Нові надходження: дарунки від професора С. Пивоварова
Вже стало гарною традицією, коли Муніципальну бібліотеку відвідує професор Сергій Пивоваров, то фонди нашої книгозбірні поповнюються дуже вартісними виданнями.Ось і цього разу Сергій Володимирович потішив читачів Муніципальної бібліотеки ім. А. Добрянського дуже вартісними науковими виданнями. Це книги про Києво-Печерський заповідник, у якому сконцентрована вже багато віків українська духовність. Сьогодні ми коротко розкажемо про першу серію книг, присвячену дослідженню музею Києво-Печерської Лаври та інших духовних центрів України.
Ці книги розраховані не тільки на вузьке коло науковців, які використають їх як джерельну базу для подальших досліджень. Будь-хто з людей, яким цікава історія цього культурного феномену може ознайомитися з відповідними документами, заглибитися в історію Лаври, побачити на власні очі всі відомі та маловідомі будівлі.
Києво-Печерська Лавра у часи Другої світової війни: Дослідження. Документи / упор. Т.М.Себта, Р.І.Качан. – К.: «Видавець Олег Філюк», 2016. – 1200 с.
У книзі вміщено три ґрунтовні дослідження: Себта Т.М. «Києво-Печерська Лавра на початку Німецько-радянської війни та під час нацистської окупації (1941-1943)», Качан Р.І. «Руйнування архітектурного ансамблю Києво-Печерської Лаври у 1942-1943 рр» та Преловська І. М. «Стан Православної церкви у Генеральній Губернії та Райхскомісаріаті Україна (1939-1945)».
Автори починають історичний дискурс Лаври з середини ХХ століття, щоб якомога точніше та глибше зануритися у тему війни на території святині. Автор досліджує дуже цікаві феномени К.-П. Лаври, описує побут та існування жителів цього острівця світла у найтемніші воєнні роки.
Про руйнування деяких будівель Лаври говорить Р.І. Качан. Як виявляється, не лише нацистська армія доклала зусиль для знищення пам’яток культури та важливих Православних святинь, а й радянська. Під час відступу радянських військ було знищено багато цінних приміщень і майна.
А Преловська І. М. проаналізувала стан Православної церкви у Генеральній Губернії та Райхскомісаріаті Україна у 1939-1945. Вона простежила зміни в обрядах, мисленні прихожан. Звичайно у часи війни, коли навколо міни та снаряди, а кожен свій може виявитися чужим, єдине, чого прагне кожна людина – це мир. За нього і молилися. Матері оплакували дітей, жінки чоловіків, а діти батьків. Але авторка намагається якомога прозоріше подати фактаж та цифри: кількість прихожан в еквіваленті з попередніми роками і, звичайно, якість служб та обрядів.
Другий і найбільший розділ цього видання – «Документи». Тут зібрані, структуровані та опубліковані архіви, пов’язані з Києво-Печерською Лаврою. Основна увага, звичайно, зорієнтована на міжвоєнний час та період Другої світової війни. Не оминають увагою дослідники і післявоєнну реконструкцію ансамблю Лаври. Для того, щоб читачі змогли розібратися у величезній кількості складних документів, автори додали коментарі до кожного підрозділу. Завдяки цьому, простудіювати книгу може широке коло читачів.
Третій розділ називається «Плани Києво-Печерської Лаври» і, як на мене, він є найбільш цікавим. Окрім самого плану святині автори написали пояснення до нього. Як Вергілій за руку проводив Данте у інший світ, так само науковці відкривають перед читачем невичерпні скарби Києво-Печерської Лаври.
І останнім розділом, звичайно, є науково-довідковий апарат: список скорочень, перелік документів, література і т. д., бо це видання є дуже серйозною науковою працею, яку ми Вас щиро запрошуємо почитати.
Друге видання, подароване професором С. Пивоваровим, називається «Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник» - це екскурсія двома храмами Лаври.
Колекція «Великі музеї світу» у 30 т.
Т. 30 «Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник»: - 2012. – 96 с.
Єдиний мінус цього видання – його російськомовність, але чернівчани завжди славилися знанням іноземних мов, тому ця прикрість не може стати значною проблемою. А книга поділена на 2 великі частини: Верхня і Нижня Лаври. Укладачі підготували короткі, але дуже суттєві коментарі-пояснення до зображень вміщених у книзі.
Завдяки цій серії видань і «Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник» зокрема, ми можемо здійснити духовну подорож в одну з найбільших святинь Православної церкви. Окрім світлин з приміщеннями церков, представлена велика кількість ікон та речей ритуального вжитку. Загалом, дуже цікава і корисна книга для загального розвитку, вона чудово підійде для широкого кола читачів.
Ці книги подарував нам саме Сергій Пивоваров, бо з 2014 року є заступником генерального директора з наукової роботи Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. Щиро дякуємо за ці неймовірні та дуже вартісні книги, які доповнять теологічний відділ у нашій книгозбірні.
Два наступні видання трохи відрізняються від попередніх. Перша з них називається –
Білокінь С.І. Музей України (Збірка П. Потоцького): Дослідження, матеріали. Монографія / Нац. Києво-Печер.іст.-культ. Заповідник. НАН України. Ін-т історії України. Центр культурол. Студій. – 3-тє видання доп. – К., 2006. – 476 с.
Монографія С.І.Білоконя занурює читача в історію роду П. Потоцького і його культурну спадщину, яка залишалася після смерті Потоцького. Саме на основі цієї спадщини і було сформовано музей, який можна назвати одним з найкращих в Україні. Автор поділив своє дослідження на кілька розділів: «З біографії», «Переговори про переїзд», «У Києві», «Бібліотека», «Музей» і т.д.
Окрім того, що історія цього року надзвичайно цікава та захоплива, нашу увагу привернули розділи, присвячені ролі книжок у житті П. Потоцького та його бібліотеки. Звичайно, інтелектуал того часу оточував себе найкращими виданнями, на постійному шляху саморозвитку наповнював свою книгозбірню новинками.
Останні розділи 1 частини «Тридцяті роки» і «Загибель» розповідають про складний час як в історії України, так і в житті П. Потоцького.
А друга частина видання зібрала спогади генерала Потоцького та його онука-економіста Сергія. Про тяглість родинної традиції та історичні перипетії можна почути з уст двох поколінь і співставити вирази дідуся та онука, простежити відмінності у настрої цих людей.
Як і будь-яка монографія, ця книга заслуговує великої уваги та детального аналізу. Завдяки старанням С.І.Білоконя український читач відкрив для себе складний та багатогранний світ генерала П. Потоцького і його родини аж до наших днів.
І ще одна книга, яка сьогодні завершить нашу розповідь про подарунки-видання від С. Пивоварова, називається «Український музей. Збірник».
Український музей. – Збірник 1: Репринтне видання 1927 року / Нац. Києво-Печер.іст.-культ. Заповідник; ред. Рада: С.П. Кролевець (голова), В.М, Колпакова (відп.ред.) та ін. – К.: НКПІКЗ, «Фенікс», 2007. 478 с.
Найбільша цінність та особливість цього видання – те, що це репринтне видання 1927 року, тобто читачі можуть зануритися у науково-культурну атмосферу того часу, відчути і пережити разом з дослідниками радість відкриття нових цікавих пам’яток археології, топоніміки, геральдики…
Тут зібранні звіти передових тогочасних науковців про стан та розвиток історичної та археологічної науки на той час, а також опубліковані найновіші дослідження з різних сфер науки. Ці статті заслуговують уваги, адже досі стають в нагоді науковцям, коли ті пишуть свої власні дослідження. Окрім критичних статей, тут вміщенні матеріали та документи, що підкріплює цінність книги та її наукову спрямованість.
Щиро бажаємо Вам прочитати такі складні та великі книги, а холодні осінні вечори стануть хорошою мотивацією поповнити свої знання.
Олена Лисенко