Нові надходження: Антофійчук В. І. На арфі Господній…Біблійний інтертекст у поезії Дмитра Загула

Фонд Муніципальної бібліотеки ім. А. Добрянського поповнюється не тільки художньою літературою. На днях нам пощастило отримати в подарунок від високошановного професора кафедри української літератури філологічного факультету ЧНУ ім. Ю. Федьковича Володимира Антофійчука дуже цікаве і корисне видання. Книжка «На арфі Господній…Біблійний інтертекст у поезії Дмитра Загула» - це друкований варіант відкритої лекції, яку прочитав професор Антофійчук В. І. 5 червня 2020 року.

Антофійчук В. І. На арфі Господній…Біблійний інтертекст у поезії Дмитра Загула: Відкрита лекція в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича 5 червня 2020 р. Чернівці: Букрек, 2020. 64 с: іл.

В ролі епіграфа взято рядки з поезії Дмитра Загула:
 
«На арфі господній колись увірвалася
Найтонша, найкраща струна.
І так до сьогодні та арфа зосталася
Без радісних згуків, сумна.
І в нашому серці єсть арфа розбитая,
І в серці чогось не стає.
Пісенька кожда журбою вповитая
Ще більше жалю додає.»

Цей ліричний вірш змушує дослідників та поціновувачів поезії з першої сторінки замислитись над такими питаннями: «що є арфою Господньою?», «чому в наших серцях арфа розбита?», «яким чином люди можуть виправити це?» Володимир Іванович в своєму дослідженні дав відповіді на інші питання:
 
1. Стан і перспективи дослідження проблеми «Біблія і творчість Дмитра Загула».
2. Біблійний текст у романтичній поетиці Дмитра Загула. Поема «Над Йорданом». Збірка «З зелених гір».
3. Новозаповітній інтертекст у символістській поезії Дмитра Загула. Збірка «Мара».

Завдяки детальному аналізу автор робить висновки про те, що в питаннях дослідження творчості Дмитра Загула науковці досягли небагато. Лірична спадщина цього письменника – безкрає поле для досліджень. Автор дає коротку оцінку літературознавчим розвідкам про поета. Серед досить скромного списку імен зринають знайомі: Богдан Мельничук, Юлія Прокопчук – викладачі кафедри української літератури ЧНУ ім. Ю. Федьковича. Саме завдяки публікаціям колег Володимир Іванович отримав можливість більш глибоко і детально зануритися в питання біблійних мотивів ліричної спадщини Дмитра Загула. У першому розділі дослідження В. Антофійчук також нагадує реципієнтам основні віхи життя і творчості Д. Загула. Вступ надзвичайно корисний, бо дозволяє читачам осягнути які життєві події, творчі шукання і світогляд спричинили появу тієї чи іншої поезії. А недосвідченим читачам, які лише відкривають для себе феномен поетичного таланту Загула, ця праця стане в пригоді ще більше. Адже талановитий професор легко і цікаво переповідає про життя і творчість досліджуваного письменника.
 
У другому розділі дослідження, автор зосереджує увагу на біблійному тексті у романтичній поетиці Дмитра Загула, зокрема поемі «Над Йорданом» та збірці «З зелених гір». Як зазначає дослідник, Загул був поетом-символістом, але в певні періоди життя в його творчості зринали античні, фольклорні та біблійні мотиви. Про релігійні погляди поета В. Антофійчук також згадує в дослідженні, та найголовніше – дає їм об’єктивну оцінку з точки зору незалежного експерта крізь призму часу. Рання творчість Загула балансувала між міфо-ритуальним і християнським світами. Образи і теми мають яскравий романтичний характер. Поет в досить ранньому віці підіймав складні, варто навіть сказати, глобальні питання. Тут в смертельному двобої сходяться правда і кривда, добро і зло, істина і єресь – основні поняття Старого і Нового Заповітів. На свідомість автора вплинуло оточення, адже ріс поет в гуцульському середовищі, тому засвоїв любов до релігії і містицизму.

Поема «Над Йорданом» написана у 1912 році і оповідає про образ одного з найвизначніших постатей Святого Письма – пророка Іоана Предтечу (Хрестителя). Володимир Іванович ніби під мікроскопом досліджує цей твір, бо в філософській поемі кожне слово несе великий сенс. Головне завдання дослідника: лаконічно і зрозуміло презентувати висновки своїх досліджень. Саме це і зробив у своїй праці професор В. Антофійчук.

У збірці «З зелених гір» є цикл, який називається «На біблійні теми». Дослідник робить детальний аналіз кількох віршів автора, визначає вмотивованість біблійної лірики Д. Загула. Виявляється, багато інтимної лірики поета, де, як здається на перший погляд, оспівується лише кохання, є безліч посилань на Святе Письмо. В. Антофійчук доводить, що в поетичних текстах Дмитра Загула є багато алюзій та ремінісценцій. Наприклад, вірш «Повійте, вітри полудневі» відсилає читачів до Пісні пісень:
 
Повійте, вітри полудневі,
На мій таємничий садок,
Хай пахощі ніжні поллються
З моїх щонайкращих квіток.
З пахучих листочків поллється
Розкішний весни аромат,
Прийди, мій коханий, в садочок,
Так пишно розцвівся твій сад!

Новозаповітній інтертекст у символістській поезії Дмитра Загула дослідник шукав у збірці «Мара». До речі, саме цю збірку автор видав під псевдонімом Г. Юрисіч, через те, що описав в ній політичну атмосферу в Україні під час більшовицької навали. Як згадував згодом Д. Загул: «я писав цілком свідомо…Оплакував Україну, яка потрапила під ярмо більшовиків». У збірці яскраво помітний домінуючий характер мотивів Нового Заповіту. Найяскравішими представниками цього впливу є вірші «Дзвонить гомін стоголосим гомоном», «Заплющу очі, хай не плачуть», «Порозпліталися гірлянди», та багато інших творів. Дивує і захоплює поєднання в збірці «Мара» зображення подій більшовицької навали і образу Христа. Автор проводить помітні паралелі між образами юдейського і українського народу, Христа і України. Інтертекстуальність цієї збірки очевидна, В. І. Антофійчук закріплює свої висновки науковими фактами і текстами творів.
Один з найкращих прикладів – вірш «Тебе розіп'ято, мій рідний краю, знов...»:
 
Тебе розіп'ято, мій рідний краю, знов...
Навколо тебе натовпом без тями:
"На нас, на нас твоя остання кров!"
Гукають зрадники під чорними хрестами.

Скрівавлений висить в терновому вінку
Твій труп поранений на хреснім дрееі.
А зрадники вигукують в крівавому танку:
"Осанна божевільному цареві!"

Та горе їм, коли воскреснеш ти
І розпрістреш благословенні руки —
Впадуть, на голови тих зрадників хрести
І засичать конаючи у стіп твоїх гадюки.

Воскресим, краю мій в новій могутній славі!
Розвій ворог на чотирі вітри!
Прости негідному-нещасному Варраві,
А гадину на порох розітри.

Назва збірки також невипадкова. Мара - це демон в слов’янському фольклорі, який перебуває на грудях людей, поки вони сплять, приносячи погані сни. В цьому слові автор помістив власне бачення подій того часу, можна здогадатися, що він відчував, якщо порівняв більшовиків з демонічною істотою.
 
Також видання містить додаток, в якому можна прочитати вибрані твори автора. Очевидно, тут вміщені повні версії цитованих віршів.

Антофійчук Володимир Іванович – український літературознавець, культуролог, педагог. Доктор філологічних наук, професор кафедри української літератури ЧНУ ім. Ю. Федьковича. Лауреат літератературно-мистецьких премій імені Івана Бажанського та імені Ольги Кобилянської.
 
Окрім «На арфі Господній…Біблійний інтертекст у поезії Дмитра Загула» у фонді Муніципальної бібліотеки у вільному доступі є також інші твори автора, які Ви можете прочитати.

 
Підготувала Олена Лисенко 
 
 
Фото з інтернет-ресурсів