Нові надходження
Перші дні червня потішили працівників Муніципальної бібліотеки новим, несподіваним і дуже вартісним дарунком. З польського міста Жешув свою багаторічну мистецьку дослідницьку працю «Мої митці. Художня культура Чернівців: Вибрані статті й дослідження» надіслала мистецтвознавець, історик мистецтва, культурний діяч Буковини, член Спілки художників України
Тетяна Ігорівна Дугаєва.
Тетяна Дугаєва Мої митці. Художня культура Чернівців. Вибрані статті й дослідження. – Львів: Простір-М, 2019. – 460 с.
Пані Тетяна належить до тих все-таки небагатьох щасливих людей, котрі, отримавши добру класичну освіту, мали можливість все життя займатися улюбленою роботою. І не втомлюються нею займатися. І що також дуже важливо при цьому – найрідніші люди поруч завжди розуміли, поділяли і цілковито підтримували її в цьому.
По закінченні історичного факультету Львівського державного університету ім. І.Франка Тетяна Ігорівна почала працювати науковим співробітником Львівської картинної галереї. І тут, якби ми сьогодні сказали, Бог поцілував своє улюблене творіння і поблагословив на мистецьку і духовну працю, яку вона ретельно і сумлінно сповняє до сьогодні. Адже саме тут вона потрапила в науку до самого світила музейної справи, Героя України, легендарного Бориса Возницького. На все життя Тетяна зберегла благоговійне захоплення своїм Учителем. І працю свого творчого життя, як підсумок своїх творчих мистецьких пошуків – дане поважне видання присвятила «Світлій пам’яті мого вчителя Бориса Григоровича Возницького». Не маємо сумніву, що Борис Григорович би тільки лагідно і щасливо посміхнувся з успіху своєї талановитої і вдячної учениці.
А потім життєві дороги привели її в столицю Буковини. Перші кроки, починаючи з 1978 року, в нашому місті вона зробила на посаді мистецтвознавця Художнього фонду, а потім була директором Виставкового залу. І саме з цього часу появилися перші дослідження з мистецтва Буковини. Як пише в анотації сама авторка «Книга містить дослідження, статті, інтерв’ю за період 1979-2020 роки, які присвячені музейній справі, мистецтву і творчості окремих художників від ХІХ століття до наших днів».
Коли в 1988 році було створено Чернівецький обласний художній музей, який розмістився в самому вишуканому історичному будинку Чернівців та і Європи назагал, то Тетяна Ігорівна була біля витоків його створення і становлення. Спочатку – на посаді заступника директора з наукової роботи, а в 1995 році очолила цей високомистецький заклад культури.
Тому цілком заслужено саме цій розкішній сецесійній споруді, її творцям та архітекторам присвячено перший розділ книги «Історія будівлі музею». До нього включені публікації, в яких п.Тетяна розкриває багато таємниць, які зберігає цей будинок і які вона ретельно і наполегливо досліджувала роками по світових архівах та періодичних виданнях того часу.
Серед імен: архітектор споруди Губерт Ґесснер; автор візитівки фасаду, майолікового панно, живописець і графік Йозеф Адольф Ланг. Тетяна Ігорівна в своїх публікаціях і пошуках ретельно «прочитала» його творіння, яке завжди викликає щире захоплення у всіх, хто його бачить вперше.
Та й обкладинку книги прикрашає дуже вишуканий елемент внутрішнього інтер’єру – павич, який органічно вписаний і прикрашає перила цієї споруди.
Окремий і дуже поважний розділ складають статті про те, як формувався власне художній музей, підбиралися колекції, налагоджувалася його робота. Це такі розділи як «Шляхи формування колекції. Буковинська ікона. Реставрація», «Атрибуція творів», «Музейні програми, експозиція, виставки». За цим переліком роки-роки творчої і напруженої праці.
Надзвичайно цікавий розділ «Імена і мистецькі долі», який відкриває таємниці таких знаних малярів як Августи Кохановської, Євзебія Ліпецького, Євгена Максимовича, Миколи Івасюка, Опанаса Шевчукевича, Пауля Верони.
Ще один дуже цікавий розділ, над яким довго працювала Тетяна Ігорівна – «Таланти Чернівців»: у продовження теми творчих біографій. Художники діаспори». В своїх публікаціях вона повернула понад 50 відомих прізвищ художників, скульпторів, які народились в нашому місті або довший час творили і які були майже невідомі для загалу. Це світової слави дизайнер Фрідріх Кіслер, архітектор Джон Еберсон, скульптор Бернард Редер, художники Рувен Рубін, Едуард Амеседер, Володимир Загородніков, Альфред Оффнер, Конрад Геніх, баронеса Ганна фон Ротки, Ірина Величковська… Та ще не одне достойне ім’я повернула п.Тетяна в мистецьку спадщину Чернівців.
В розділі «Меморіальна пластика сер. ХІХ – поч. ХХ ст.» дослідниця представила своє «прочитання» пам’ятників, які знаходяться на Руському цвинтарі в Чернівцях і мають незаперечну мистецьку цінність для нащадків.
В заключному розділі «Буковинське мистецтво: діалог традицій» представлена історія Чернівецької обласної організації Національної спілки художників України 1944 – 2014 роки та розлогі статті про яскравих і знакових її представників, ювілейні виставки.
Нещодавно пані Тетяна у співавторстві видала таке поважне видання, як мистецький Альбом «Чернівці. Czernowitz», в якому представлені Чернівці в образотворчості ХІХ-ХХІ століть. Робота над цим виданням була довга, цікава і таки доволі напружена. Своїми роздумами над таким академічним виданням і ділиться вона наприкінці із своїми небайдужими читачами.
І хоч в 2004 році Тетяні Ігорівні прийшлось поміняти місце проживання, але це аж ніяк не завадило їй і до сьогодні відкривати нові мистецькі імена, які народилися і творили в Чернівцях, «прочитувати» невідомих авторів картин і відкривати багато прецікавих мистецьких таємниць. Про це свідчать чергові публікації в місцевих часописах.
Такі книги виходять надто рідко і вони служать насамперед майбутнім поколінням, адже для такої праці потрібно бути справжнісіньким професіоналом і в буквальному розумінні все життя покласти, аби по зернинці зібрати, перевірити та опублікувати свої скарби. І найважніше – то потрібно дуже любити свою роботу… і Чернівці.
Звичайно, ці розвідки в різний час публікувались на шпальтах місцевих та мистецьких видань, але з часом то губиться і не завжди є можливість познайомитись. Більшість з них є на особистому сайті Тетяни Ігорівни tdugaeva.webs.com, проте зібрані під однією обкладинкою в такому шляхетному виданні – це зовсім інше сприйняття.
І хоч в книзі від першої і до останньої сторінки присутній Чернівецький художній музей, видатні маляри та їхні роботи, які там представлені. Але це подарунок не тільки музейним працівникам. Це дарунок краєзнавцям, історикам архітектури, журналістам, дослідникам мистецтва і культури Чернівців. Це вишуканий дарунок Чернівцям і всім нам!!!
А Тетяні Ігорівні такий шляхетний дарунок зробила вся її любляча родина, коштами якої було її видано, знаючи, наскільки то для неї важлива праця всього життя. Також впродовж цих півтора року, під час яких книжка готувалася до друку, дуже посутню підтримку п.Тетяна мала від її давніх і щирих львівських друзів п. Галини і Миколи, які вичитували тексти, робили зауваження, давали стилістичні поради.
Скільки праці, скільки достойних імен та невідомих творчих робіт повернуто в мистецьку скарбницю, скільки нових відкриттів з духовної спадщини Чернівців та Буковини!!!! Нових прецікавих мистецьких знахідок і натхнення Вам, шановна Тетяно Ігорівно, ще на довгі роки!!!
Знахідка від пані Тетяни: «Згідно з текстом румунського журналу 1934 року фреска Євгена Максимовича містилася «в портику лівого крила Резиденції». Тобто там, де була домова церква (каплиця Св. Іоана), бібліотека і покої митрополита. На фресці митрополит Сільвестр розмовляє з художником Карлом Йобстом.
Як свідчить тогочасна чернівецька преса і вислови самого Євгена Максимовича стосовно того, що він не був прихильником модерних стилізацій. Він сповідував реалістичний підхід до зображень»
Про "Монументальне мистецтво Чернівців: відоме й невідоме від Євгена Максимовича" можна ознайомитись за посиланням:
або ж