30-06-2020

Інтелектуальний календар ЧЕРВЕНЬ 2020

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
27 червня – 165 років від дня народження юриста, науковця, професора
Генріха Зінгера (Singer, Heinrich Joseph, 1855 – 1934)
Він народився в Брно (Моравія, Чехія), де й отримав початкову освіту. Навчався на юридичному факультеті Віденського університету. В 1877 році захистив дисертацію і отримав докторський ступінь – став доктором юридичних наук. У 1879 році захистив працю «Canonisches und substanterial Osterreichischen Civilrecht» і пройшов габілітацію як приватний доцент права, а потім як доцент майнового цивільного австрійського права у Віденському університеті. Протягом 1879–1880 років Г. Зінгер викладав церковне право і правову історію  в Чернівецькому університеті імені Франца Йосифа, який був перед цим щойно відкритим. В 1880 році його було призначено позаштатним, а 1885 року за цісарським рішенням штатним доцентом з цього предмета. Він був шанований науковцем канонічного (церковного) права, або як називають в наукових колах – каноністом. В цей же період, в 1884 році він одружився з Терезією Шенкл, яка була дочкою відомого класичного філолога з Праги Карла Шенкла.
  
На 1886–1887 навчальний рік його було призначено деканом юридичного факультету Чернівецького університету. В наступному, 1887–1888 навчальному році, був обраний на найвищу посаду – ректором Чернівецького університету імені Франца Йосифа.
В 1891 році на запрошення університету Інсбрука Генріх Зінгер працює там як професор канонічного права, а з 1896 року обіймає посаду штатного професора в німецькомовному на той час, Карловому університеті в Празі.
 
Він є автором наукових праць «Усунення існуючих обмежень щодо релігійних людей» (1880); «Історичне вчення про порядок спадкування католицьким духовенством в Австро-Угорщині» (1883); «Нові повідомлення про декреталій до і після Бернарда Павії» (1913); «Кілька слів про минуле і майбутнє Чернівецького університету» (1917) та інші.
 
Роки праці в чернівецькому університеті були для нього важливими і прихильними. І тому під час Першої світової війни професор Генріх Зінгер виступив з 70-сторінковою брошурою на підтримку професора Раймунда Кайндля проти спроби передислокації Чернівецького університету в Зальцбург. Відійшов у вічність професор Генріх Зінгер 19 серпня 1934 році в Празі і похований на католицькому цвинтарі.
 
28 червня – 150 років від дня народження українського фольклориста, етнографа, бібліотекаря, педагога
Петра Нестеровського (1870 – 1932)
Він народився в селі Каплівці (нині Хотинського району Чернівецької області) в сім'ї священника. У 1897 році закінчив Варшавський університет, де й викладав російську і церковнослов'янську мови, історію. Згодом був директором та інспектором у гімназіях Варшави. Там у нього народився єдиний син Петро, який продовжив батькову справу і став українським письменником і сценаристом.
 
Перебуваючи в рідному краю на літніх канікулах Петро Нестеровський їздив по селах (села Грозинці, Каплівці і Керстенці, нині Хотинського, та Вітрянка, нині Сокирянського районів Чернівецької області) з етнографічними розвідками, а також до Непоротова, щоб ознайомитися зі скельним монастирем. Свої записи (добірки пісень, казок, легенд, загадок, заговорів, прислів'їв і приказок як «Материалы по этнографии бессарабских русинов») публікував у часописі «Киевская старина». У праці «Бессарабские русины» автор подав весь життєвий цикл бесарабських українців в окремих нарисах: «Вірування бессарабських русинів», «Народження дитини», «Весілля», «Похорон», «Коляди», «Новий рік», «Йордан», «Великдень», «Зелені свята» тощо.
 
Нагороджений орденами святого Станіслава 3-го та 2-го ступенів, святої Анни 3-го та 2-го ступенів.
 
На початку Першої світової війни разом з родиною виїхав до Москви. У 1918 році повернувся в Україну. Працював директором Олександрівської гімназії на Катеринославщині, а від 1919 року і до самої смерті – у київській Всенародній бібліотеці України (нині Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського) на різних посадах: від бібліотекаря до завідувача відділу періодики, завідувача відділу реєстратури.
 
Відійшов у вічність 16 березня 1932 року і похований у Києві на Байковому цвинтарі.
 
 
Використані фотографії з інтернет-ресурсів.