30-06-2021

Формула: "Czernowitz, Cernăuți, Черновцы, Чернівці"

В Муніципальній бібліотеці ім. А. Добрянського відбулася подія – круглий стіл-дискусія на тему: «Якою (не) повинна бути книжка про Чернівці? І чи може написати про Чернівці не чернівчанин?»
 
Зустріч була присвячена обговоренню конкурсу на Літературну премію імені Василя Кожелянка «Срібний павук». Саме таку назву має роман про Чернівці засновника альтернативної історії в українській літературі, відомого буковинського письменника – В. Кожелянка. Переможця у цій номінації визначатимуть за найкращу книжку про Чернівці.
 
Для того, щоб відповісти на ключові питання бесіди: якою (не) повинна бути книжка про Чернівці? І чи може написати про Чернівці не чернівчанин? У стінах Муніципальної книгозбірні зібралися відомі інтелектуали нашого міста і в колі зацікавлених слухачів разом міркували на цю тему. Серед них були: Ігор Піддубний (доктор історичних наук кафедри всесвітньої історії ЧНУ ім. Ю. Федьковича), Юрій Чорней (журналіст, письменник, дослідник життя і творчості Петера Деманта), Ірина Вишневська (журналістка, колишня очільниця програми А. Кохановського при Чернівецькій міській раді), Марина Лібанова (власниця «Букініста» - найвідомішої книгарні у Чернівцях), Леся Щербанюк (директорка КБУ «Муніципальна бібліотека ім. А. Добрянського»), Ярослав Адамчук (екскурсовод), Світлана Вардеванян (викладачка кафедри української літератури ЧНУ ім. Ю. Федьковича, літературознавиця), Максим Дупешко (письменник, громадський активіст). Модерувала зустріч одна із співзасновників премії – Інга Кейван – письменниця, літературознавиця, головна редакторка Видавництва «Книги-ХХІ».
 
Під час розмови піднімались актуальні питання щодо книг про краєзнавство і Чернівці зокрема: кількість та якість художніх і науково-популярних книг, присвячених краєзнавству; попит і пропозиція на сучасному книжковому ринку; актуальні теми для сучасних письменників та проблеми літературної критики.
 
Кожен зі спікерів висловився про свою сферу діяльності, привідкрив завісу і дозволив слухачам – потенційним учасникам конкурсу – зануритися в атмосферу створення книги та її популяризації.
 
Думки, щодо звертань до історичного минулого розділилися: деякі учасники круглого столу вважають, що історична пам'ять мусить оминати часи радянської окупації і охоплювати лише «золотий» австрійський період, інші навпаки наполягають на звернені до недавнього минулого (приклад - «Діти застою» В. Кожелянка), деякі говорять про можливість переплетень між епохами, історичними періодами, культурами і навіть мовами.
 
Про важливість такого поєднання у буковинській літературі свідчать основні риси цього міста у всі часи та при будь-якій владі – мультикультурність, симбіоз різних етнічних груп, синергія на всіх рівнях, навіть на мовному.
Для сучасних Чернівців ці явища є менш актуальними, але все ж, це чи не єдина яскрава риса міста. Про те, що «Чернівці – не Марс і ні для кого в Європі наше місто не є чимось незвичним і чудесним» зазначив Юрій Чорней. Від цього розмова повернулася в інше русло, зачепила ледь не онтологічні проблеми.
 
Питання, важливе не лише для письменника, а й для видавця і продавця: на якого читача орієнтуватися автору: локального чи загальноєвропейського? І знову істини досягли завдяки дискусії. Якщо на ширшу аудиторію орієнтуватимешся, то є більший шанс таки її охопити і не звалитися у провінційність.
 
І тут постає нове питання: про що все ж таки писати? Марина Лібанова сказала: «Писати про все і знайте, що цього завжди буде недостатньо». Чернівці – книжкова столиця України, а кількість книгарень з кожним роком все зменшується. Літературна премія імені Василя Кожелянка – це спроба зберегти інтелектуальну та культурну традицію міста, та не просто втримати її в руках, а реформувати, осучаснити, зробити її такою, аби вона об’єднала під своїм крилом старше і молодше покоління.
 
 
А Світлана Вардеванян зазначила, що «про Чернівці найкраще може написати той, хто не є чернівчанином або той, хто дистанціювався від міста, хто має досвід еміграції, подорожей», «хтось, хто може оком іншого побачити місто». Закріпила свою думку літературознавиця прикладами Михайла Коцюбинського, Гната Хоткевича і Сергія Параджанова, які найкраще підмітили основні риси гуцулів. І Василя Кожелянка, який оком пострадянської людини зміг дати оцінку людині радянській.
 
А також, літературознавиця зазначила основну формулу міста:«Czernowitz, Cernăuți, Черновцы, Чернівці». Книжка, написана про Чернівці, не може стирати якийсь з цих періодів. Культура Чернівців – палімпсест, австрійці перевиховували місцеве населення на свій лад, румуни змінювали так, як було зручно їм, радянська влади принесла зі сходу свою традицію. І нарешті, на основі усього набутого досвіду народилося українське місто Чернівці, попри те, що часто між сучасними традиціями видніються залишки «чужих літер».
 
Те, що одні можуть назвати недоліком, насправді є великим здобутком, визначальною рисою нашого міста. І, очевидно, книга про нього має бути саме такою.
 
Під час розмови пригадали багату історію регіону, відомих авторів-вихідців з Буковини (Пауль Целан, Роза Ауслендер), поговорили про міфи нашого міста і сучасні «бренди», які є візитними картками Чернівців. Екскурсоводи Ярослав Адамчук, Леся Щербанюк та Максим Дупешко розповіли про запити гостей міста, їхні смаки та вподобання.
 
Загалом, розмова була дуже насиченою та цікавою, вона вирішила багато дискусійних питань і найголовніше – залишила всім присутнім широкий діапазон для роздумів і припущень.
 
Також під час зустрічі була представлена книжкова виставка, яку підготували працівники Муніципальної бібліотеки ім.А.Добрянського. Це тільки невеличка частина книг, які стосуються краєзнавства, історії міста та художньої літератури, присвяченої Чернівцям. Адже книгозбірня спеціалізується на книгах на краєзнавстві – книгах про життя нашого міста. Велика кількість дуже вартісних книг з цієї тематики вийшла в останні п’ять років завдяки  програмі книговидання Антона Кохановського при Чернівецькій міській раді.
 
 
Відеозапис зустрічі можете подивитися за посиланням: https://www.youtube.com/channel/UC8Zy9gvMMA8BfJ7L0Z06hLw