26-03-2020

Нові надходження

Початок року був щедрим на дарунки від наших авторів та вдячних читачів. І якщо метушня та дрібні клопоти тоді не дозволили вчасно презентувати їх на сайті, то зараз ми повертаємо нові надходження на сторінки сайту Муніципальної бібліотеки ім. А.Добрянського.
 
Мабуть першим, хто переступив поріг бібліотеки із своїми новими «скарбами», був наш давній і щирий приятель, науковець, журналіст та публіцист Валентин Ткач. Він приніс читачам бібліотеки наступну книжку своїх філософських есеїв «Челядник вітру, хвиль і хмар. (Цивилізація учнівства): SMS-студії» з автографом «Знання – завжди запитані». А так як у Валентина Івановича жодне Слово не є випадковим, то і в даному випадку і назва, і дедикація несуть глибинний зміст. Річ у тім, що це видання автор, будучи фізиком-науковцем, присвятив «Вчителю, Наставнику, Майстру – Ніцовичу Володимиру Михайловичу». Саме так – з великої букви кожне слово. А себе Валентин Іванович представляє як підмайстра, ремісника, який мав можливість вчитися в справжнього майстра. То є щастя для викладача мати талановитих і вдячних учнів. І то не є перебільшення – професор Ніцович того заслуговує, також мала щастя слухати його лекції. 
 
В книзі оригінально подані тексти – вони поділені на розділи за місяцями року. То навіть цікаво, бо присутні різні події чи свята, які припадали на ті чи інші дні. Хоч звісно, кожен розділ та підрозділ цієї збірки можна читати в довільному порядку і абсолютно окремо. Та власне їх і не можна читати підряд, тому що за кожним реченням глибока і філософська думка про цей навколишній світ і наше місце в ньому. Це з тих книг, коли після кожної думки чи абзацу відставляється книга, тому що над прочитаним треба подумати…А поскільки тут присутні події не якогось там далекого минулого, а нашої дійсності тут і вже – правда під ракурсом бачення і мислення автора. І кожен, хто візьме в руки «Челядника…» Валентина Ткача, то достеменно знайде для себе думку для душі, для роздумів…
 
А в додатках як завжди Валентин Іванович тішить своїх читачів перлинами під рубрикою «Так говорив вуйко Дезьо». А те що він є чоловіком мудрим, свідчать хоча б отакі влучні та вартісні перлини:
«…жалкувати за минулим – то пусте заняття. За минулим потрібно не сумувати, а дякувати йому, що воно було. Тоді-то нове майбутнє зможе підступитися до тебе. А інакше, твоє майбутнє стане твоїм змученим минулим»
«Цар Соломон казав, що бути щасливим – це вибір. А я тобі кажу, що бути щасливим – це обов’язок людини. Бо цим ти найкраще прислужишся іншим».
 
І коротка та глибока настанова від автора вуйка Дезя: « Вживайте Світу щомиті».
 
З хвилюванням і радістю Валентин Іванович приніс ще одне порівняно невеличке за розмірами, але  яке завжди дуже дороге і вартісне для кожного науковця насамперед, видання – біобліографічний нарис «Валентин Ткач», яке вийшло в серії «Науковці Буковини». Його підготували автори-укладачі Чернівецької обласної наукової універсальної наукової бібліотеки ім. М.Івасюка, бібліотекарі відділу краєзнавства Ольга Серебріян та Юлія Боганюк.
 
Адже в цьому  виданні щільно сконцентровані всі думки, роки праці, наукові досягнення, публікації, та власне представлений повний науково-філософський портрет науковця, викладача, письменника, журналіста, публіциста, фрилансера і просто небайдужого чоловіка в цьому світі Валентина Івановича Ткача. Або, як пише в передньому слові про автора професор Мар’ян   Cкаб, «… великого життєзнавця та життєлюба, науковця-аналітика, експерта у багатьох сферах нашого буття, активного блогера….».
 
Бібліографічні матеріали налічують майже 700 позицій і хронологічно займають 10 років, хоча наукова праця і фахові статті звісно були написані значно раніше. І одразу вражає щільність видань та публікацій автора. Тільки за 9 останніх років вийшли окремими виданнями 11 книг. Всі книги виходять у видавництві "БУКРЕК". А ще Валентин Іванович був і залишається автором такого інтелектуального часопису, як «Дзеркало тижня». І хоч паперової версії зараз немає, проте його публікації завжди можна прочитати за електронним посиланням.
 
Як свідчать доволі провокативні назви публікацій, от хоча б деякі з представлених, «Народ є. Потрібен «Мойсей»; «Пєчалька» дня»; «Путівник для України: придивляйтеся до стежок»; «Це не капіталізм, Карле» то виявляється, Валентин Іванович будучи філософом з фізичною академічною освітою, дуже тонко відчуває проблеми дня сьогоднішнього і намагається дати відповіді на виклики сучасності і нас закликає до роздумів над питаннями …. Адже, як сказав професор М.Скаб «...найдивовижнішим у Валентині є те, що системність, чіпкість та філософічність мислення органічно поєднувалися в ньому з глибокою чуттєвістю та поетичністю».
Працівникам Муніципальної бібліотеки приємно відзначити, що в цьому вартісному для всіх виданні автори-упорядники не оминули увагою і дуже знакову для нас зустріч і перше знайомство з автором. Це коли вже далекого 2013 року політолог Ігор Буркут започаткував в книгозбірні свою авторську програму «Інтелектуальне життя Чернівців продовжується…» то першим гостем був саме Валентин Іванович. А то не є секретом, що Ігор Григорович запрошує авторів, які цікаві для нього і він має талант відкривати їх як для чернівчан, так і для освіченої спільноти назагал.
 
 
     
А стараннями журналістки  і сьогодні можна переглянути ту вже історичну і дуже дорогу для нас зустріч за посиланням:
 
«Інтелектуальне життя Чернівців продовжується...»
 
 
А так як майже всі публікації можна знайти на електронних ресурсах, то ми щиро бажаємо всім небайдужим читачам прилучитися до цього вартісного чтива…Може і для себе знайдемо хоча б частково відповіді…Разом з Валентином Ткачем ми щиро цього всім зичимо.
 
І мабуть саме зараз, коли ситуація в цілому світі склалась така, що всі без винятку мусять зупинитись в своїй життєвій круговерті і таки більшість з нас задають собі сакраментальне питання: «Хто ми є у цьому світі і що можемо зробити, на що вплинути, а що зрозуміти і прийняти», то немає кращих ліків, чим книги та публікації Валентина Ткача.
 
І особливо думки автора та його незмінного вуйка Дезя. А те, що вони всі є в електронному ресурсі, то можна насолоджуватися чтивом залежно від часу, можливості та настрою кожного. Хоча звісно, твори-роздуми Валентина Ткача розраховані на інтелектуального читача, та при бажанні кожен може знайти в них саме ті зернинки мудрості, які шукає.
 
А ми завершуємо словами самого Валентина Івановича: «Коли тобі відкривається знання про онтологію Світу, то найменшим бажанням є спроба комусь щось пояснити, бо знання про природу Світу – це не формула, це – відчуття безмежної і нерозривної співпричетності. А воно подароване кожному. Його лише потрібно розпізнати».