Повернення культурної спадщини... Презентація бібліографічного покажчика Володимира Акатріні

Нещодавно вийшов з друку невеличкий за обсягом, але надто цінний за внутрішнім наповненням біобібліографічний покажчик 
 
Володимир Акатріні : біобібл. покажч. [укр., рум.мов.] / уклад. : М.І.Махмутова ; наук.ред. і вступ. сл. Л.Щербанюк ; всуп. сл. Т.Г. Рендюк. – Чернівці : Друк Арт, 2021. – 36 с. : фото 
 
 
Бібліографічні покажчики становлять цінність, в першу чергу, для науковців, бо за допомогою структуровоно поданої інформації дозволяють належно поцінувати наукову спадщину свого колеги і використати його надбання для наступних пошуків та досліджень.  
 
Особливістю даного покажчика є те, що друковані праці, які в ньому вміщені, підготував і опублікував в поважних наукових виданнях ще молодий науковець, історик та краєзнавець Володимир Акатріні за досить короткий період як для таких ґрунтовних досліджень. За неповних 12 років наукової праці він написав близько 140 ґрунтовних статей і досліджень. В цих статтях відображено історичний відтинок духовно-культурного життя, педагогічного і музичного насамперед, за понад 200 років у Чернівцях, на Буковині та Європі. І що дуже важливо – всі вони цілковито підготовлені на архівних документах та наукових джерелах. А це свідчить про те, що за кожною публікацією стоїть дуже напружена, ретельна багатолітня і безперервна та наполеглива пошукова праця. Цінність цих публікацій в тому, що більшість інформації в них представлено вперше і вся вона ґрунтується на документах. 
 
Найпочесніше місце серед друкованих праць займає, безперечно музична, педагогічна і просвітницька діяльність родини Мандичевських. Адже всі восьмеро дітей Василя Мандичевського були дуже талановиті, працьовиті і «своєю мистецькою працею і талантом творили неповторну ауру Чернівців і не втомлювалися підтримувати її європейський рівень». 
 
 
Звісно, аби повернути ці імені та їхній вклад, то треба мати добру професійну підготовку, вміння і бажання працювати з архівами, знати іноземні мови та творчо і наполегливо працювати.
 
 
Високу оцінку науковим здобуткам та друкованим працям у вступному слові до цього видання «Володимир  Акатріні – молодий дослідник з конкретними науковими відкриттями» дав доктор історичних наук, провідний науковий співробітник відділу «Український етнологічний центр» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського НАН України, директор Інституту добросусідства Теофіл Рендюк, «…свідчить про глибоку ерудованість автора та спроможність опрацьовувати ніким не вивчені дотепер унікальні пласти джерел археографічного, етнографічного, історичного та культурного характеру. Той факт, що деякі видання молодого дослідника входять до міжнародних наукометричних баз Scopus та Web of Science, зайвий раз підтверджує належний рівень їх науковості та актуальності». Цей факт не може залишати читачів байдужими.
 
Як вияв поваги та офіційне визнання молодого дослідника є те, що 6 енциклопедичних статей про представників мистецької родини Мандичевських помістило академічне видання «Енциклопедія сучасної України».
 
Аби представити небайдужим дослідникам цей науковий здобуток, в Муніципальній бібліотеці ім. А. Добрянського відбулася презентація бібліографічного покажчика молодого чернівецького науковця Володимира Михайловича Акатріні. Наша книгозбірня також долучилася до публікації цього без перебільшення цінного видання. Директорка Муніципальної бібліотеки - Леся Щербанюк - стала науковим редактором і автором вступного слова.
 
Володимир Михайлович - молодий дослідник, але любов до краєзнавства, історії та пошукової діяльности привив Володимиру батько – Михайло Акатріні, який презентував покажчик разом із сином.
 
Пан Михайло розповів, як вони відкрили цю родину та її достойних представників. Одного разу, коли він прибирав могили на кладовищі  у рідному селі Багринівка, звернув увагу на могильні камені і зрозумів, що тут спочивають представники поважної родини православного священика –  Мандичевських. З цього моменту почався довгий і моментами тернистий шлях розкопування історії сім'ї Мандичевських. Величезну кількість архівів довелося перебрати, щоб по зернинці зібрати надзвичайно цінний матеріал про цих непересічних людей. 
 
Роботу, розпочату батьком, перейняв син Володимир. Свого часу вступивши на історичний факультет ЧНУ ім. Ю. Федьковича, він обрав правильний шлях. За 12 років активної наукової діяльности визрів на видання бібліографічного покажчика, яке зазвичай видають дослідники на 30, 40, чи 50 років наукової праці. Така феноменальна швидкість і головне - якість праці пана Володимира зачаровує і мотивує до подальших звершень.
 
Найбільша любов молодого науковця - архіви. Багато годин довелося провести за вичитуванням, перекладом і аналізом давніх документів. Ця справа недостатньо поцінована, адже мало хто у наш час може самовіданно працювати на цій доволі таки непростій науковій «цілині». Звичайно, набагато легше писати наукові статті, коли є багата джерельна база, саме її Володимир Михайлович і створює. З-під його руки виходять ексклюзивні, часом революційно-важливі праці, що не залишають читачів байдужими.
 
Історія сім'ї Мандичевських вважається буковинським феноменом, адже Євсевій, Георгій, Катерина, Костянтин і Ераст Мандичевські десятиліттями плекали музику, мистецтво, шкільництво і підняли на високий щабель культуру Чернівців. Вони були на диво співочими, вся сім'я мала музикальний слух, свого часу утворили струнний квартет "Брати Мандичевські". Костянтин Мандичевський був директором Наукової бібліотеки, а Ераст - юристом. 
 
Завдяки такому широкому колу зацікавлень цієї сім'ї і різним видам діяльности, Пан Володимир значно розширив знання для наукового світу інші невідомі доти, але дуже цінні імена. Серед цих імен такі знакові постаті як історики Мирон Кордуба, Франц Адольф Вікенгаузер, Фердинанд Цілгауер фон Блументаль та інші.
 
Усі ці та багато інших імен були відкриті у чернівецьких архівах молодим і дуже перспективним істориком, який свої праці присвячує не лише українцям, а й румунам, австрійцям, полякам і євреям. Також Володимир Акатріні пише статті іноземними мовами (англійська, румунська, російська) і публікується закордоном.
 
Частину статей, які вміщені в цей покажчик, можна прочитата на блозі, який веде Володимир Акатріні, за посиланням
Blogspot: cutt.ly/SElEYXo
 
На затишну невелику зустріч зібралися найбільші поціновувачі кропіткої архівної справи, бібліотекарі і близькі друзі. У бік пана Володимира пролунало багато приємних слів, з побажаннями успіху в подальшій науковій діяльности.
 
Коротко розповіла про свою співпрацю укладачка, завідуюча інформаційно-бібліографічним відділом ЧНУ ім. Ю.Федьковича Марія Махмутова: "Це підсумок першого періоду діяльності Володимира. Ми працювали над покажчиком разом і працювати було дуже цікаво і легко, бо В. Акатріні - людина, яка є на своєму місці і яка добре розуміє, чим займається. Володимир відкрив для Буковини імена родини Мандичевських".
 
Тележурналіст Василь Карлащук відмітив малознанну, але дуже вартісну статю Володимира Акатріні про зв'язок українського церковного і освітнього діяча, архімандрита Києво-Печерського монастиря, Митрополита Петра Могили з Буковиною.
 
Своє захоплення першим підсумком Володимира Акатріні висловила головний бібліотекар професорського читального залу ЧНУ ім. Ю.Федьковича Лариса Ворник : "Сподіваюся, що наша допомога теж була цінною, Володимир  Акатріні багато часу провів в архівах нашої книгозбірні. Завдяки Володі наша бібліотека вже кілька років живе із родиною Мандичевських. " Це потвердила також їхня колега з наукової бібліотеки відділу комплектування документів Наталя Токарюк. Володимир Акатріні щиро подякував їм за професійну підготовку, за небайдужість та підтримку його пошуків. 
 
Присутня науковиця, кандидат педагогічних наук, доцент, викладач кафедри музики Чернівецького державного університету ім. Ю. Федьковича Ярина Вишпінська сказала свої слова захоплення цим підсумковим результатом родини Акатріні: 
 
"Дуже знаково є те, що родина Мандичевських відкривається родиною Акатріні. Те, що зробили для Буковини Мандичевські - неоціненно, а родина Акатріні досліджує цей вагомий вклад в історію Буковини вже друге покоління. У Володимира є талант: виливати любов до своєї праці в неймовірні наукові статті. Цей покажчик - важлива сходинка до подальших звершень. Захоплення Володі музикою теж дуже знаковий факт. І найголовніше, що В. Акатріні займається не однією персоною з цієї родини, а всіма і для цього потрібно витратити набагато більше сил. Тому бажаю натхнення і невтомності".
 
Присутній священик Георгій Аранець висловив слова вдячності і захоплення таким здобутком, адже з Володимиром Акатріні вони познайомилися в державному архіві…де молодий науковець допоміг йому дати раду з такими серйозними манускриптами, як архівні документи та метричні книги.
 
А так як мова велася про знакових музичних діячів, то звісно, що не обійшлося без музики. Прикрасила своїм емоційним виконанням поетеса, виконавиця Наталя Процюк Камелія. Звучала пісня на слова Костянтина Мандичевського. До неї приєдналася Ярина Маноліївна і присутні мали насолоду слухати відомі класичні твори українською та румунською мовами.
 
 
Відео про цю зустріч Ви можете побачити на нашому ютуб-каналі
 
 
Володимир Михайлович скоро захистить кандидатську дисертацію і на одного науковця в Чернівцях стане більше. Ми бажаємо Володимиру Акатріні подальших наукових звершень і щиро віримо, що він відкриє для Буковини ще не одне гучне ім'я.