вони прийшли…Адже мистецтво – кращий лікар від будь яких недуг.

Ольга Шупеня. «Мистецтво – це кращий лікар від будь яких недуг».- Погляд.- 19 вересня.- 2019.- с.9.

У філармонії днями прозвучала відома « Дев’ята симфонія», а в далекому 1903 році чернівчани слухали цю музику на тексти Шиллера. Диригентом виступав Клаус Бауер з Німеччини. Всі насолоджувались звучанням «Оди радості» у виконанні чернівецького хору та солістів. У Медіа Центрі Belle Vue презентовано Крістофа Родлера « Легенди Австрії» міфи, казки та легенди мешканців старого Відня.

«Легенди Австрії» презентували в Чернівцях.– Буковина.- 27 вересня.-2019 .- с.4

Також на сторінці « Буковини», що висвітлює новини культури нашого краю подається інформація про лауреатів і переможців фестивалю «Червона рута-2019» у різних номінаціях. Приємною новиною є те, що серед переможців чернівецький гурт «Догма», «Гуддіні» та «Устим Бук» і співачка Юлія Штефуник.

Альона Чорна. Чернівчан знову підкорив Бетховен…».- Чернівці.-19 вересня 2019 .- с.11
Любов Шилюк. «Червона рута»- ювілейний спогад музичної революції.- Час.- 26 вересня.- 2019.- с. 12
Переможці пісенного конкурсу.- Час.- 26 вересня.- 2019.- с. 12

Велика розгорнута стаття в газеті «Версії» розповідає про відомого чернівчанина, державного діяча, авторитетного в європейських кругах землевласника і політика Миколу Василька, який боровся за державність і підтримував українську культуру.

Чернівецька співачка Лариса Бєлова – обласний ветеран № 1.- Версії.- 19-25 вересня.- 2019.- с.8.

Також газета Версії звертає увагу читачів на те, що в місті поширюється новий мистецький рух. На фасаді УДСНС у Чернівецькій області напередодні Дня рятувальника з’явилась картина, присвячена нелегкій роботі рятувального підрозділу міста. «Цей мурал буде оберегом рятувальників. На ньому зображена не конкретна особа, а узагальнений образ тих, хто готовий «біді ЗАПОБІГТИ, від бід ВРЯТУВАТИ, усім постраждалим ДОПОМОГТИ», повідомили у рятувальній службі.

Днями в Чернівецькому університеті відбулась конференція ЛІмуд. Лімуд – єврейський освітньо-культурний захід, основною метою якого є створення відкритої платформи для освіти, спілкування і збереження традицій.

Семінар Лімуд. – Буковина.- 27 вересня.- 2019.- с. 4.

Велика розгорнута стаття в газеті «Версії» розповідає про відомого чернівчанина, державного діяча, авторитетного в європейських кругах землевласника і політика Миколу Василька, який боровся за державність і підтримував українську культуру.

Леся Щербанюк. Забутий буковинець Микола Василько … Версії.- 26 вересня – 2 жовтня.- 2019 .- с. 5.

Детальніше про ці та інші події читайте на сторінках преси.

Джерело фото : youtub.com

Підготувала Галина Мурмилюк