Нові надходження: Наталя Хобзей "Наукові студії: діалектологія, етнолінгвістика, лексикологія"

Завдяки старанням викладачки філологічного факультету Чернівецького національного університету, вдячної студентки Анатолія Миколайовича, авторки проекту «Історія української літератури другої половини ХХ століття у викликах сучасності» – Світлани Дмитрівни Кирилюк,  фонд Муніципальної бібліотеки поповнився дуже цінним академічним виданням – Наталя Хобзей Наукові студії: діалектологія, етнолінгвістика, лексикологія. Ми щиро вдячні за цей вартісний подарунок, присвячений вшануванню пам’яті Наталі Хобзей, яка відійшла в кращий світ у 2018 році.
 
Наталя Василівна Хобзей — український мовознавець, діалектолог, лексикограф, лексиколог, етнолінгвіст, кандидат філологічних наук, завідувач відділу української мови Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, співавтор фундаментальних словників-лексиконів.
 
Наталя Хобзей Наукові студії: діалектологія, етнолінгвістика, лексикологія / упор. О. Сімович; Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Львів, 2019. 832 с. («Серія діалектологічна скриня»).
 
Авторка передмови та упорядниця цього видання Оксана Сімович мала радість співпрацювати з Наталією Василівною, вона із захопленням та вдячністю розповідає про наукову діяльність авторки, про складнощі, які вона вміла гідно долати і про її здобутки. А ще, про особливості характеру і темпераменту авторки, що підтверджує її авторитетність в колі науковців.
 
Коли ведеш розмову про Наталю Хобзей, перше, що приходить на думку – гуцули та їхній багатий діалект, а ще культура, звичаї та вірування. Дійсно, наукова діяльність пані Наталі розпочалася саме з дослідження гуцульського діалекту. Галичанка Н. Хобзей щиро зацікавилася цією етнічною групою і тридцять років альтруїстично працювала на ниві досліджень і популяризації їхнього говору, культури та міфології.
 
Саме тому, перший розділ цього видання присвячений гуцулам і має назву «Гуцулский все-світ»: слово і контексти. У ньому зібрані праці пані Наталі з діалектології, лексикології та етнолінгвістики. Статті, опубліковані тут, дійсно складні, вони досі служать відмінною базою для актуальних досліджень гуцульської говірки. Статті Наталі Василівни присвячені найскладнішим темам та найменш дослідженим розділам діалектології. Наприклад: «березівська говірка на карті Гуцульщини», «Слова з гуцульських світів», «Лексика говірка села Красний на Мараморщині», «Діалектна лексикографія сьогодні» та багато інших досліджень. Деякі з них – загальні, теоретичні, вони мають на меті охопити широке коло проблем та відповісти на глобальні питання. А деякі дослідження присвячені одному населеному пункту, або одному словнику більш глибокі і відповідно – цікаві. Авторка, завдяки любові до польових досліджень, багато часу приділяла практичній діяльності: постійно спілкувалася з носіями мови, часто використовувала вислови гуцулів у повсякденному житті. О. Сімович згадує, що Наталя Василівна завжди вміла влучно використати якусь красномовну цитату з гуцульського говору і тепер серед її оточення також є тенденція повторювати ці фрази. Цей факт доводить, що люди живе доти, доки живе пам’ять про неї. Завдяки тому, що оточення пані Наталі постійно згадує її завдяки цим висловлюванням – вона залишається живою.
 
Не тільки гуцульські говірки досліджувала науковця. Цікаво, що одним з інтересів Наталі Василівни була гуцульська міфологія. Ця тема надзвичайно цікава і складна. Згадаймо лише, як гарно описав вірування і традиції гуцулів Михайло Коцюбинський у художній прозі. Наталя Хобзей – такий собі Коцюбинський в науковому світі. Вона щиро, по-справжньому перейнялася традицією гуцульського етносу і зуміла науково пояснити, дослідити, проаналізувати їхні культурні явища. Авторка, наділена блискучою спостережливістю, уміла крізь призму слова (віршованого чи прозового) побачити глибокий сенс, закладений у гуцульський міф з прадавніх часів. Ми добре знаємо, що карпатський регіон багатий на культурне різноманіття, інколи говори і традиції сусідніх населених пунктів можуть кардинально відрізнятися і це створює труднощі для дослідників. Авторка цих статей уміла лапідарному стилі продемонструвати основні риси певної етнічної групи чи населеного пункту. Серед статей в цьому розділі можемо виділити такі: «Мова як джерело пізнання духовного світу народу (міфологічна лексика в українських говірках карпатського ареалу)», «Мовний простір міфологічних назв», «Міфоніми на позначення назви «чорт» у гуцульських говорах» та багато інших.
 
Варто зазначити, що наукові дослідження Наталі Василівни часто межують з художньою довершеністю слова: вони читаються просто і легко, на одному диханні, авторка доводить, що на складні наукові теми можна писати доступно і цікаво. Як на мене, це головна і найважливіша риса дослідження міфології в гуцульських говорах пані Наталі. Вона не просто пояснює проблемні та малодосліджені елементи гуцульської культури та діалекту, а ще й зацікавлює читача продовжувати наукові пошуки, глибше вивчати тему, яка зацікавила найбільше. Важливо, щоб науковець зацікавив потенційних продовжувачів своїй справи, завдяки тяглості наукової традиції, започаткованої Наталією Василівною, ми можемо з упевненістю сказати, що її праця не даремна.
 
Третій розділ цього збірника присвячений статтям про дієслова з префіксом ви- в гуцульському діалекті. Це повноцінне дослідження, що складається з багатьох аспектів мало вийти окремим виданням, але, на жаль, авторка не встигла цього зробити. Як згадує О. Сімович, Наталя Василівна часто повторювала: «Ну от! Відійшли, а плану не виконали!» Дійсно, план виконати не встигли, бо в задумах було дуже багато різних проєктів, але головне авторка таки зробила: зацікавила молоде покоління своїми науковими розвідками і тепер ми чекатимемо, що хтось з її талановитих учнів доведе цю важку справу до кінця.
 
Львів’янка за походженням і щиро залюблена у рідне місто науковця, Наталя Хобзей не могла оминути лексикологію Львова. Четвертий розділ збірника називається «Мовний простір Львова» і включає в себе статті «Слова і місто, або місто в словах», «Етноніми південно-західного наріччя в діалектній лексикографії», «Опозиція свій-чужий (інший) у мовному просторі Львова». Завдяки цим дослідженням можна не тільки познайомитися з глибинами галицького говору, а ще й на прикладі авторки дослідити лексичні особливості свого регіону.
 
П’ятий і шостий розділи цієї книги присвячені статтям Наталі Хобзей про видатних діалектологів, письменників, науковців. Невтомно трудилася пані Наталя на ниві української діалектології, етнографічної лексикології, лексичної міфології, а також популяризувала часто призабуті іменна тих людей, які стояли в авангарді української діалектичної науки. Її статті прсвячені Маркіяну Шашкевичу, Михайлу Ломацькому, Миколі Грицаку, Івану Панькевичу, Василю Сімовичу. Наталя Василівна намагалася закарбувати ці імена у пам’яті українців, адже забуття – найгірша доля для людей. Завдяки лапідарному стилю письма, а разом з тим – простоти і зрозумілості, читати наукові розвідки та рецензії Наталі Хобзей одне задоволення.
 
До видання також включений список умовних скорочень, розшифрований список населених пунктів, скорочень мов і діалектів, та великий список літератури.
 
Останній розділ видання – бібліографія праць Наталі Хобзей в хронологічному порядку від 1987 до 2019 року. Як бачимо, авторка до останніх днів трудилася на благо діалектології української мови, тому вшанувати її пам’ять і подякувати за альтруїстичну, віддану працю Ви можете прочитавши цю книгу. Чекаємо Вас у нашій книгозбірні!
 
Олена Лисенко