Ян Гуцул
Попри карантин і коронавірус, літературне життя у Чернівцях продовжується. Саме тому, нещодавно у новоствореному Культурно-мистецькому центрі імені Івана Миколайчука відбулася презентація студентської антології “Присутність”, яка одразу поповнила фонди Муніципальної бібліотеки ім. А. Добрянського.
Присутність: антологія молодої чернівецької поезії/ упоряд.: Вардеванян С., Матійчук О.; передм.: Вардеванян С., Кейван І. – Чернівці : Книги – ХХІ, 2021. – 144 с.
Трохи передісторії: викладачки філологічного факультету ЧНУ ім. Ю. Федьковича Оксана Матійчук і Світлана Вардеванян майже одночасно замислилися над створенням антології, куди увійдуть студентські поезії. Адже, як зазначили вони самі: “Це покоління дуже особливе: талант і активність поєдналися у цих молодих людей”. Майже всіх авторів я знаю особисто, але від цього і моє завдання ускладнюється. Боюся бути суб’єктивною в оцінці творчости своїх друзів, але її, очевидно, не уникнути.
Приблизно у травні відбувся конкурс, кожен охочий міг спробувати свої сили і надіслати роботи, які аналізувало журі. До його складу увійшли: Інга Кейван, Борис Бунчук, Оксана Даскалюк і Оксана Івасюк. Це люди, які не просто мають стосунок до філології, вони - справжні експерти в оцінці поезії, пишуть самі і досліджують поетичні спроби інших.
Прикметник “молоді" вживається не випадково. Це не про їхню несформованість чи недосконалість. Повірте, більшість з них вже виробили власний поетичний стиль, їхні твори впізнають сучасники. Вони молоді, але вже дуже успішні і мудрі і, напевно, саме в цьому і полягає феномен чернівецької літератури.
До збірки увійшли твори 15 авторів. Одні надрукували тут 1 свій вірш, інші - кілька. Антології вистачає, щоб познайомитися з автором, вловити загальний настрій його / її поетики. Визначитися, хто свій, близький і рідний, а хто - ні.
Знаєте, навіть під час презентації було помітно, які вони різні. Ніби на маленькі підгрупи розбивалися в моїй свідомости автори, сортувалися і складали собою якусь цілісність. Деякі залишалися, так би мовити, без пари, бо їхній поетичний стиль, традиція, до якої вони тяжіють була не репрезентована іншими. Такі собі чорні овечки серед знайомого і незнанного досі кола митців.
Слова в епіграфі не випадкові - у кожного з них є обличчя, кожен з них особливий та індивідуальний. Проникнути у їхні світи (їх стільки ж, скільки й авторів) можна лише простудіювавши творчість цих людей повністю. Це обов’язково станеться в майбутньому, бо я впевнена, що на досягнутому вони не зупиняться. У світ вийде ще багато вартісних поетичних і прозових книг, з-під пера чернівецьких письменників. Вони - вже частина літературного процесу, частина історії.
Вадим Герман, Марина Горбатюк, Ян Гуцул, Матвій Дарійчук, Віра Протащук, Марія Дідух, Єгор Дьомін, Діана Тучак, Діана Целюк та інші вийшли на літературну арену разом, міцно зафіксувавшись у ній завдяки антології “Присутність”.
Їхні голоси лунають чітко і голосно з різних куточків однієї великої сутності - літератури.
До речі, після презентації книги міг отримати кожен охочий, ми щасливі, що фонди нашої книгозбірні поповнилися цим чудовим виданням.
Процитую декілька текстів з антології:
Коли спроба заснути вперше завершиться смертю.
Тіні у дзеркалі стануть єдиними свідками
Того як тіло на́бік розвернуті м'язові межі
Того як тіні відносно стануть рухомо живішими.
Вогонь
приміських забудов тільки застінне марево
Пошепки звідти тільки імпресія вогкості й цвілі
Відгомін рахованих днів пожиттєво ув'язнених
Страх неповернення поділом часу на ДО і ПІСЛЯ.
На спині
і по стінах мурахи бігають кулеметною чергою
Ворон за вікнами сирний король безкриковий
Безглуздо втрачає голос на користь нажертися
(Безглузда втрата можливості бути відспіваним)
Станеться
стінами пам'ять. вихід єдиний і той замовкнути
Констатованим фактом відсутності треби
В присутності ока і вуха і тіла на по́минках
Хай навіть умовних для умовно померлих.
Шрамами
змотане тіло абстраговане від позатілого простору
Де рухом найменшої вартості на спалу з ока монету
Накладенно вето. І тіні сміються нечутною мовою
Коли спроба заснути вкотре закінчиться смертю.
Ян Гуцул
НАЙ БИ НЕ БОЛІЛО ТОБІ
тиха і певна моя парадиґма
сотні ударів у серце фатальних
трохи знеболюю вірою силу
трохи безсила я трохи летальна
господи чуєш а я помираю
боже мій знаєш а я люблю квіти
хрипами з горла ростуть нехай рани
маю надію зустріти загиблих
зуби наточені лезами смерти
очі заболені спазмами страху
я розчиняюсь в твоєму адепті
я проростаю у хрест цей цвяхами
люди мої що проходять повз мене
наче я голуб безкрилий і з жахом
дивляться в нутрощі здавлюють вени
люди безкровні люди безжальні
ця празима насипає з горою
криги облізлої в пазуху так-то
класно молитися доброму богу
краще чи ні лиш від цього - не знаю
Марина Горбатюк
Безкінечно високі стелі
Тиснуть надмірно малого мене
Езопової вроди жменя
нарцисизм мій незабаром зітре
Розміром із кулю в скронях
Я шукаю серед сіна
Залишки тієї волі
Той шматочок ендорфіна
Вірю в твою віру в мене
Це єдина нитка
Із завзяттям як той кремінь
Сточуюсь занадто швидко
Перебираю конструкти
Як конструктор малеча
І ось проблема роздута
І знову хочеться втечі
І в занедбаному стані
Ти знайдеш мене зненацька
Десь в міфічному обмані
Зачарую тебе в вальсі
Зачарую і назавжди
Я забуду тих химер
Пропаливши всі ті вади
Ми почнемо наш етер
Матвій Дарійчук
Підготувала Олена Лисенко
dobrabiblioteka@gmail.com
м. Чернівці 
+38 (0372) 559148
пн-чт: 10:00-19:00 пт: 10:00-18:00 обід: 13:00-14:00 сб, нд – вихідні
