Проект: "Книга, яка надихнула Кіно" Вулиці Чернівців є свідками відомих кінокартин.

 

 

Вулиці Чернівців є свідками відомих кінокартин.

Сюди приїжджають, щоб зафільмувати ауру старих Чернівців.

Одним з перших, хто почав демонстрацію кінофільмів на Буковині був Маріан Квадровський, який у 1899 році, за кілька днів до Нового року та початку нового століття, привіз із Парижу до Чернівців перший кіноапарат разом зі стрічками. Кіно було чорно-біле та без звуку, для музичного супроводу фільмів довелося створювати оркестр. Щодня відбувалося по три кіносеанси. Аби подивитися на це диво, чернівчани стояли в черзі, а пан-новатор мав гарний прибуток.

У грудні 1899 року, за повідомленням газети «Буковина», сеанси кінематографу розпочинаються у будинку Пайлера по вул. Панській, 12 (сучасна вул. Кобилянська, 12). За один сеанс глядачі мали можливість подивитися 10 короткометражних картин. Найбільш успішними, за повідомленням преси, були фільми «Драгуни і стрільці на маневрах», «Парад кавалерії в Шербурзі», «Балет» та інші.

 Велична триповерхова житлова споруда купця Леона Крауса, зведена 1901 року у стилі ранньої сецесії за проектом архітектора Фелікса Фюрта.

Першими, хто використав «сінематограф» в Чернівцях - були підприємці. Вони почали демонструвати фільми у готелях, ресторанах, салонах аристократів. Та всі ці перегляди мали епізодичний характер.

На початку XX століття, “кінематограф” у Чернівцях робить перші кроки. Як згадували старожили, відбувались навіть безкоштовні перегляди фільмів.

У 1909 році чернівецький підприємець Райфер об’їздив майже всю Буковину і Галичину з невеликими короткометражними фільмами комедійного жанру. Згодом Райфер відкриває в Чернівцях власний кінотеатр (приміщення кінотеатру Зої Космодем'янської)

Починаючи з 1910 року, кінематограф у Чернівцях розвивається прискореними темпами. Протягом 1912-1913 років в Чернівцях відкриваються і інтенсивно працюють ще декілька кінотеатрів, серед них: «Modern» (відкрився в 1912-1913 роках), згодом кінотеатр «Capitol», кінотеатр Зої Космодем'янської в Польському народному домі.

Кінотеатр «Палатул націонал» на площі Ринок (сучасна Центральна площа) в 1913 році, кожної середи і суботи давав кіносеанси для шкільної молоді за зниженими цінами.

 

В період Першої світової війни (1914-1918 рр.) чисельність жителів Чернівців зменшилася майже вдвічі, але декілька приватних кінотеатрів продовжували функціонувати, діяли приватні кіноустановки та військово-польові кінозали.

З серпня 1917 року австро-угорські війська втретє ввійшли до буковинської столиці. Разом із передовими частинами 5-ї піхотної дивізії генерал-полковника Фелікса в місто вступив архікнязь Йозеф на чолі батальйону 13-го піхотного полку, який в 1916 році мужньо захищав Чернівці, а незабаром, 6 серпня, - і сам молодий цісар Карл І. Про перебування цісаря в Чернівцях австрійськими операторами був знятий фільм, який пізніше демонструвався в кінотеатрах міста.

 

На фото Карл І біля ратуші (споруджена в 1843-1847 роках, архітектор А. Микулич). Ліворуч - колишній Буковинський ощадний банк (споруджено в 1900-1901 роках, архітектори Губерт Гесснер та Прокоп Шупіх), нині художній музей. Поруч з готелем - колишній будинок губернатора (Landespräsident), який згодом став готелем Weiss, а з 1897 року - Румунським народним домом (Palatul National). Фото 06 серпня 1917 року.

З 1930 до 1936 року у приміщенні сучасної філармонії працював кінотеатр, в який ходили дивитись фільми під Новий рік на всю ніч до ранку. Біля сучасного художнього музею на першому поверсі працював кінозал «Револьверкіно», тут демонструвались переважно американські бойовики, пригодницькі та фантастичні кінокартини.

Проводились кінозйомки і на Буковині.

Газета «Час» від 24 вересня 1937 року в розділі «Новини» під заголовком «Фільмують Буковину» вміщує повідомлення такого змісту: «Тому кілька день приїхали до Чернауць фільмові техніки і спеціалісти, які мають на меті сфільмувати всі історичні пам’ятники і цікаві краєвиди Буковини».

 

Кінотеатр ім. Ольги Кобилянської обслуговував дорослого глядача, а дитячим кінотеатром в ті часи вважався кінотеатр ім. 3ої Космодем’янської.
 

 На фото: кінотеатр «Modern» (відкрився в 1912-1913, згодом «Capitol» в Польському домі (придбано 01 лютого 1902 року, перебудовано в 1904-1905 роках, відкриття 02 грудня 1905 року, архітектор Franciszek Skowro)

Згідно досліджень журналіста Володимира Дячкова, для чернівчан вже стала звичною поява на вулицях автофургонів з написом «Кінозйомочна», автобусів з назвами різних студій та різної кіношної «машинерії» - тонвагенів, ліхтвагенів, юпітерів та ін. У мальовничих куточках древнього міста з його унікальними архітектурними пам’ятками йшла робота над десятками відомих художніх фільмів і телесеріалів. Тут працювали видатні радянські кінорежисери Юрій Ільєнко і Віктор Івченко, Еміль Лотяну і Марк Орлов, Леонід Гайдай і Сергій Тарасов.

Чернівчанам щастило віч-на-віч зустрічатися з кінозірками: на Центральній площі побачити Нінель Мишкову і Петра Глобова, на вулиці Богдана Хмельницького — Бориса Чиркова і Івана Переверзєва, біля резиденції - Олега Табакова і Леоніда Куравльова, Донатаса Баніоніса і Віктора Коршунова. Всіх не перелічити.

Не можна не згадати і тих картин, які створювалися на території нашої області, бо ж все одно шляхи кіномитців пролягали через місто. У Глибоцькому і Хотинському районах знімалося більшість сцен історико-пригодницьких картин Сергія Тарасова «Балада про доблесного лицаря Айвенго» (1982 рік) і «Пригоди Квентіна Дорварда» - стрільця королівської гвардії (за романами Вальтера Скотта). Режисер Юрій Ільєнко працював на Вижниччині над фільмом «Білий птах з чорною ознакою», В. Трегубович поблизу Сторожинця знімав епізоди картини «На війні, як на війні».

«Балада про доблесного лицаря Айвенго» (1982 рік) переглянути можна за посиланням:

 

https://www.youtube.com/watch?v=dLFqELDuqXs&ab_channel=%D0%9A%
D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA%
D0%BE%D0%BD%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BD%22%D0%9C%
D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BC%22

my.lordfilmq.net/28369-ballada-o-doblestnom-rycare-ajvengo.html

 

 

 Від 1940-х років на Буковині зняли майже 60 художніх фільмів.

 Із них велику частину - у Чернівцях.

У більшості куточків старої частини міста (на вулицях Б.Хмельницького, М.Заньковецької, І.Франка та ін.) народжувалися епізоди багатосерійного фільму «Серце Бонівура», біля корпусів держуніверситету, іншого серіалу – «Де ти був, Одіссею», в університетському парку — фільму «Марк Твен проти».

Першим фільмом радянської епохи, деякі епізоди якого зняли у Чернівцях, стала картина «Буковина - земля українська», — розповідає кінознавець Олександр Каленик - Стрічку знімали у 1940-х роках, режисер - дружина Олександра Довженка Юлія Солнцева. У фільмі відзняті каруселі, які були у той час на Соборній площі, а також Темпль - сучасний кінопалац «Чернівці». Свої корективи до стрічки вносив сам Олександр Довженко. Фільм вийшов дуже хороший, його нині досить часто показують.

Переглянути можна за посиланням:
https://www.facebook.com/watch/?v=320692212486095

1965 року Київська кіностудія Імені О. Довженка відзняла фільм «Гадюка» за однойменною повістю Олексія Толстого. Чернівчани легко впізнають картину, яку знімали влітку на вулицях О. Кобилянської, М. Заньковецької, Центральній площі, площах Філармонії та сучасної площі Пресвятої Марії (Турецької Криниці) та в Чернівецькому обласному художньому музеї. Заслужений діяч мистецтв України Семен Цидельковський, тоді ще п'ятикласник, зіграв у фільмі невеличку роль безпритульного. Семен Ісакович із задоволенням пригадував ті часи.

Переглянути можна за посиланням:

 

 Кінематографісти віддавна вподобали ошатний дім, вишукані інтер'єри
за адресою вулиця Українська, 22.

  Приміщення редакції газети «Радянська Буковина»,
 а з 6 жовтня 2005 року і нашої Муніципальної бібілотеки ім. А. Добрянського

 

Тут народжувалися епізоди телесеріалу «Де ти був, Одіссею» 1978 року з Донатасом Баніонісом у головній ролі. Прихильник нашого краю, визначний кінорежисер Еміль Лотяну, котрий працював колись на Вижниччині над першою широкоформатною молдавською картиною «Червоні поляни» 1966 року, а потім над стрічкою «Ця мить», побачив у вестибюлі інтер’єри салону XIX сторіччя. Почались зйомки деяких сцен телевізійного фільму «Лучаферул» («Ранкова зоря»), присвяченого Міхаю Емінеску. Вибір диктувався ще й тим, що в Чернівцях минала рання юність героя, жив він тут і в пору своєї зрілості. У фільмі режисер спробував проникнути в таїну джерел, що напоїли життєвою силою творчість поета. 

Чернівецька натура покликала до нас Бориса Савченка, який ставив картину «Меланхолійний вальс» (1990 рік), за мотивами однойменного оповідання Ольги Кобилянської. В редакції знімалися епізоди цілком локальні, але в них відчувалося досить неординарне прочитання твору «гірської орлиці»: камера схоплювала дію дещо уповільнену, без прямих зіткнень, трохи абстраговану, але внутрішньо напружену. До речі, прем’єра фільму відбулася у Чернівцях, і репрезентував його сам режисер-постановник.

В 1996 році до Буковини завітала знімальна група кіностудії ім. О. Довженка для зйомок фільму «Юденкрайс, або Вічне колесо». У стрічці знімалися Богдан Ступка, Костянтин Степанков, Тетяна Яненко. Семен Цидельковський також зіграв в одному з епізодів, а ще став консультантом стрічки. Знімати на вулицях Чорноморській, Федьковича, біля Турецького мосту, філармонії, Резиденції митрополитів та за адресою нашої Муніципальної бібліотеки ім. А. Добрянського по вул. Українська, 22 на ІІ поверсі. У картині є зйомки краєвидів міста - їх знімали з міської ратуші.

Прем’єра стрічки відбулася 1997 року у День міста. Показ тривав два дні, глядачів був повен зал.

 

 

Переглянути можна за посиланням:

В травні 2005 року Київська кіностудія ім. О. Довженка і російські режисери Георгій та Валентина Ніколаєнко облюбували знову вулиці Чернівців для зйомок 12-и серійного телевізійного художнього фільму «Я песне отдал все сполна» про життя і творчість відомого російського співака Леоніда Утьосова. В Чернівцях були відзняті одеський і паризький періоди із життя співака. У фільмі знялися Володимир Жеребцов, Марат Башаров, Богдан Бенюк, Ольга Сумська, Раїса Недашківська та ін.

Про дослідження українського кіно, зокрема і буковинського, ви можете дізнатися з видань, які є в фондах Муніципальної бібліотеки ім. А. Добрянського

 

Не відстає наша «муніципальна вілла» і від сучасного кінематографічного життя нашої країни. 9 грудня 2020 року всі чернівчани, які проходили вулицею Українською біля будинку №22 з хвилюванням і зачаруванням стишували хід, тому що, вздовж стояло 5 великих трейлерів з написом «Starwagen». Так, це одна з локацій, де знімався тизер 8-серійного фільму «Наймичка», про видатну українську акторку, діячку, провідну зірку українського театру кінця ХІХ і початку ХХ століть - Марію Костянтинівну Заньковецьку. Працівники та читачі Муніципальної бібліотеки також зачаровано спостерігали за цим мистецьким таємничим дійством і мали змогу доторкнутися до прекрасного. 

 

«Чернівці - це кінематографічне місто. Тут режисерів приваблюють архітектура, колоритні люди. Тому й приїжджають до нас...»

«Впевнений, що ще не раз на наших вулицях з’являться машини з марками різних кіностудій і залунають звичні, але такі хвилюючі команди: “Увага! Мотор! Зйомка! Дубль перший”»

С. Цидельковський

Деякі фільми, епізоди яких зняли у Чернівцях:

«Земля», 1954 рік;
«Сержанти», 1958 рік;
«Серце Бонівура», 1969 рік;
«Мріяти і жити», 1975 рік;
«Марк Твен проти», 1975 рік;
«Де ти був, Одісссею?», 1977 рік;
«Народжені бурею». 1981 рік;
«Балада про доблесного лицаря Айвенго», 1983 рік;
«Небезпечно для життя»; 1985 рік;
«Співачка Жозефіна і мишачий народ», 1993 рік.

 

Фото з архіву Едварда Туркевича, фото та відео з відкритих джерел

Підготувала Капуштенська Ольга