13-12-2019

Культпростір Чернівців

Минув рік як після важкої хвороби на 83 році життя пішов з життя відомий український музикант - чернівецький композитор, диригент, педагог і культурно – громадський діяч Леонід Борисович Затуловський. Він все своє життя віддав мистецтву і Чернівцям. Не дивлячись на те, що народився в Білій Церкві він з 1944 року проживав у місті Чернівці. Будучи в армії він написав перші відомі пісні « Солдатська лірична» та « Місячні дороги». Леоніду Борисовичу судилося стати легендою культурно – мистецького життя Чернівців. Він пів століття пропрацював викладачем в Музичній дитячій школі № 1. Він організував кілька духових оркестрів у місті, заснував та керував одним з перших на Буковині самодіяльним естрадним ансамблем «Юність» (з 1967 р. ансамбль «Орбіта») при Чернівецькому обласному Будинку вчителя. Він — засновник і впродовж 1976–1980 років — музичний керівник вокально-естрадного ансамблю «Черемош» Чернівецької обласної філармонії, який став лауреатом республіканського конкурсу «Молоді голоси», а його солістки — Лідія Ротару та Ауріка Ротару — теж відомими за межами України. Пізніше — перший на Буковині естрадно-симфонічний оркестр при Чернівецькому об'єднанні музичних ансамблів, де він працював диригентом.

Леонід Борисович Затуловський — Заслужений діяч мистецтв України, лауреат обласної літературно-мистецької премії імені Сидора Воробкевича, міжнародної премії імені Заслуженої артистки України Сіді Таль.
Його іменем в 1996 році названо зірку в сузір'ї «Ліра».

Творчості відомого краянина присвячує свою сторінку газета «Чернівці».Про Леоніда Затуловського читайте в статті заслуженого діяча мистецтв, відомої чернівецької поетеси Тамари Артемівни Севернюк.

Тамара Севернюк. Уже рік як вулиці тужать за його кроками.- Чернівці.- 12 грудня.- 2019.- с.5.

Георг Дроздовський – про життя чернівчан на початку ХХ століття. Драматичним зламом у житті Георга Дроздовського, як і багатьох буковинців німецької національності, стало примусове переселення « додому в рейх» у 1940 році. У 1984 році вийшла книга письменника « Тоді в Чернівцях і довкола: Спогади старого австрійця». Про це читайте на сторінках «МБ».

«Не один шлюб завдячував воякам 41 – го полку».- МБ.- 12 грудня.- 2019.- с.6 .

Православні та греко-католики 13 грудня вшановують святого Андрія Первозванного. Особливо полюбляє це свято молодь. Парубки в цю ніч бешкетували, але на них не ображались, бо то була традиція.

Надія Будна. Дівчата ворожили на судженого .- МБ.- 12 грудня.- 2019.- с.11 .

Читайте також в цьому номері «МБ»

Прикраси – з мішковини і фетру. Новорічну ялинку можна оформити у народному стилі. Для виготовлення іграшок навіть пропонують набори заготовок за 30 гривень. Солом’яні дзвіночки, янголята з тіста. А ще МБ пише про те, що в Чернівцях видали книжку – історико- гумористичні замальовки про наше місто 100 літньої давнини - «Кумедне з Буковини». ЇЇ автори Франц Порубскі та Конрад Пекель написали свої оповідки ще перед Першою світовою війною. Назви розповідей: Паломництво до Садогури, Катання на ковзанах, Весілля на Калічанці, Небіжчик у передмісті, Ціна війни, Різдвяний подарунок та ін. З німецької на українську мову книжку переклали вперше студенти факультету іноземних мов ЧНУ.

Наталія Фещук. « Агій, забирайтеся до дітька! Я ще жива…» .- МБ.- 12 грудня.- 2019.- с.15 .

У Чернівцях презентували фільм за романом Василя Шляра « Чорний ворон». Цікаво, що за тиждень прокату художній фільм переглянуло 300 людей. Історичну драму взяв до прокату кінотеатр « Чернівці». Додамо, що цей фільм був номінований на престижні нагороди. Родзинкою фільму був живий голос за кадром Василя Шкляра.

Наталія Фещук. « Чорний ворон» чи дешеві кінокомедії?…» .- МБ.- 13-14 грудня.- 2019.- с.5 .

Наприкінці 1948 року в Союзі розпочалися антиєврейські чистки. Євреських письменниквів відправляли в табори, закривали євреські театри та синагоги. В очікуванні арештів люди спали в одязі, тримаючи напоготові вузлики з продуктами.

«Каміння підногами плакало…» .- МБ.- 13-14 грудня.- 2019.- с.11

Тему культурних новин газета «Буковина» продовжує розповідями про Народний аматорський ансамбль танцю « Юність» Центрального палацу культури Чернівців під керівництвом І.Петрусяка та Анни Кошман, який відсвяткував свій 60 річний ювілей ,а також дискусійним питанням чи буде в Чернівцях дитяча картинна галерея.
Також часопис повідомляє імена цьогорічних лауреатів премії імені Ольги Кобилянської . Ними стали художник Іван Балан, письменниця Тетяна Пишнюк, актриса музично – драматичного театру ім.О.Кобидянської Марина Тимку, художниця – керамістка Ірина Шканде і майстриня народної творчості Марія Гебрина. А також читайте :
Обласне товариство польської культури імені Адама Міцкевича відзначило своє 30 річчя.

Яніна Білінська. Співали поляки й румуни, українці й німці….- Буковина.- 12 грудня.- 2019.- с.8

Автор бестселера «Чорний ворон» Василь Шкляр поділився враженнями від фільму. Він зазначив, що стрічку треба дивитися, як самостійний твір іншого виду мистецтва, не шукаючи буквалізму.

Екранізація « Чорного ворона»: Шкляр розповів про містику Погляд.- 12 грудня 2019.- с.14.

В Чернівцях 12 грудня у Літературному целанівському центрі відбулась презентація книги Вернона Кресса « Перше життя( Не ) вигадана повість». Вернон Кресс – це літературний псевдонім письменника, громадського діяча, в’язня таборів ГУЛАГу Петера Деманта, дитинство та юність якого було пов’язане з Чернівцями. Презентують книгу Юрій Чорней та Інга Кейван.

Презентують « Перше життя. ( Не) вигадана повість».- Погляд.- 12 грудня 2019.- с.14.

«Версії» друкують статтю « Петер Демант і Вернон Кресс: правда і вигадка творця чернівецького міфу» , а також розповідають про першу персональну і вже посмертну виставку фоторобіт Павла Євпраксіна у «Вернісажі» на Кобилянській, яку організували колеги митця, учасники фотоклубу «Позитив», куди входив Павло. На світлинах 80 ті та 90 ті роки органічно поєднали життя Чернівців та Одеси. Також газета « Версії» пише про те, що 7 грудня з ініціативи успішних жінок України, активісток і громадських діячок, акторок театру і кіно започатковано Всеукраїнський день Української Хустки, аби ця дата об’єднала жінок різного фаху, віку національності спільною метою: зберігати та відновлювати українські традиції. З цієї нагоди в соцмережах було запущено флешмоб Українська Хустка.

Освідчилися в любові українській хустці.- Версії.- 12-18 грудня .- 2019.- с.8.



Джерелофото: інтернет
Підготувала Галина Мурмилюк