27-04-2021

«Світле Христове Воскресіння у творах буковинських авторів»

 «Світле Христове Воскресіння у творах буковинських авторів»
 
Весь православний світ в ці дні в очікуванні одного з найбільш таємничих і світлих празників –  Воскресіння Ісуса Христа. Це найважливіше християнське свято, так як світ радіє з приводу перемоги Божого сина над Смертю та вічним Забуттям. В ці дні вартує присвятити весь вільний час молитвам, розмовам з Богом та духовному розвитку. В передчутті такого величного дня очищуються думки, душі і тіла.
 
І коли настає довгоочікуване свято – під передзвін церковних дзвонів та спів пасхальних пісень освячуються паски, писанки та все принесене в прикрашених кошиках. "Христос воскрес!" – лунає на світанку біля всіх Божих храмів.
Найтонше відчувають ці глибокі і світлі моменти роздумів про світле і вічне письменники. Не оминули увагою в своїй творчості це духовне свято Воскресіння Ісуса Христа і письменники Буковини.
 
 
 
У відомого поета-пісняра Михайла Ткача є поезія, присвячена цьому святу –
 
«Великодні дзвони»
 
«У неділю рано, у святу неділю,
Задзвонили дзвони, ген, за край небес.
Во спасіння віри в благосну надію
Возвістили дзвони, що Христос воскрес.
 
Христос воскрес!
Возносять дзвони великодні
Безсмертну суть божественних словес.
Хвала вовіки мудрості господній:
-        Христос воскрес! Воїстино воскрес!»
 
У збірці вибраних поезій Петра Палія «Стріли пам’яті» є вірш
 
«Великдень»
 
Ти забудь, де чорні рани, білий крик де –
Одягнись у вишиванку на Великдень.
Писанок візьми у тайстру, медяниці,
Та й піди на цілу нічку до дзвіниці.
Дзвонять дзвони, дзвонять дзвони –
Рухнуть трони,
Що аж серце сміється, то холоне,
Що аж мова веселкова барвінково
Заплітає у віночок кожне слово,
Забиває по кілочку в кожну точку,
Щоб паскуді не дихнулось у куточку.
Щоб йому, що кривдив старця й сиротинку,
Та амінь у саме серце, в серединку!
 
Буковинська поетеса Тамара Севернюк у своїй творчості також не оминала хвилюючу тему Великодня:
 
У збірці «Дотик безсмертника» є вірш «Великоднє»
 
Так довго тягнулась-трималася сутінь імлиста,
Так пестило шлях променисте закличчя мети…
Як добре, що ми дожили до зеленого листу,
Без трему пройшовши палаючі пастки-мости.
 
Ще одна Великодня поезія Тамари Артемівни із збірки «Заметіль забуття» звучить як маніфест авторки, присвячений співвітчизникам:
 
Поцілуємось тричі
І забудемо чвари й образи,
Поцілуємось тричі і помолимось на голубе.
 
Небеса, небеса…
І Великдень. І пам’яті кола.
На столі – крашанки.
На подвір’ї – зелена роса.
І дзвенить крізь літа
Над порогом прибита підкова,
І із стріхи паде
Золотава – у вічність – сльоза…
 
Отець Валерій Сиротюк у збірці «На початку було слово…» вмістив поезію
 
«Христос Воскрес!»
 
Бог для тебе Воскрес!
З ним ти підеш до Небес,
Як заграють цимбали Господні.
 
Любий братику мій,
Свою душу зігрій,
Виграванням пасхального дзвону.
 
Бо Христос Наш Воскрес!
Це Воістину Днесь,
Для мого українського роду…
 
Не тільки у віршованих, а й у прозових творах буковинські письменники не оминали теми святкування Воскресіння Христового.
 
Іван Нагірняк написав оповідання «У Великодню п’ятницю», у якому розповідає історію хлопчика Митька. Перед нами постає село в перші повоєнні роки, навколо голод, розруха, люди ледь виживають. Головний герой – Митько – чекає тата, який зник на війні. Смуток за батьком, голод і постійні клопоти завдають йому болю і вселяють тривогу. Але він молиться, щоб Бог повернув тата додому – лише так вони знову будуть щасливі.
 
 
 
З Великоднем традиційно пов'язана значна кількість народних повір'їв, прикмет і обрядів, які формувалися століттями. У виданні буковинського письменника Корнила Ластівки «Рахманський Великдень» ретельно зібрано багатий етнографічний матеріал про давні звичаї і традиції цього світлого християнського свята. Такі розділи, як «Український Великдень під знаком спіралі», «Старі і нові символи Великодня», «Символи великодньої паски», «Рахманський Великдень», «Христос Воскрес!», «Стародавні основи великодньої обрядовості", "Походження і значення наших писанок», «Писанки в народних легендах і віруваннях», «Орнаментика наших писанок» стануть при нагоді журналістам, дослідникам цього християнського свята, і його особливостям на Буковині зокрема.
 
Символом радості і віри у Воскресіння Ісуса Христа як символу всепрощення є насамперед Писанка. Свято Пасхи в Україні неможливо уявити без писанок. Вони – обов’язковий атрибут великоднього кошика, прикраса оселі, чудовий подарунок і просто декоративна річ, якою можна безконечно милуватися. Детальніше про Писанку та її сакральне значення для українців можна познайомитись у фаховому виданні Роксоляни Загайської.
 
Загайська Р. Писанка: традиція та модерний дискурс. – Львів: Апріорі, 2009. – 164 с.
 
 
 
З усіма цими виданнями можна познайомитися на виставці «Світле Христове Воскресіння у творах буковинських авторів», яка представлена в Муніципальній бібліотеці ім. А. Добрянського.
 
Вітаємо читачів Муніципальної бібліотеки ім.А.Добрянського із прийдешнім світлим святом Христового Воскресіння! Нехай передзвін великодніх дзвонів принесе Вам лише благі вісті, нехай Ваше серце наповниться радістю. Хай віра допоможе долати труднощі та випробування, а воскресіння Христове принесе світло, щастя, мир. Бережи Вас Господь!