03-12-2019

Кілька слів про Євгена Сверстюка. Нові надходження

Днями Муніципальна книгозбірня Добрянського поповнилась десятком книг відомого українського літературознавця і письменника Євгена Сверстюка. Їх любязно передала нашим працівникам вижничанка, представниця громадської організації «Новий формат» - Тамара Михайлівна Огданська. Книги філософа і дисидента було презентовано в бібліотеці Чернівцях. Нині читачі Муніципальної книгозбірні мають змогу віднайти їх і на полицях доброї бібліотеки.
Варто зазначити, що першого грудня виповнилось 5 років з дня смерті цієї неординарної людини, філософа світового масштабу, одного з найвидатніших діячів визвольно – правозахисного руху шістдесятників, який чимало років був політв’язнем радянського режиму.
Євген Сверстюк. Світлі голоси життя.

13 грудня Євгенові Сверстюку могло б виповнитись 91 рік. Колеги з газети « Наша віра» присвятили своєму колишньому редактору минулоріч до 90 річчя цілий газетний номер, де написали : «
Постать Євгена Сверсюка засвітилася серед пітьми тоталітарної ночі.Його голос почав звучати тоді, коли мільйони застрашених мовчали. Був одним із перших, кого потім назвуть шістдесятниками. Його громадянська відвага коштувала йому 12 років концтаборів і сибірського заслання. Але неволя не лише не зламала чоловіка, а викристалізувала з нього велета духу- поборника істини і людської свободи. Є. Сверстюк був переконаний: « життя визначається питаннями, Які ти поставив там, де звично було мовчати. Кроками, які ти робив проти течії. Світлом, яке ти засвітив серед темряви і посеред нарікань на темряву. Які питання ти ставив своєму часові? Чим ти зупиняв юрбу, що летіла за вітром? Як ти будив сонних? Як ти змагався з застійним морем байдужих і теплих? Як тобі вдалося навернути людину до Бога і до « віри, що гори ворушить»?
Викладач полтавського педінститу, засновник і редактор газети «НАША ВІРА», Президент українського ПЕН- клубу Євген Сверстюк був автором чималої кількості вартісних текстів українського самвидаву. Його літературно-критичні есе присвячені ідеї боротьби за суверенність української культури від Івана Котляревського до наших днів. Окремою книгою (у «Самвидаві») вийшло есе «Собор у риштованні» (1970) — про роман «Собор» Олеся Гончара. У 1959, 1960, 1961, 1965 (за виступи проти дискримінації української культури), у 1972 (за промову на похороні Дмитра Зерова) роках комуністичний режим звільняв його з роботи за політичними мотивами. Серед дисидентів, яких кинули за грати у сумнозвісному 1972-му, його вирок був максимальним: 7 років таборів і 5 років заслання. Проте табір не зламав його. Влітку 1987 році разом із однодумцями Сверстюк створив Український культурологічний клуб (УКК). Після проголошення незалежності України був активним ідеологом декомунізації країни. Нагороджений Орденом Свободи «…за видатні заслуги в утвердженні суверенітету та незалежності України» згідно з Указом Президента України від 25 листопада 2008 р. Був одним з фундаторів і учасників ініціативної групи «Першого грудня» — створеного у 2011 році об’єднання українських інтелектуалів та громадських діячів як духовно-інтелектуального опору проросійському режиму.
Народився Євген Сверстюк 1928 року в с. Сельце на Волині. 1952-го закінчив філологічний факультет Львівського університету. Згодом – аспірантуру Інституту психології, та до захисту кандидатської дисертації його не допустили. Працював старшим науковим працівником НДІ психології (1959–1960), завідувачем відділу прози журналу «Вітчизна» (1961–1962). Автор 11 книг, численних статей з літературознавства, психології і релігієзнавства, поезій, перекладів із німецької, англійської, російської мов на українську. Лауреат Державної премії України ім. Тараса Шевченка (1995) за книгу «Блудні сини України». Життя видатного філософа і борця за незалежність пов’язане із Полтавою. Зокрема, Євген Сверстюк у 1956–1959 рр. працював викладачем української літератури Полтавського педагогічного інституту. Тож, постать видатного шістдесятника увічнено у топоніміці Полтави. З ініціативи Товариства «Просвіта», міської громадсько-наукової топонімічної групи на чолі з депутатом Полтавської міськради Юліаном Матвійчуком та на пропозицію кандидатки історичних наук, викладачки Полтавського педуніверситету Тетяни Демиденко у рамках декомунізаційних процесів вулицю Аркадія Гайдара у Полтаві перейменовано на честь Євгена Сверстюка.
Нагадаємо Євген Сверстюк помер 1 грудня 2014 р. на 86-му році життя.
Підчас підготовки матеріалу використано інтернет-ресурс.
Євген Сверстюк. Світлі голоси життя.



До книги вибраного що побачила світ під назвою «Світлі голоси життя» ввійшли есеї та літературні статті, написані протягом півсторіччя. Автор згадує не лише добре знані імена, а й імена непересічних людей, з якими доля звела його на тернистому життєвому шляху в часи неволі і в умовах свободи. Ці імена є тими світлими голосами, які, попри похмуре обличчя доби великого знецінення людини, животворили культуру, розширювали сферу добра, сповідували неперебутні істини й найвищі вартості, дзвінко відлунюючи у наснажених, шляхетних і хоробрих серцях кожного покоління. Видання адресоване широкому колу читачів."
Це видання стало, на жаль, посмертним – до виходу книги Євген Сверстюк не дожив всього 10 днів.
Зміст :
1. В’ячеслав Липинський
2. Василь Липківський
3. Мстислав
4. Українська література і християнська традиція
5. Іван Котляревський
6. Тарас Шевченко
7. Іван Франко
8. Леся Українка
9. Олена Пчілка
10. Павло Грабовський
11. Павло Тичина
12. Юрій Лавріненко
13. Микола Зеров
14. Михайло Орест
15. Олександр Довженко
16. Володимир Сосюра
17. Богдан Антоненко-Давидочич
18. Дмитро Донців
19. Олег Ольжич
20. Олена Теліга
21. Микола Бердяєв
22. Віктор Некрасов
23. Микола Руденко
24. Єжи Ґедройць
25. Юрій Шевельов
26. Іван Кошелівець
27. Міґель Сервантес
28. Йоганн Вольфґанґ Ґете
29. Адельберт Шаміссо
30. Стендаль
31. Антуан де Сент-Екзюпері
32. Іван Турґєнев
33. Ален Безансон
34. Вацлав Гавел
35. Василь Симоненко
36. Борис Мозолевський
37. Микола Лукаш
38. Іван Дзюба
39. Ліна Костенко
40. Василь Стус
41. Ірина Жиленко
42. Іван Світличний
43. Надія Світлична
44. Михайло Кравчук
45. Валерій Марченко
46. Олекса Тихий
47. Михайлина Коцюбинська
48. Зіновій Краківський
49. Ярослав Лесів
50. Євген Грицяк
51. Оксана Мешко
52. Андрій Сахаров
53. Олександр Солженіцин
54. Юрій Орлов
55. Джеймс Мейс
56. Мирослав Мартинович
57. Олексій Братко
58. Іван Бровко
59. Валерія Андрієвська
60. Василь Лісовий
61. Василь Овсієнко
62. Діти різних народів
63. Опанас Заливаха
64. Андрій Антонюк
65. Мирослав Дочинець
66. Марія Приймаченко
67. Бути собою
68. Олесь Шпилька
69. Олександер Сугоняко
70. Світлі голоси життя – то острівки освоєної нами культури.
 
Чергова книга Євгена Сверстюка, яку хочемо запропонувати носить назву «Писані синім крилом»
Ця збірка одного із лідерів українського руху опору 60-70-х рр. ХХ ст. вмістила поетичний доробок часу ув’язнення і заслання (70-80-і), юнацької пори «З зеленого шуму» та часу формування феномену «шістдесятництва». Тут можна побачити знайоме із публікацій і нововідкрите із рукописів автора.
Як поет, він раптом стає невловимим, як Сковорода, таємничим і наче незнаним, переповненим шляхом і далеччю. Автор цієї книги вщерть сповненої духом високого офірного ідеалізму, воліє бути Лицарем із Шпагою у відкритому всім вітрам безмірі світу. Його Шпага — Слово, священна зброя лицаря правди і краси.


Також на полиці у Муніципальній бібліотеці зявилась книга Євгена Сверстюка «На полі чести: В 2-х книгах. Книга І: Невже то я?» (упорядник Олексій Сінченко)
Євген Сверстюк, як людина-легенда і багаторічний «в’язень сумління», що є моральним авторитетом для кількох поколінь українців, пропонує свої автобіографічні спогади і роздуми. На їхньому тлі розгортається розлога панорама свідчень людини ХХ століття, якій попри зміну політичних режимів, війну й концтабори, втрату друзів, роботи, волі вдалося зберегти власну честь і вірність принципам. Автор ділиться секретами стійкості, основу якої формують родинне виховання, утривалення національної традиції та християнські цінності, іронізує над своїм життям, обставинами і сподіваннями й водночас дає глибокі оцінки часові, людям і подіям.
Видання містить рідкісні світлини з приватних архівів своєрідну візуальну хронологію життєвого шляху Євгена Сверстюка, а також архівні матеріали слідчої справи, завдяки яким читач зможе ознайомитися з жанром «внутрішніх рецензій».
А ось чергова книга «Блудні сини України» являє собою збірку есеїв, літературно-критичних статей і виступів автора, що досі стояв у списку заборонених. Це перша його книжка в Україні (не рахуючи виданих на Заході українською та іншими мовами). Після падіння цензури в 1989 р. Стали з’являтися в газетах і журналах його виступи і есеї на теми, раніше заборонені. Нарешті читач міг уявити, за яке вільне слово давали 12 років ув’язнення. Книга альтернативна стосовно того, що раніше було дозволено. Книга дискусійна щодо стереотипів совєтського читача та його звичного мислення. Перше видання 1993 року вийшло накладом 50000. В 1995 р. Книга відзначена премією імені Тараса Шевченка. Нинішнє видання доповнене публікаціями приблизно тогожчасу.

Серед подарованих пані Тамарою Огданською книг є збірник статей Арсена Річинського «Проблеми української релігійної свідомості» виданий в Тернополі у 202 році, що більшовицькою владою вважався антирадянською літературою та викликав незадоволення польської влади. Книга піднімає « вічні» питання відносин між народами, народом і Богом, етносом і релігією, формування сакральності народної культури, мови тощо. Цікавими є міркування автора з питання поєднання Ураїнських церков. Книга для тих, хто цікавиться проблемами релігійно – конфесійного життя в Україні.
Сьогодні згадуючи українського мислителя, великого патріота ЄВГЕНА СВЕРСТЮКА, котрий був уродженцем Волині варто згадати і книгу мемуарів та публіцистики його друга письменника Василя Овсієнка « Світло людей». Ця книга не лише про Є.Сверстюка, але й спогади автора про інших видатних особистостей — Василя Стуса,Юрія Литвина, Олексу Тихого, Валерія Марченка, Оксану Мешко цінна своєю суворою достовірністю та інформаційною насичені-стю, моральним максималізмом та офірним ідеалізмом, який дають «лаґерні університети».Книжка вийла за програмою Харківської правозахисної групи в серії публікацій меморіального характеру за підтримкою п. М. Вайсермана та акціонерного товариства «Оболонь».


Пропонуємо також два збірники праць Євгена Сверстюка виданих минулоріч в Луцьку. Де Євген Сверстюк постає перед нами і як український літературний критик,і як есеїст, і поет, і політв'язень, і засновник газети "Наша віра"та дійсний член Української вільної академії наук. Це збірники статей «Дух і віра» та «Діяльний патріотизм». До збірок увійшли вибрані літературознавчі й культурологіні есеї з книги Є .Сверстюка « Не мир, а меч». Статті та есеї автора об’єднує дух розмежування правди і лукавства. Книгу рекомендовано для працівників освіти і широкого кола читачів, кому небайдужа доля нашої держави.
 
Підготувала Г. Мурмилюк