Нові надходження: Томаш Гживачевський "Кордони мрій. Про невизнані республіки"
«Кордони мрій. Про невизнані республіки»
«…Ця книжка – насамперед історія про людей,
які живуть від України через Молдову до Кавказу
і які через чверть століття
після розпаду Радянського Союзу
поділилися зі мною кордонами своїх мрій»
Томаш Ґживачевський
Щойно фонди Муніципальної бібліотеки поповнилися ще одним цінним книжковим дарунком від видавництва Книги ХХІ за який ми вкотре люб'язно вдячні директору видавництва Василю Дроняку та PR-менеджерці Інзі Кейван.
Ґживачевський Томаш Кордони мрій. Про невизнані республіки / переклад із польської Наталі Ткачик. - Чернівці : Книги - ХХІ, 2020. - 304 с.
Вперше ця книга вийшла 2018 рокув Польщі у видавництві «Чорне» під назвою «Межі мрій. Про невизнані країни». Для її написання Томаш Ґживачевський здійснив мандрівку всіма невизнаними республіками пострадянського простору від Донбасу через Придністров’я, Абхазію та Південну Осетію до Нагірного Карабаху. Жителі пострадянських держав, яких не визнавали більше чверті століття, стали жертвами великодержавної політики. Коли він виїхав до Нагірного Карабаху в 2015 році, то не очікував, що через рік відбудеться ескалація конфлікту, безпрецедентна за два десятиліття. Перебуваючи на фронті поблизу Донецька взимку 2015 року, він не підозрював, що спостерігає за першим актом тривалої бездіяльної війни. Натомість він побачив, як повсякденне життя тривало у тіні постійних конфліктів. Будучи юристом-міжнародником та журналістом, він з точки зору європейської людини описав історичні процеси та велику політику, яка стоїть за всіма цими трагічними подіями.
Це не просто книга розповідей з подорожі. Це книга про людський біль, нерозуміння, наполегливість, прихильність і відданість країні, яку люди створюють. Про драму війни, яку ніхто в цивілізованому світі не бачить (або, можливо, і не хоче бачити?). Як жити на своїй маленькій батьківщині, знаючи, що ти є її частиною, але насправді не маєш майбутнього?
Автор описує історії окремих людей, політичне та історичне походження, пов’язане з їхніми життєвими історіями. Завдяки цьому людям, які не знайомі зі складностями міжнародної політики, не потрібно шукати додаткову інформацію, якщо вони не відчувають такої потреби або не мають на це часу.
Ця книга - це особиста історія тих, хто через чверть століття після падіння Радянської імперії мріє про нормальне людське цивілізоване життя, про наявність паспортів, які дозволять їм вільно подорожувати. Проте впродовж всіх цих років найбільше вони мріють про мир. Адже зовсім поруч з нами живуть люди в абсолютно іншій реальності, ніж наша. Люди такі як і ми, зі своїми буднями та мріями. Тільки вони повинні подолати більше перешкод і пережити більше горя, щоб досягти того, що у інших вже є тут і зараз. У такому світі мрії простих людей, навіть тих дуже скромних і сором’язливих, не мають шансів здійснитися.
Ця книга з таких, про яку не напишеш що завгодно. Автор свого роду репортер, він лише записує, герої самі повинні говорити та викликати почуття, а автор - лише бути стенографом. "Кордони мрій" – книга неоднозначна. Її можна розглянути як розповіді про омріяну, бажану територію, якою необхідно володіти (чи ні), або про те, наскільки далеко ви можете зайти у своїх бажаннях та сподіваннях. Проте одна думка просліджується найчастіше – всі герої прагнуть душевного спокою та миру в цілому. Люди з владою в руках вірять в ідеологію, вищі цілі та інтереси. Звичайні ж люди мріють лише про мир.
Проте в усіх описаних місцевостей є дещо спільне – на них проживають нації з почуттям культурної, історичної та політичної самобутності.
«…У Карабаху, як і біля підніжжя Арарату, прадавня минувшина часом важливіша за сьогодення. Бо саме вона обумовлює святе право панувати на цій землі…»
Це все ще невизнані країни та республіки, де стикаються різні інтереси, ведуться війни, а мрії людей руйнуються ненавистю та етнічними конфліктами. Автор доступно пояснює, як у певних місцях виникали військові конфлікти, як вони тривали та які шанси на мир. Як репортер, він фокусується на деталях та житті людей, з якими зустрічається. Саме їхня доля виходить на перший план, демонструючи руйнівну силу війни, ненависті, націоналізму та дурості.
Буквально з першої сторінки проглядається справжнє ставлення автора до України:
«…І тепер кріп винищує шкідника, який силкується зжерти його країну…»
Численні поїздки в незвичні для багатьох людей, живучих на мирних територіях, місцях. Однією з суттєвих переваг книги є яскравість описів та вибір цікавих співрозмовників. Нам не потрібні фотографії чи ілюстрації, щоб відчути місце подій. Автор передає це з допомогою художнього слова. Цьому сприяє також художній стиль письма автора та кропітка праця перекладача Наталі Ткачик.
Книга збагатить та упорядкує небайдужого читача про ці регіони та їх нелегку історію.
«...Почалася ера замороженого конфлікту…»
Це не оптимістичні історії, які мають щасливе закінчення. Тут присутні багато фізичних і психологічних страждань, гіркоти та розчарування в дійсності.
«…Осетія стопроцентно незалежна. Сам побачиш, якщо дістанеш дозвіл на в’їзд і відвідаєш мою рідну землю…»
Книга не є розважальною, вона заставляє замислитись кожного читача про його малу батьківщину, чим вона для нього дорога і як її треба берегти в сучасному доволі складному історичному процесі. Її не можна віднести до наукової чи історичної в чистому вигляді. Це більше історії людей, що відображають погляд на історію цих регіонів. Вона відкриває очі на певні питання, водночас показуючи нам наскільки універсальними є певні проблеми та джерела конфліктів. Автор вклав в книгу багато праці та зусиль.
Прочитавши її, хочеться розширити свої знання про деякі з цих невизнаних країн та республік, а можливо, навіть і відвідати їх.
«…Щоб побудувати державу, самих лише високих ідеалів замало…»
Книга проливає трохи світла на складні причини виникнення цих невизнаних держав та республік, але насамперед зосереджена на житті простих людей, які часто не з власної волі стали їх громадянами.
«…Ми не втікали – нас насильно вигнали з рідних земель…»
Як продовжиться історія для невизнаних країн? Спроба боротися за власні кордони – це всього лише націоналістична примха, чи це битва за виживання культурної ідентичності нації? Сьогодні ніхто не може точно відповісти на ці питання.
Ця книга не дає легких та однозначних відповідей, проте її безперечно варто прочитати, аби хоч трохи зрозуміти навколишній світ, події і своє місце в ньому.
Книгу видано за підтримки POLAND Translation program. На основі матеріалів з книги знято документальну стрічку «Тіні імперії» («Cienie Imperium», Studio Filmowe KADR, 2018).
Трейлер можна переглянути за посиланням:
«Я хочу торкнутися і зрозуміти світ.
У дикій сибірській тайзі,
сиротинці в Камеруні,
примарних невизнаних країнах,
окопах забутої війни на Донбасі…»
Томаш Ґживачевський – 34-річний польський журналіст, письменник і мандрівник, автор книг, сценаріїв фільмів та наукових публікацій у галузі міжнародних відносин. За освітою юрист і при тому пристрасний мандрівник і репортер. Навчався на факультеті юриспруденції та управління Лодзького університету. Тепер докторант з міжнародного права у цьому ж вузі. Повідомляв про збройні конфлікти на Донбасі, Турецькому Курдистані та Нагірному Карабасі.
Він ненавидить рутину і найкраще почувається в дорозі, коли кожен новий день - це нова пригода та виклик. За цікаві репортажі з різних і несподіваних, не туристичних, куточків світу, його прийнято членом американського "Клубу дослідників".
Цікаво, що після всіх свої мандрів він не оминув і наші краї – побував в Хотині і в Заліщиках
Томаш Ґживачевський публікувався в таких відомих виданнях, як National Geographic Traveler and Reader's Digest.
Завдяки автору та Войцеху Янковському з редакції «Галицький кур’єр» книга «Кордони мрій» була передана Наталі Ткачик - перекладачці, поетесі, авторці збірок віршів, яка народилася в Івано-Франківську, щоб читачі могли прочитати цю книгу українською.
Для кращого розуміння автора та його книги можна переглянути його офіційні сторінки та перечитати інтерв’ю
Інтерв’ю Томаша Ґживачевського з Наталією Ткачик «Не даймо запанувати ненависті»
Офіційні сторінки:
Сторінка в соціальній мережі
Фото з інтернет-ресурсів