20-08-2021

Нова доба настала… До 30-літнього ювілею з дня проголошення Незалежности України

У ці святкові дні прийнято згадувати тріумф проголошення Незалежности нашої держави. Ми щиро радіємо тому, що 30 років тому стали вільними, але хто пам’ятає, які були настрої у місті перед проголошенням незалежности? Що відчували люди, коли читали в газетах і слухали по радіо новини зі столиці? Очевидно, їм було страшно, бо незнання і невпевненість у завтрашньому дні не можуть залишати громадян байдужими.

Про те, що відчували наші співвітчизники 30 років тому дізнаємося зі сторінок газети «Чернівці»…

23 серпня 1991 року у випуску № 35, після спроби перевороту наші журналісти написали таке:

«Президент СРСР Михайло Сергійович Горбачов після спроби перевороту живий і здоровий повернувся до Москви»

«Прокуратура СРСР створила слідчу комісію для притягнення авантюристів до кримінальної відповідальності»

«24 серпня скликається надзвичайна сесія Верховної ради союзу РСР у зв’язку з нинішньою ситуацією.»

А ще, на першій шпальті цього випуску з’явилася стаття «Відстояти демократію»

Факт державного перевороту члени Демократичної партії України зустріли зі спокоєм та гідністю. Ми очікували такого ходу реакції. Звичайно, для подібного антиконституційного кроку не було підстав. Гадаю, автори цієї затіє недостатньо продумали стратегію свого сценарію і не відчувають, наскільки глибоко проникло коріння демократії та пробудження у свідомості народів країни. Як би там не було, але новоявлені лідери викинули з купелі народжене у муках демократичне дитя.

Так, ми теж проти тіньової економіки, проти дезорганізації, пропаганди сексу та насильства, хуліганства, хамства, рекетирів, злодіїв, але все це не повину плутатись із процесами демократизації.

Нам же нині хочуть підсунути якийсь ерзац демократизації, нашвидкуруч скомпонований невеличкою групою, що взяла на себе сміливість говорити від імені народу.

Де наші референдуми? Де волевиявлення мас?

Тарас Кияк

30 серпня 1991 року на першій шпальті газети «Чернівці» з’явилася стаття-інтерв’ю Ігоря Чеховського з політологом Ігорем Буркутом «У нас немає підстав для ейфорії». Уривок:

- «Як гадаєте, чи є сьогодні підстави для ейфорії від перемоги демократичних сил?

- Зараз ніякої ейфорії не повинно бути. Не треба забувати, що барикади зводилися довкола російського «Білого дому», а не українського парламенту. Хоч на барикадах Москви у серпневі дні пліч-о-пліч із росіянами стояли хлопці під синьо-жовтими стягами, не будемо себе тішити ілюзіями: на жаль, не українці вирішували в ці дні долю України. Те, що демократія перемогла в Москві, нас тішить. Але в той же час тривожить, що вкотре з’являються претенденти на роль наших «освободителей» - на цей раз у середовищі російських демократів.

- Ви маєте на увазі заяву російського керівництва про те, що Росія залишає за собою право на територіальні претензії до сусідів?

- Мені важко судити про характер цієї заяви на слух, до публікації в пресі. Але за будь-якого випадку ми повинні рішуче підкреслити: Україна не має територіальних претензій до жодної з сусідніх країн і водночас ввжає безпідставними подібні претензії з боку своїх сусідів.

Ми будуємо правову Українську державу. Яка поважає всі угоди, укладені з іншими країнами. В їх числі і договір між Україною і Росією, який вже набув чинності після ратифікації українським парламентом. Цим договором, зокрема, зафіксовано недоторканість кордонів між Україною й Росією.

- Останніми днями російське телебачення висловило побоювання, що деякі республіки скоропально проголосили незалежність із метою збереження влади місцевої партійної номенклатури. Чи поділяєте Ви цю стурбованість?

- Справді, небезпека створення на території колишньої СРСР комуністично-тоталітарних заповідників існує. Особливо це актуально щодо середньої Азії, але є такі сили й на Україні, бо опломбування обкомів КПУ ще не означає, що партійна номенклатура остаточно втратила кермо влади. Номенклатурна реакція, звісно, намагатиметься пролізти в нові органи влади і залишити все, як було до серпня 91-го. А якщо реакції ще й вдасться спрямувати справедливе народне обурення діями КПРС на рядових членів партії, то вона здобуде шанс втратити владу.»

Але не тільки про погане писала газета «Чернівці» в той час, 6 вересня з’явилася стаття «Нетрадиційна посвята», де були написані такі слова:

«…учбові програми звільнені від комуністичної ідеології.

Після вступної промови хор викладачів та співробітників ЧДУ виконав гімн «Ще не вмерла Україна», після чого присутніх благословив священик УАПЦ отець Степан, побажавши і студентам, і викладачам успіхів у нелегкій праці та служіння заповідям Божим.»

І нарешті, 13 вересня, після багатьох днів невпевненості, страху, відчуття відповідальності, раніше не характерного, українці відчули себе окремим, вільним, самодостатнім народом.

Стаття «Нова доба настала» дійсно проголошує нову добу у світосприйнятті буковинців (і українців загалом). Після мітингів, переговорів, підстав, сварок, розчарувань нарешті сталося це:

«Стрілки годинника на 45-метровій ратушній башті показують чверть на восьму. На освітленому надвечірнім сонцем шпилі неквапно, з гідністю підіймається синьо-золотисте знамено. Сотні людей на майдані співають гімн «Ще не вмерла Україна». Під легенькими поривами вітру прапор розгортається і жваво тріпоче на тлі небесної блакиті, провіщаючи настання нової доби.»

Олександр Масан

Ось так ми сьогодні здійснили подорож у минуле завдяки сторінкам газети «Чернівці» і ми, як автор статті щиро віримо у те, що нова доба таки настала. А урагани, що оточили нашу державу – останнє випробування на шляху до світлого і чистого майбутнього.

Колектив Муніципальної бібліотеки ім. А. Добрянського щиро вітає співвітчизників зі святом і бажає мирного неба над головою та любові в серці.

Олена Лисенко