13-08-2021

Авторська програма Володимира Ткача «Хімія в бразильському стилі»

У Муніципальній бібліотеці ім. А. Добрянського в рамках авторської програми Володимира Ткача відбулася зустріч «Хімія в бразильському стилі».

Цей захід наші гості визнали найбільш нетиповим та інтригуючим, адже ніхто до кінця не міг зрозуміти, що означає «хімія в бразильському стилі», а ще, як можна вчити хімію за допомогою музики.

На щастя, за час нашої зустрічі автор програми – Володимир Валентинович Ткач і модераторка, поетеса, журналістка, літературна редакторка, добра приятелька нашої книгозбірні – Лариса Дмитрівна Хомич дуже детально пояснили концепцію проєкту і зацікавили гостей підручниками, які видає пан Володимир.

Володимир Валентинович – кандидат хімічних наук ЧНУ ім. Ю. Федьковича в Україні, постдокторант Інституту хімії федерального університету штату Мату-Гросу-ду-Сул у Бразилії та постдокторант факультету інженерії університету Порту в Португалії. Автор підручників знає п’ять мов, вільно ними спілкується і перекладається. Лариса Дмитрівна і Володимир Валентинович зустрілися саме на перекладацькому сайті – їх об’єднали спільні інтереси.

Всього Володимир Ткач видав у співавторстві з М. В. Кушнір (вчитель хімії Чернівецького ліцею № 5) та іншими вчителями видав вже 7 книг з цієї серії. Автор активно співпрацює з вчителями, намагається адаптувати збірники в українських школах і таким чином, вивести їх на новий рівень.

Редактором цих видань є Олена Іллівна Чайка, яка була присутня на нашій зустрічі.

Про ідею створення задач з хімії в бразильському стилі автор сказав так: «Вона виникла легко, просто і спонтанно». Після закінчення магістратури у, залюбленого в південноамериканську культуру, хлопця було трохи вільного часу і він вирішив вивчити португальську мову. Неймовірно, але освоїв чужу граматику за рекордні 10 днів – це вкотре підтверджує факт, що найголовніше – це бажання. Ще з дитинства пан Володимир ходив на музичні заняття, грав на гітарі, а його вчитель прищепив хлопцеві любов до бразильської інструментальної музики.

Одна бразильська подруга надіслала Володимиру Валентиновичу приклади завдань для вступних іспитів і вони дуже здивували та зацікавили його. Він захопився розв’язуванням цих задач, а згодом вирішив скласти українські задачі у бразильському стилі. У 2011-2012 році пан Валентин перекладав бразильські задачі на український лад, а також, показав ці задачі своїм майбутнім колегам. Ті задачі мали відношення до культури, історії менталітету Бразилії, вони розширювали світогляд учнів і студентів. На жаль, зі зміною влади у цій далекій країні Володимир Ткач не зміг продовжувати свою наукову роботу. Саме це стало поштовхом переїхати в Португалію, де науковець зміг відновити зайняття улюбленою справою. Як результат: велика кількість наукових доповідей та статей.

Після повернення на Батьківщину, чітко вирішив: видаватиме серію збірників із задачами. «Хімія елементів» - перший збірник задач, в якому автору вдалося поєднати хімію та математику, змусити дітей критично мислити, розширити їхню свідомість.

«Кожне слово задачі має значення» - зазначив пан Володимир.

Такі задачі покращують уважність учнів, вони розвантажують звичайні уроки хімії, автор хотів за допомогою цих задач охопити якомога більше учнів, зацікавити і пояснити хімічні процеси.

Наступні збірники: «Хімія перехідних металів», «Органічна хімія», «Окисно-відновні реакції». Вони поглибили цей напрям наукового дослідження, а автора зробили відомим. Тепер задачі з цих книг використовують не лише на уроках, а й на олімпіадах і конкурсах.

Кожна задача містить в собі велику кількість математичних формул і завдань на логіку.

Ось приклад подачі матеріалу:

«Меркурій. Ртуть»

Варіант 1

1819р. відомий німецький казкар Ернест Теодор Амадей Гофман написав повість-казку «Крихітка Цахес на прізвисько Циннобер». У ньому волею доброї чарівниці бридкий карлик Цахес перетворюється на людину, яка подобається основній масі оточуючих і перетворюється на знатну особу, однак легко викривається людьми мистецтва.

За сюжетом казки магічна сила Цахеса-Цинобера прихована у 3 вогненно-червоних волосинах на голові. Такий колір, так само які значення прізвиська крихітки Цахеса відноситься до Меркурій (ІІ) Сульфіду, відомого нам як кіновар.

Це найвідоміший мінерал Меркурію, який був відомим ще з часів Римської імперії і один із найвикористовуваніших червоних природних неорганічних пігментів ще з тих часів. Від іншої назви кіновару — «vermelho» походить і назва червоного кольору в деяких мовах (напр. порт. vermelho – червоний).

Що з давніх-давен кіновар застосовувався для отримання ртуті для цього кіновар випалювали за реакцією:

HgS + O₂= Hg + SO₂

Наступними збірниками, які видав Володимир Валентинович були «Йосип Бродський (1940-1996) Життя і творчість у хімічних задачах у бразильському стилі», «Хімія і футбол», «Співоча хімія». Ці книги зробили переворот у викладанні хімії в школі. Для дітей, яким важко дається цей предмет або не цікавить їх взагалі, збірники задач Володимира Ткача стали порятунком. Хлопці-спортсмени залюбки розв’язують задачі про футбол, дізнаються з чого складається м’яч, гетри, бутси, а також: футбольне поле, газон і т д. пан Володимир зміг до найменших деталей пояснити і зацікавити дітей своїм підходом до вивчення хімії.

Уривок:

Бутси — це спеціальне взуття для гри у футбол та регбі. Основною відмінністю від звичайного взуття є наявність шипів на підошві для підвищення стійкості.

Спершу шипи були металевими, однак вже в 1863р. використання бутс з металевими шипами було заборонено, з огляду на високу травматичність при силовому контакті. Тепер для шипів бутс використовують карбамати (уретани) та їх полімери.

Карбамати — заміщені похідні (естери та аміди) нестійкої за н. у. амінометанової кислоти

«Співоча хімія» - це назва, яка заінтригувала усіх, навіть нас – організаторів. Я до останнього хвилювалася, що ця тема буде надскладною, гості не зрозуміють чогось, але Володимир Валентинович пояснив усе максимально доступно і легко. Про «співочу хімію»: у піснях часто згадуються різні хімічні елементи і процеси, автор використав їх для того, щоб учні могли мати наочні приклади, щоб розуміли, що хімія навколо нас, що вона – все, що нас оточує.

На сторінках збірника можна знайти тексти пісень «Чорнобривці», «Грає море зелене» та багато інших.

Уривок із збірника:

Чорнобривців насіяла мати
У своїм світанковім краю
Та й навчила веснянки співати
Про квітучу надію свою.

Приспів:
Як на ті чорнобривці погляну,
Бачу матір стареньку,
Бачу руки твої, моя мамо,
Твою ласку я чую, рідненька.

Яскраво-помаранчевий аж до жовтогарячого колір чорнобривців зумовлюється присутністю у їхніх пелюстках природного барвника лютеїну

Особисто для мене приємним сюрпризом став збірник «Йосип Бродський (1940-1996) Життя і творчість у хімічних задачах у бразильському стилі». На основі поезій і фактів із життя поета, пан Володимир пояснює учням складні моменти у вивченні хімії і разом з тим, наближає їх до прекрасного – поезії. А також розповідає непересічні історії з життя поета, наприклад, про вирощення картоплі.

Я думаю, що вчителі і батьки повинні дізнаватися про наявність у книгарнях таких збірників, адже вони не лише допомагають учням зрозуміти матеріал, а й розширюють світогляд дітей, навчають їх мислити глобально.

На захід приїхала з столиці Вікторія Василівна Паєнко – рецензаторка усіх книг В. Ткача. Вона викладає у школах уроки хімії, займається наукою. Однією з перших вона ввела задачі Володимира Валентиновича в програму, організувала зустріч учнів з В. Ткачем. Науковцеві вдалося зацікавити дітей, поговорити з ними про складні, серйозні речі простою мовою, він став їхнім другом.

Вчителька розповіла про труднощі і перемоги, з якими щодня мають справу вчителі хімії.

А загалом, розмова була дуже цікава і жива, це був діалог, який об’єднав людей з різними інтересами, знаннями і життєвими поглядами. Ми вкотре переконуємося, що Муніципальна бібліотека збирає у своїх стінах особливих людей, притягує науковців і креативних митців, а плоди їхньої праці на Вас завжди чекають у фондах нашої книгозбірні.

Олена Лисенко