18-01-2021

Мистецький дарунок зі Львова - Муніципальній

Ми продовжуємо презентувати читачам Муніципальної бібліотеки ім. А.Добрянського мистецькі видання, які отримали із славного міста Львова. Наприкінці минулого року фонди Муніципальної бібліотеки поповнилися  дуже вартісними унікальними виданнями. Величезний пакунок із такими духовними і дуже цінними книгами отримали від завідувачки бібліотекою і викладачки реставрації Львівського державного коледжу декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша пані Роксоляни Загайської. Директор коледжу ім. І. Труша пані Ольга Коцовська підтримує такі комунікативні ініціативи. 
 
Для зручності будемо тішити наших небайдужих читачів порціями книг, аби трохи більше розказати про кожне видання, бо це достатньо солідні дослідження. Для початку представимо два великі альбоми, присвячені окремим митцям. Тому зрозуміло, що в них представлено як мистецьку спадщину художників, так і спогади про них колег та рідних.
 
Першою буде книга-альбом, книга-спогад
 
Тарас Драган Завжди бути собою… / Авторка ідеї і упорядниця - О. Роюк- Багринівська. – Львів: видавництво «Растр-7». – 2020. – 250 с.
 
Присвячене це видання художнику-керамісту, улюбленому викладачу з Великої Літери багатьох поколінь українських митців, або як сказала про нього його колега – «легенду» Тараса Миколайовича Драгана (1932 -2009).
 
Спогади рідних, колег і друзів Тараса Драгана вміщені в книзі «Тарас Драган. Завжди бути собою…». Книга поділена на кілька розділів. Тут зібрані і невеличкі есе-спогади, і найцікавіші факти біографії, і спогади про педагогічну діяльність Драгана, і шляхи формування мистецького світогляду, і нотатки митця. А також велика кількість рисунків та інших робіт художника-педагога, документальні фотографії. Ця книга стане відмінним путівником для тих, хто хоче дізнатися все про життя і творчість Тараса Драгана. Цієї інформації не знайдеш в інтернеті, тут зібрані приватні оповіді учнів, колег, друзів і родичів. Тарас Драган – український художник, заслужений діяч мистецтв України, член Національної спілки художників України, один з основоположників сучасної модульної архітектурної кераміки. Із 1962 до 2009 року працював у Львівському державному коледжі декоративного і ужиткового мистецтва імені І. Труша викладачем на відділі художньої кераміки.
 
Як завідувач кафедри рисунку та викладач побудував свою авторську програму навчання. До якої входили рисунок (творче перефразування натури, наприклад, з використанням оптичних ілюзій – студенти і студентки вчилися відтворювати об’єм за допомогою лінії, а також простір за допомогою плями (Арнхейм) і композиція (навчання включало прослуховування класичної музики, з авторськими коментарями Тараса Драгана, співставлення музичного ритму і ритму в графічному зображенні). Також Тарас Драган показував студентам авторську підбірку слайдів (своїх фотографій), в яких можна було вловити настрій, побачити певний ритм. Покази слайдів могли відповідати музичному супроводу, після якого викладач окремо акцентував увагу студентів на відповідності окремих слайдів певним моментам музичної композиції. Показ слайдів і прослуховування музики мало надихнути студентів та студенток на відтворення, наприклад, лінії або плями. Він «Не таїв від своїх учнів те, що дала йому природа, – інтелект, розум, Мистецький зір, любов до Людини, до Життя…». Правда, на прохання написати свій підручник з такої унікальної методики навчання малюнку він завжди відповідав: «Мій підручник – то мої учні». Так що тепер вже його учні передадуть ті знання наступним поколінням талановитих студентів.
 
 
Основні твори: Декоративний пласт «Жіночий портрет» (1972), Декоративний пласт «Маска» (1973), Ажурне модульне панно для Львівського готелю «Турист» (1974), Модульне панно «Енергія» для Львівобленерго (1976), Настінний пласт «Вишенька» (1973), та багато інших. В книзі представлені різні матеріали з творчого доробку Тараса Драгана, а також – пояснення до деяких композицій, історії їх створення. Реципієнти можуть зануритися в світ чорно-білих зарисовок та робіт майстра. Простежити шляхи формування його мистецького стилю та виділити найхарактерніші риси його творчості. 
Серед спогадів вміщені деякі есейчики вдячних учнів художника і педагога. Вони надзвичайно тепло, з вдячністю та любов’ю згадують про свого вчителя. Особливо приємно читати спогади рідних митця. «Про тата» М. Драгана – неймовірно зворушливий текст, який поєднує в собі глибоку повагу сина до батька і незмірну любов та тугу за найближчою людиною.
Автором створення книги та упорядником виступила О. Роюк-Багринівська. Пані Оксана не тільки видала мистецьку спадщину свого вчителя, але і посприяла тому, аби цей поважний том потрапив в добрі бібліотеки міста Чернівці. Складаємо їй за це окремо слова вдячності.
Видання вийшло за підтримки Благодійного фонду ім. Тараса Драгана та членів родини художника. Книга має 250 сторінок, вона охопили всі сфери мистецької діяльності, в яких був задіяний Тарас Драган і оповідає його історію крізь призму часу відрізком в 10 років.
 
 
 
 
Від цього видання естетичну насолоду отримають не тільки художники, люди мистецтва. Вона буде конче необхідною і вартісною для викладачів та учнів мистецьких шкіл.
 
Подорож у складний та багатогранний світ мистецтва продовжимо не менш вартісним виданням. «Михайло Фіголь. Альбом» - це велика книга, яка об’єднала в собі не тільки живописні роботи художника, а також нариси його життя і творчості. Очевидно, найбільш зворушливим і приємним є те, що книгу упорядкували і видали родичі – Тетяна і Олесь Фіголі. Діти продовжили мистецьку стежину батька. Син Олесь викладає в ЛНАМ, а його дружина Ольга Тук-Фіголь працює в коледжі імені І. Труша.
Михайло Фіголь. Альбом / упоряд. Олесь Фіголь - Львів: Кварт, 2018. - 312 с.
 
Відразу хочеться відзначити неймовірну естетичність і мінімалістичність цього видання. Глибокий чорний колір контрастує з сірим, а глянцеві сторінки додають виданню ще більшу довершеність.
 
Книга поділена на кілька частин. В першій зібрані есе-спогади друзів, родичів та знайомих. Богдан Мисюга, Мирослав Аронець, Олександр Федорук залишили на сторінках видання спогади про видатного художника, оповіли цікаві історії з його приватного життя. Богдан Мисюга - кандидат мистецтвознавства, один з багатьох, кому Михайло Фіголь відкрив двері в царину мистецтва – дав об’єктивну оцінку творчості художника. А Тетяна Фіголь написала біографію художника.
 
Фіголь Михайло Павлович – заслужений художник України, професор, доктор мистецтвознавства, художник-монументаліст, живописець, графік, педагог, науковець народився в селі Крилос Галицького району Івано-Франківської області 18 жовтня 1927 року. Професійну мистецьку освіту отримав в Інституті живопису, скульптури і архітектури імені І. Рєпіна Академії мистецтв у Ленінграді (1955-1961 роки). Від 1964 року викладав в Івано-Франківському педагогічному інституті (нині Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника), від 1991 — його професор. Завідував кафедрою образотворчого мистецтва. Михайло Фіголь жив активним громадським життям. Він був головою секції пам’яток мистецтва при правлінні Івано-Франківської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, членом художньої ради та правління Спілки художників України. Йому вдалося проявити неабиякі організаторські здібності при створенні Художнього музею в Івано-Франківську та Національного музею-заповідника «Давній Галич». Завдяки дослідженням Михайла Фіголя широкому загалу стали відомі імена художників Ярослава Пстрака, Осина Сорохтея, Міліци Симашкевич, Степана Кириченка, Надії Клейн та інших.
 
 
Відійшов у вічність 25 травня 1999 року в місті Івано-Франківську, де і спочиває.
 
Дружина - Тетяна Данилівна Фіголь – була берегинею спадщини талановитого митця, шанована у Івано-Франківську лікарка-педіатр і дуже цікава людина, приємна і добродушна господиня. На вулиці, що тепер названа на честь її покійного чоловіка, пані Тетяна Фіголь провадила «домашній музей». Ще за життя Михайло Фіголь, художник і мистецтвознавець, побудував у себе на подвір’ї галерею, експозицію якої повністю присвячено історії давнього княжого Галича ( 1120 річчя народження якого відзначаємо цього року). Неповторна велич і краса давнього Галича надихала його на створення грандіозних по розміру і потужних по енергетиці полотен, в яких відчувається незборимий дух Фіголя-патріота. Знаний художник любив свій рідний край, вболівав за його долю і робив усе що в його силах, щоб донести до майбутніх поколінь ту гордість, яка переповнювала його душу і серце.
 
Цей розділ видання збагачений великою кількістю світлин з приватного життя Михайла Фіголя. Безперечно, це додає виданню цінності.
 
Наступний розділ носить назву «Історичні картини». Це величезна кілька полотен, на різноманітну тематику: найдавніша історія («Галич 1221 р Данило Галицький і новгородський князь Мстислав Удатний», «Роксолана»), цикл портретів Галицьких князів («Князь Данило Романович», «Князь Володимир Ярославович», «Князь Юрій Тройденович»), картини з народного життя та фольклорних оповідей («Галичанки», «Захар Беркут», «Вернигора», «Ярославна», «Сон»).
 
Цикл пейзажів відкривається картиною «Гори». До нього належать також полотна «Над дністром», «Ранок», «Смереки», «Ритми гір», «Гірська стежка», «Краєвид», «Ворохта», «На канатну дорогу», «Церква у Загорську», «Замок Веверджі». Легко можна зробити висновок, що загалом художник цікавився природою Карпат, побутом галичан і гуцулів, а також замками та фортецями. Саме вони зображені на полотнах цього циклу.
 
Наступний цикл називається «Портрети». Відразу треба зазначити, що саме тут помітний неповторний стиль художника, його героїв важко сплутати з кимось іншим. Митець зображував героїв під час різних побутових сцен, вони нагадують спонтанні фото. Серед них варто відзначити такі: «Марта», «Вівчар», «Спортсменка», «Дівчина з Ворохти», «З дитиною», «Портрет пані Копчакової» та багато інших. Особливо зачаровує «Дівчина», яка була написана у 1969 році і зображує, як і багато інших, звичну побутову сцену – дівчина сидить, опустивши очі.
 
 
«Графіка» - останній розділ видання. Тут зібрана велика кількість картин виконаних олівцями. Це і кольорові, і чорно-білі картини. Зазвичай автор зображував пейзажі та побутові сцени з народного життя. Розглядати ці полотна можна дуже довго, адже на них безліч дрібних та малопомітних деталей.
 
Альбом «Михайло Фіголь» - це екскурс в особисте життя і творчість одного з найвизначніших галицьких художників ХХ століття.
 
 Роксоляна Йосипівна Загайська – українська мисткиня, відома писанкарка та авторка краєзнавчих досліджень. Учасник обласних, всеукраїнських виставок та міжнародних з'їздів писанкарів. Автор низки статей про писанки та культурологічні проблеми. Член Національної спілки майстрів народного мистецтва і Національної спілки краєзнавців України. Писанки виконані майстринею зберігаються у Львівському Національному музеї, у музеях Коломиї, Самбора та в приватних колекціях України, США, Німеччини.
 
Її монографія « Роксоляна Загайська Писанка: традиції та модерний дискурс / [упор. Р. Загайська; ред. В. Дудко]. — Львів: Апріорі, 2009. — 163 с. : іл., фотогр.» вже багато років користується незміною увагою у всіх дослідників писанкарства.
 
Вона вже понад 20 років є щирою прихильницею історії та культури Чернівців і її невтомними стараннями фонд Муніципальної бібліотеки ім. А.Добрянського поповнюється найновішими вартісними виданнями з мистецтва, культури та літератури. 
 
Підготувала Олена Лисенко