27-05-2020

Нові надходження

Важливо, що саме в цей тривожний період карантину не тільки читачі мають потребу саме читати більше добрих книжок, але й виходять друком давноочікувані видання. Саме такою є надзвичайно поважна і серйозна книга – наукова монографія нашого щирого і прихильного читача, який не відмовляє у консультації з маловідомих і складних історичних подій – Ігоря Андрійовича Піддубного.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Піддубний І.А. Партії, парламент, король та уряд. Розвиток і взаємодія елементів політичної системи Румунії у 1918-1940 рр.: монографія / І.А.Піддубний ; наук.ред.О.І.Сич. – Чернівці: Друк Арт, 2019. – 912 с.
  
Вона направду не тільки солідна за обсягом, хоча понад 900 сторінок доволі дрібного шрифту і щільного тексту таки багато про що кажуть. Багаторічна клопітка праця Ігоря Андрійовича по багатьох європейських наукових бібліотеках і державних архівах, опрацювання великої кількості офіційних розпоряджень, законів, законодавчих актів, документів та публікацій у пресі того часу, мемуарної літератури, наукових публікацій з цієї тематики завершилась серйозним виданням. І здавалось би, такий незначний відтинок часу з точки зору історії, всього 22 роки, про який ми завжди кажемо як міжвоєнний, тут представлено дуже детально і ґрунтовно. Звісно, що науковці, які читають чи досліджують саме цей період історії, добре знають і розуміють всі його особливості. А так, для пересічного, але небайдужого читача, як то журналістів, екскурсоводів, краєзнавців чи інших небайдужих дослідників, яких детальніше і глибше цікавить життя Чернівців та Буковини назагал в міжвоєнний період,  то у всіх більш-менш доступних, а тим паче популярних виданнях, подіям того часу було приділено пару сторінок. Адже Буковина в цей відтинок історії входила в склад Королівської Румунії. І події того часу, всі ті різкі політичні зміни, які інколи з неймовірною швидкістю відбувалися в Бухаресті, важливо знати і зрозуміти, так як одразу ж їх відчували в нашому місті та краю зокрема.
 
У виданні найбільше уваги приділено діяльності двох найвпливовіших партій, або як їх автор назвав «Політичний дует» – Національна партія, яка обстоювала інтереси великих землевласників та промисловців та цереністи, які захищали інтереси дрібно-селянських власників. Не оминув увагою Ігор Андрійович і діяльність лівих партій – соціалістичний та комуністичний рух Румунії. І при тому автор приділив належну увагу і ролі всіх інших партій, навіть якщо їхня діяльність була дуже короткий час. Фахова оцінка дана діяльності право радикальним партіям та рухам в Румунії, до яких належить консервативно-елітарний антисемітизм, ґардисти і такі сумні та тривожні події, як початок квазіфашизму.
 
Окремий розділ приділено «Інституту королівської влади в Румунії» і зокрема рокам правління короля Фердинанда І, діяльності Високої Реґенції в період правління Мігая І та правління короля Кароля ІІ. Всі вони відвідували Чернівці і маємо можливість бачити їх на світлинах того часу.
 
Як пише науковець: «Загалом політична система Королівства Румунія в зазначений період відома поєднанням нових та старих елементів, що з’явилися в політичному житті країни після війни й об’єднання, і стала результатом включення в політичне життя країни нових політичних діячів. Головною рисою, яка поєднувала старе та нове політичне життя, стала олігархічна система, що дозволяє говорити про актуальність вивчення розглядуваної теми для розуміння послідовності змін політичної системи, коли виникає потреба модернізації з використанням традиційних засобів». Виявляється, що події, які відбуваються  на день сьогоднішній,  вже відбувалися і якщо світ рухається по спіралі, то все тільки повторюється, звісно з врахуванням специфіки нового часу.
 
Для краєзнавців значний інтерес викличе розділ «Доля Буковини в роки Першої світової війни та в період розпаду Австро-Угорщини». Свідченням європейського рівня розвитку може бути навіть такий дуже непростий момент, як початок Першої світової війни. Навіть через здавалось би сухі факти, але дуже цікаво і доступно, науковець переносить читачів в той далекий час, коли Буковина з гордим державно-правовим статусом коронного краю на самісінькому сході Габсбурзької монархії «…вважалася чи не єдиною  територією Австро-Угорщини, де австрійська адміністрація найбільше наблизилася до створення «ефективної моделі багатонаціонального суспільства, забезпечивши всі основні національності пропорційним представництвом у місцевих виборних установах». І тут же дальше: «Початок світової війни для Буковини, як прикордонної території, що стала театром бойових дій, виявив проблему взаємин влади і населення. Проте перші дні війни ознаменувалися патріотичними виступами, організованими представниками офіційної влади. ….30 липня в ратуші зібралися члени громадської ради. Після короткого патріотичного виступу бургомістра д-ра Соломона Вайсельберґера, з патріотичними гаслами до городян з балкона ратуші звернувся Еліас Вендер. Після цього відбувся багатотисячний хід до крайової управи, де С. Вайсельберґер у присутності членів міської ради завірив Р. фон Мерана в тому, що місто підтримує монарха і війну. Після цього демонстранти попрямували до пам’ятника Австрії, де також виголосили патріотичні промови: Р.фон Меран – німецькою, Т.Галіп – українською, Д.Попович – румунською, С.Квятковські – польською мовами, Б.Штраухер – на їдиш. Усі були єдині, визначаючи необхідність «порахуватися» з Російською імперією». Правда, пізніше дійсність внесла свої корективи в ці плани буковинців.    
 
Окремим розділом представлена «Політична й економічна діяльність урядів Румунії», і як вказано в анотації, тут «Досліджується їх діяльність з вирішенням ними головних завдань, які виникали перед країною». А треба відзначити, за цей короткий час уряди в Бухаресті змінювалися понад 20 разів. Цей розділ є цікавим для нас, так  як окрім політичної ситуації, діяльність кожного уряду вносила суттєві впливи і на економічне життя Чернівців. Для прикладу,розглянемо доволі короткий період, але цікавий насамперед прогресивним розвитком для нашого міста, який в монографії розглянуто в розділі «Реформаторська й уніфікаційна діяльність уряду Румунії в 1922 -1928 рр.».
 
Як добрий зразок для наслідування можна привести роки, коли після численних змін до влади прийшов уряд І.І.К. Бретіану і по смерті короля до влади прийшла Висока Реґенція. «Урядом було  піднято питання фінансового забезпечення своєї діяльності, зокрема в частині накопичення. Перед парламентом уряд ставив завдання прийняти першочергові рішення, що стосувалися, зокрема, реорганізації залізниць, гармонізації зарплат».
 
На той час примарем в Чернівцях став професор Ромулус Киндя, який був на цій посаді з 6 липня 1927 по 12 червня 1929 рік.
 
Скільки можна встигнути зробити добрих справ для громади, коли талант державника дозволяє цілком використати сприятливу політичну ситуацію. Як пише в своєму дослідженні Ігор Андрійович про економічний розвиток міста в цей час: «Впродовж його примарства проводилося замощування вулиць Альба-Юлії (нині вулиця Емінеску), принца Ніколає (нині вулиця Кафедральна) та Олександра Доброго на загальну суму 2 млн. лей та вул. Трансільванії – на 6 млн. лей. Місто мало проблему з водопостачанням води. У зв’язку з цим було встановлено більш економний мотор на насосній станції «Магала». Робота коштувала разом з вартістю мотора 10 млн. лей та тривала 8 тижнів у дві зміни. Проведено було підготовчу роботу по заміні турбіни потужністю 5 тис. к.с. на електростанції, що коштувало 70 млн. лей. 
  
Також впорядковувалися парки міста, ремонтувалися школи, встановлювалася пожежна сигналізація за кошти міської громади. В бюджеті 1929 р. було передбачено 600 тис. лей для купівлі землі під школу. З ініціативи примара Р. Кинді було споруджено будинок на 16 помешкань для працівників примарії (7,5 млн. лей) та три будинки з 24 помешканнями для бідних (1,5 млн. лей). Діяльності цього примара давалася висока оцінка та вказувалося на факт незаконного його зміщення. Як приклад успішної діяльності приводилося порівняння, що у червні 1929 р. на час демісії примара в касі залишалося 2,5 млн. лей та 9 млн. були в Фінансовій адміністрації. Наступники Р. Кинді, за твердженням автора публікації, лише за 4 місяці господарювання у банках зробили боргів на 10 млн. лей». До влади в цей час прийшов уряд Націонал-цереністської партії. А так як «Залежним від короля та парламенту був інститут уряду в Румунському королівстві. Уряди формувалися лідерами партій, які призначалися королем з огляду на можливість здобуття ними перемоги на парламентських виборах». Тобто все як завжди, і все повторяється.
 
Для прискіпливого і небайдужого читача наприкінці подано понад 50 сторінок джерел та літератури, які були використані при підготовці цього фундаментального видання.
 
Як підводить підсумок Ігор Андрійович, результатом його наукової праці є «…актуальна проблема становлення і розвитку політичної системи у країні, утвореній у результаті об’єднання територій, що входили до різних держав і мали різний ступінь політичного розвитку та політичної свободи».
  
Ми щиро зичимо шановному Ігорю Андрійовичу Піддубному успішно захистити свою багаторічну наукову працю, отримати належну оцінку пошанування від колег-істориків і відкривати для небайдужих читачів та вдячних студентів нові та цікаві сторінки історії. 
 
 
Коротка довідка: Піддубний Ігор Андрійович – кандидат історичних наук, доцент кафедри історії нового та новітнього часу, факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.
Коло наукових інтересів: Політична історія королівської Румунії у міжвоєнний період, військова історія нового та новітнього часу, історичне краєзнавство, музеєзнавство, спеціальні історичні дисципліни. Читає курси: Спеціальні історичні дисципліни, Генеалогія, Основи музеєзнавства, Історія країн Північної Європи XVIII-XX ст.
 
  
Детальніше познайомитись із публікаціями
Ігоря Андрійовича Піддубного
та колом його інтересів можна за посиланням…