Нові надходження від видавництва «Книги ХХІ»


З перших днів роботи Муніципальної бібліотеки імені Анатолія Добрянського допомагає книгозбірні поповнювати книжковий фонд новими виданнями відоме Чернівецьке видавництво «Книги-ХХІ». Днями знову кілька книжкових новинок, виданих у 2020 році було передано до муніципальної книгозбірні  керівником Василем Дроняком та PR -менеджером видавництва Інгою Кейван, за що працівники дуже вдячні, адже йдеться про переклади творів з німецької на українську мову відомого чернівецького науковця Петра Рихла,
 а також художньо-літературне видання "Буковина.Чернівецька область"  

Представляємо чотири  найновіших подарованих  книги:

Серед них дуже оригінальна, з великою кількістю ілюстрацій «Графічна біографія» Рози Ауслендер - чернівецької поетеси єврейського походження, яка народилася на зламі століть у Чернівцях – місті, яке тоді було столицею коронної землі Буковини і входило до складу Австро-Угорської монархії. Свої твори Роза Ауслендер писала німецькою мовою, оскільки німецькою мати своїй донечці читала багато поезій, а батько розповідав історії та легенди, які чув працюючи в Садгорі. Англійськомовні твори Рози Ауслендер з’явилися у зв’язку із тривалим життям на іншому континенті.
 
 
Матійчук Оксана. Життя у слові. Графічна біографія Рози Ауслендер./ Оксана Матійчук.- Чернівці: Книги- ХХІ , 2019.- 56с.

У виданні, яким можуть скористатися і дорослі, і діти подаються короткі біографічні фрагменти з життя поетеси. Тут розповідається і про народження брата Розалі, і про шкільні роки поетеси, про ті дні, коли вона лише починає писати свої перші вірші. Йдеться про смерть батька Зигмунда та подорож родини до Америки. Роза знаходить там роботу в банку, але дуже сумує за зеленою Буковиною і ностальгуючи починає знову писати поезії. А невдовзі, отримавши зі своїм чоловіком паспорти, подружжя повертається до Чернівців. Тут Роза занурюється в культурне життя міста. Проте день 28 червня 1940 року змінює життя. Північна Буковина після поділу сфер впливу між Сталіном та Гітлером стає частиною Радянського Союзу. Підозрюючи Розу Ауслендер (як колишню громадянку США) у шпіонажі - її заарештовують. Родина Ауслендер потрапляє у Гетто, але Роза не припиняє писати. Ця коротка історія має продовження в новому виданні, і ви про маловідомі факти з життя поетеси дізнаєтесь взявши цю книгу до рук.

У книзі органічно поєднуються короткі цитати про життя поетеси, над якими працювала літературознавиця Оксана Матійчук та графічні ілюстрації зроблені руками Олени Старанчук та Олега Грищенко, що відповідали за візуальне оформлення книги.

Наступне видання «Моя Галичина» теж є перекладом з німецької на українську мову Петра Рихла.
 
 
Залця Ландманн. «Моя Галичина». Край за Карпатами/ Залця Ландман; пер. з нім. та після мова Петра Рихла.- Чернівці: Книги – ХХІ, 20020.- 208с.

Головним географічним місцем, де розгортаються події книги галицько-швейцарської письменниці Залці Ладман, є Східна Галичина і, зокрема, рідне місто письменниці – Жовква. Є у книзі авторки і головний колективний персонаж – це її родина та найближче оточення: батько, мати, дідусі, й бабусі, дядьки й тітки, кузени й кузини, найближчі друзі та знайомі. Книга вибудувана таким чином, що саме вони є і оповідачами, і дійовими особами виписаних в книзі історій. Ці «плетива нескінчених оповідей», утворюють величезний простір людських спогадів. Процитуємо кілька рядків з книги і читач зрозуміє про що йдеться. Оповідання «Завершальний акорд»:

«На весілля моєї матері в 1910 році з’їхалось близько сімдесяти родичів. З них у часи правління Гітлера не вижив ніхто. Уціліла тільки Грета, вельми вродлива дочка одного з кузенів, юриста Лео Готтесмана з Лемберга, якої тоді ще не було на світі. Ось історія її порятунку:

«Її родину вже було замордовано. Вона ж пофарбувала своє темне волосся у світлий колір і поїхала з Лемберга, де знаходилася її домівка, до Кракова. Як і всі євреї, які в часи Гітлера мешкали без жовтої зірки поза межами гетто. Вона також уникала будь-якого місця, де могла б зустріти когось із знайомих, оскільки чимало поляків доносили німцям на кожного єврея. Декотрі чинили це заради невеличкої винагороди, інші просто зі злоби…Сьогодні у Лемберзі розмовляють, щоправда, тільки українською, проте нині там живуть зовсім інші українці, ніж ті, які мешкали там раніш: Вони походять із різних регіонів, які вже до Другої світової війни належали до Радянського Союзу…Про все це наш друг довідався під час пошуків давніх знайомих. І він видавався сам собі, наче той герой з одного оповідання угорсько-єврейського письменника Елі Візеля, котрий, як уцілілий з табору смерті, повернувся назад у свою колись суто єврейську громаду. Марно шукає він на вулицях рідного містечка тих типових постатей з бородою, пейсами, в кафтані й штрамелі, з білими підколінниками до чорних вузьких панталонів. Вигляд цього міста, яке було так грунтовно очищене від євреїв, видається йому хворобливою галюцинацією. Отож він добровільно відправляється в дім для божевільних і відмовляється покинути його. Східногалицький світ, у якому я народилася, назавжди безслідно канув в Лету

В спогадах героїв книги з’являється велика кількість епізодичних персонажів. Це польські поміщики, українські селяни, хасидські вундеррабі, австрійські гусари. Зустрічаються на сторінках книги російські козаки і єврейські комерсанти, орендарі, шинкарі і шлюбні посередники – шадхени. Не обходить увагою авторка жебраків і міських божевільних, священників, черниць, нянь і різного роду служниць… З під пера галицько-швейцарської письменниці вимальовуються колоритні картини Східної Галичини початку 20 століття разом із автентикою цієї місцевості – розмаїттям буднів і свят, соціальними контрастами та історичними катаклізмами.

Петро Рихло, перечитавши твори письменниці, стверджує, що вона є чудовою оповідачкою, оскільки у її творах завжди присутній «ситуативний комізм і вигадливість, які виблискують всіма барвами веселки». Науковцю імпонує стримана, небагатослівна манера оповіді письменниці, специфічний добродушний гумор, «сумні й веселі придибенції з галицької дійсності початку 20 століття… змушують нас від душі сміятися. Чого тільки варті сцени єврейського весілля у Жовкві, першого знайомства дідуся Герша зі своєю нареченою («Нерівна пара») чи потішна й трагічна історія рогатинського попа ( «Панотець у ролі, батька»)? Або ж зворушливі оповіді про гідну подиву самопожертву української дівчини Михайлини(« Михайлина служниця») чи «любовний романс» про кохання десятилітнього Еліса до своєї ровесниці Клари(« Елісі Клара»), яке вони пронесли через все життя?
За словами перекладача Петра Рихла, книга також може збагатити читача новими знаннями з єврейських традицій(« Різвяна гра в карти», «Жертвоприношення волосся нареченої»), розповість про єврейських «лжемесій» і шарлатанів Саббатая Цві (1626-1676) і Якоба Франка(1726-1791) та ін. Це видання належить до автобіографічних творів галицьких письменників єврейського походження, які любовно змалюють проведене на Галицькій землі своє дитинство. Родинна хроніка авторки є своєрідним «індикатором» тогочасного суспільного життя, яка допоможе читачу краще зрозуміти історію, пропущену крізь призму людських емоцій і вчинків героїв книги.

Видання містить статтю Петра Рихла, яка розповідає про окремі біографічні сторінки авторки, її творчість, рідне село - Жовкву та землю Східної Галичини, яка подарувала світу ціле гроно першокласних польських авторів, німецькомовних письменників, неординарних ідишських поетів і народженого на українських теренах нобелівського лауреата з літератури Шмуеля Йосефа Агнона.

Третьою новинкою є «Антологія сучасної австрійської прози», видана за підтримки Австрійського культурного форуму у Києві. 
Антологія сучасної австрійської прози/упор. Вольфганг Мюллер-Функ, Вера Фабер, Іван Мегела; перекл. Марія Іваницька, Микола Ліпісівський, Іван Мегела та ін. – Чернівці: Книги ХХІ , 2020.- 256с.

Упорядники формуючи цей збірник намагалися задовольнити смаки різної читацької аудиторії. Тому розмістили у ньому прозу і для тих, хто шукає у творах психологізм і драматизм, і для тих, кого цікавить виключно сюжетна лінія твору, побудована на взаєминах людей у сучасному суспільстві. На сторінках Антології ви знайдете і фрагменти суспільно-політичних конфліктів, і проблеми глобалізації, еміграції і травмованість героїв історичним минулим. Тут вміщено художню прозу для тих, хто захоплюється красою художнього слова і для прихильники експериментальної прози та еротично забарвлених фантазій героїв.

Зокрема Антологія знайомить нас з автором Дмітре Дінєвим та його новелою «Світло над головою», в якій змальовані процеси глобалізації та міграційні процеси 2000-х років, що стали великими темами австрійської літератури.

Десяток сторінок цієї книги розкажуть Вам історію Ольги Флор «Королева мертва», що розкриває проблему відчуженості між чоловіками та жінками. Ця тема є теж великою темою класичної австрійської модерністської літератури.
Далі Барбара Фрішмут презентує свою малу прозу «Видра»- любовну історію, що уявляє собою стриману розповідь авторки, наповнену романтичними елементами. Її герой – зовні успішний, але розчарований чоловік, на своєму шляху зустрічає незнайомку. Та у творі авторки еротичні фантазії героя не отримують продовження і він повертається у свій офіс до буденного життя.

Презентує свій твір «Другий Яків. Про вундеркінда, яким я не був» і Норберт Гштрайн. А далі в Антології Ви зустрінетесь з Паулюсом Гохгаттерером і його твором «День, коли мій дід був героєм», що є традиційним зверненням до націонал-соціалістичного минулого. Роман Гохгаттерера є своєрідним документом розгубленості людини наприкінці Другої світової війни. У творі описані сцени із життя.

Вишукана проза Ельфріде Єлінек «Зимова подорож» - це драматичний текст, який порушує межі між драмою та прозою. Твір був поставлений у Відні та Мюнхені як театральна вистава, але зазначений текст є водночас і твором для читання, в якому йдеться і про романтику в літературі та в музиці, і про Австрію та «тертя за відсутності безперервної ідентичності», що об’єднує багатьох австрійських авторів.

Чекає на Вас знайомство і з кореянкою, що пише експериментальну прозу, - Анною Кім та її творчим доробком «Сліди картин», в якому вона висвітлює тему чужинства на фоні різних подій. Героїня її твору донька, яка немов «тіньовий шпигун» всюди супроводжує свого батька. 
І завершує підбірку сучасної австрійської прози Єва Менассе з оповіданням «Звірі для певних користувачів»про людську стійкість. 

У передмові до Антології Вольфганг Мюллер-Функ, один із упорядників книги, звертається до українського читача та пояснює йому особливості австрійської літератури: «Австрія – це країна, що відкрила психоаналіз – комплекс, який створив плідний грунт для літератури, котра помітно відрізняється від творчості великого західного сусіда. Цей комплекс породжений водночас величчю і незначністю, поразками та конфліктами, цензурами і травмами, а також драмами модерни в центрі Європи, двома світовими війнами, ситуаціями з безжалісними національними конфліктами, націонал-соціалізмом і Голокостом, а після 1945-го – втечею в ідилію, яка щоправда, дещо радикально змінила обличчя літератури після 1968 року».
 
 А завершуємо розповідь нещодавно презентованим розкішним фотоальбомом - літетратурно- художнім виданням «Буковина. Чернівецька область». Великий за розмірами, виготовлений в кольорі, альбом насичений яскравими світлинами із зображенням найкрасивіших куточків нашого краю. Відкривають його перші сторінки Атаки – маленьке село на правобережжі Дністра, що слугує для Чернівеччини своєрідними воротами для гостей, які направляються до нас зі сторони Києва. Знайшли в альбомі місце такі геологічні пам’ятки природи, як Баламутівська печера на Заставнівщині та Біла Криниця і липовани зі своєю культурою, страви властиві буковинській землі і буковинські Карпати. Є в Альбомі історії старих вітряків і буковинських селянських хат, йде мова про вівчарство та монастирі, Дністровську Гес та Галицьке море, Красну Маланку та космонавта Леоніда Каденюка. Розповідається про музичну і театральну культуру та Меморіали солдатам Першої світової війни, мозаїчні зупинки і Резиденцію митрополитів, писанкарство, водопади та міста і фортеці. Все це багатство буковинської землі відзеркалено у неймовірно красивих світлинах.
 
«У красі нашого краю кожен знайде свою відраду- від Карпатських гір до Дністровських каньйонів, а розмаїття ландшафтів підсилюється багатством культур в усіх проявах. Щоб цілковито залюбитися в Буковину . варто ще насолодитися її мелодійністю та смаками. Кулінарні шедеври нашої області нічим не поступаються шедеврам архітектурним. А втім, що буковинці – гарні й гостинні люди, маєте переконатися самі!

Написав голова Чернівецької ОДА Сергій Осачук у вступному слові до альбому-путівника, звертаючись до читача та гостей Буковинського краю.
Літературно-художнє  видання «Буковина. Чернівецька область» двомовне: тексти написано українською та англійською мовами.

Підготувала Галина Мурмилюк