31-08-2020

Нові надходження

Бібліотекарі Муніципальної бібліотеки ім. А.Добрянського завжди радіють, коли отримуємо в дарунок добрі книги, особливо нові книги. Нещодавно отримали від видавництва «Книги-ХХІ» наступний том з десятитомника Пауля Целана «Арія снігу», який ми вже презентували раніше. Тут представлено всі томи про Пауля Целана в перекладі професора Петра Рихла.
 
 
Хоч звісно, видавництво видає багато іншої вартісної літератури, і перекладної зокрема. Серед видань, які щойно побачили світ, насамперед презентуємо нашим активним читачам і прихильникам цього видавництва  Ґраубюнденську трилогію Арно Каменіша. Це сучасний 42-річний швейцарський письменник,  автор понад 10 прозових книг, які перекладені на багато мов світу.
 
Письменник народився в рідному для нього кантоні Ґраубюнден і він в своїх творах розказує про те, що знає і відчуває найтонше – про Ґраубюнден та його мешканців.
 
Ґраубюнден – кантон у Швейцарії. Його ще часом називають маленькою Швейцарією. Він – серце Швейцарії великої, яка, зрештою, не така вже й велика загалом. Це єдиний кантон, де однією з трьох офіційних мов є ретороманська.
 
Усі книги ґраубюнденської трилогії написані літературною німецькою мовою з вкрапленням сурсільванського діалекту ретороманської мови, що надає текстам особливого ритму та звучання. Це дає можливість автору зберегти мову і при тому надає дивовижну музикальність його творам. Книги були написані в різний період, а в перекладі на українську побачили світ одночасно, в червні 2020 року. Люба-Параскевія Стринадюк над перекладом трилогії працювала півтора року. Дизайн усієї серії розробила Анна Стьопіна. Видання здійснюється за підтримки швейцарської культурної фундації Pro Helvetia.
 
Арно Каменіш. Сец Нер / пер. з нім. Люби-Параскевії Стринадюк. – Чернівці: Книги- ХХІ, 2020. – 96 с.
 
«Сец Нер» – перша частина ґраубюнденської трилогії, яка розповідає  про життя на сурсільванській полонині коло підніжжя гори Сец Нер. Каменіш написав трилогію про просте життя альпійського села, але з універсальними персонажами. Комічні історії  суворого сільського буття, якi переказує автор, абсолютно універсальні, і чіпляють людей незалежно від їх походження. Це збірка розповідей про буденне життя ватагів, бовгарів, пастухів і не тільки. Все описується автором дуже детально і дохідливо.
 
Аби відчути авторський стиль і власне «смак» письма, подаємо уривок з твору:
«…Екскурсанти миють черевики у джерелі перед стаєю…Вони занурюють брудні підошви у воду, зішкрібають пальцями бруд із черевиків… Дуже дякуємо, кажуть, коли свинар приносить їм склянку молока, вже легше, хух. Нема за що, каже свинар. Це вам за залишений бруд у джерелі, додає подумки…»
 
Автор так виражає своє ставлення до натиску так званої «цивілізації» на його милу, тиху, маленьку Швейцарію. Особлива увага серед усієї буденності  особливо яскраво приділена розповідям про найбільший скарб – будз полонинський. Світ сиру, круги якого «лежать собі в сироварні, наче золоті злитки». Це і справді валюта горян, їхня гордість. Вся книга дуже пройнята духом полонини, буднями пастухів, їхніми обов’язками і проблемами й водночас розміреним сільським життям і все це на тлі наступу глобалізованих вимог масової продукції, про що йдеться з певною меланхолічною ноткою.
 
Арно Каменіш. Позаду вокзалу / пер. з нім. Люби-Параскевії Стринадюк. – Чернівці: Книги-ХХІ, 2020. – 88 с.
 
Центральною темою другої книги з трилогії – «Позаду вокзалу» є дитинство письменника, в якій йдеться про гірське село, дуже схоже на те, в якому народився і провів дитинство сам автор. Він описує нам село, разом з одним із його ключових місць – з його вокзалом, крамницею і кнайпою зі сторони світосприйняття малим хлопцем, який живе тут зі своєю сім’єю. Це свого роду збірний опис Швейцарської провінції і життя її горян. В розповідях головного героя простежуються паралелі із життя самого автора. Це маленьке село для хлопця - увесь світ.
 
 
 
 
Арно Каменіш Усе допито. – Чернівці: Книги-ХХІ, 2020. – 88 с.
 
Події третьої книги розгортаються на тлі закриття єдиної в селі, з понад 60-річною історією, кнайпи «Гельвеція». Подібно до попередніх двох, у завершальній частині трилогії Арно Каменіша головні події відбуваються в одній локації. Цього разу – сільській кнайпі «Гельвеція», яку збираються закрити. Сюди приходять жителі села, щоб випити по чарці після трудового дня (чи замість нього), пригадати минуле, обговорити актуальні події. «Останнього прихистку» кількох старих завсідників. Цивілізація добралась і сюди.
 
 
   
Арно Каменіш настільки детально прописує сцени, що в якийсь момент читач навіть може відчути присутність її героїв і їхнього побуту.
 
«…Що води, питає тітка за завсідницьким столом у «Гельвеції»… тут ніхто не п’є воду, до такого ми ще не докотилися…
…Всеньке своє життя пив їс лиш одно пиво – і нічого крім пива, а тепер, диви, йому води забаглося замість пива, хочеш себе погубити, каже тітка…»
 
Не дивлячись на те, що кожна з трилогії книжка Каменіша виглядає дуже тендітною ззовні, а вони направду мають всього по 88 сторінок проте, є дуже змістовними, переповненими персонажами, розповідями та подіями всередині.
 
Кожна має свій колорит і певного роду харизму, які так притаманні маленьким селам. Кожна частина оснащена словником діалектної лексики. Що означає, що перекладач видавництва потурбувалась про комфортне читання даної трилогії. Як каже сам автор, він написав цю книжку, тому що це – саме те, що йому справді відоме.
 
В автора дуже простий і зрозумілий стиль викладу, він пише короткими реченнями і з перших сторінок в читача складається відчуття присутності, ніби він проживає і відчуває всі події разом з головними героями. А так як життя в цьому далекому закуточку проходить неспішно, то одразу стає спокійно і затишно, адже темпоритм життя у великих містах втомлює, а текст дарує нам відчуття спокою і неспішної плинності життя.
 
Кожну з цих книжок було гідно відмічено в Швейцарії – письменник отримав престижну літературну премію імені Фрідріха Шиллера, літературну премію міста Берн і найважливішу в країні – Швейцарську книжкову премію. Книги активно перекладаються, останній з трьох романів перекладено вже п’ятнадцятьма мовами.
 
Ще дві новинки видавництва також заслуговують на увагу. Це дебютний роман молодого українського письменника
 
Павла Матюша Кокліко. – Чернівці: Книги–ХХІ, 2020. – 304 с.
 
Головний герой роману сучасний молодий чоловік, фінансист із європейською освітою. Основне місце подій – Україна, а також – весь світ, адже головний герой, крім того, що сучасний, ще й досить успішний, забезпечений, ерудований, активний: вільне пересування світом – це стиль його життя.
 
Як влучно підмітила літературознавець Інга Кейван: «Якщо говорити про жанрову своєрідність «Кокліко», то цей твір можна назвати романом-лабіринтом. Смислова картина світу «Кокліко» – це переплетення різних реальностей. Спогади головного героя переростають у доповнену реальність, сни – в астральні досвіди, необхідність вирішувати проблеми призводить до випадання із реальності у спогади і знову – у реальність доповнену. Але в цьому лабіринті Павлові Матюші вдалося весь час тримати увагу читача і дуже впевнено, усвідомлено вести чітку і виразну сюжетну лінію, жодного разу не дозволивши тексту вихлюпнутися за його межі. У «Кокліко» сильне магнітне поле – у багатьох розуміннях (хоча таке поєднання у світі матеріальному набуває ознак оксюморону)».
 
А так як події відбуваються в наш час, то він буде цікавий насамперед для молодого сучасного читача, який прагне досягти успіху в житті і відкрити для себе цей світ зі всіма своїми принадами, а часом і випробуваннями.
 
І ще одне видання з такою претензійною і інтригуючою назвою чекає на своїх читачів
Фукс Ксенія 12 сезонів. – Чернівці: Книги-ХХІ. – 240 с.
 
Роман Ксенії Фукс «12 сезонів жінки» складається із 12 новел, об’єднаних між собою головними персонажами, але не пов’язаних хронологічно. Імена героїням новел письменниця підібрала так, аби перша літера імені відповідала першій літері назви місяця. Ксенія Фукс розповідає про сучасну жінку, акцентуючи на тих проблемах, з якими вона стикається – соціальних і психологічних.
Звісно, кожна жінка буде шукати тут відповіді на свої питання, на свої нерозв’язані психологічні проблеми, шукати і знаходити своє місце в цьому непростому і метушливому, а інколи й доволі жорсткому світі. Проте нікого не залишить байдужим до останньої сторінки…
 
 
 
Фото з інтернет-ресурсів