Читач мусить розуміти, що перед ним не бульварний роман чи замальовки з життя. Це фактично наочний курс психології.
Ми знайомимося з різними людьми, з різними героями. У кожного з них своя історія, яка змушує замислитися і прорефлексувати над книгою. Пустої історії тут не знайдеш. Знаєте, це як десять заповідей: кожна має на меті попередити читача, надихнути, змотивувати.
Це особливий вид літератури, він не схожий на будь-який інший. Це поєднання краси і змісту.
За плечима авторки великий досвід, як життєвий, так і професійний, тому в правдивості висновків та історій можна не сумніватися. Кожен герой її новел носій однієї риси: заздрість, злоба, мстивість, слабкодухість і багато інших, не менш небезпечних рис. На прикладі життєвих пригод цих людей авторка буквально за руку підводить нас до висновків, які формулює на кінці кожної історії. Зазвичай це одне влучне речення, яке переконує людину думати про себе та інших, коли вона приймає рішення відчувати чи не відчувати щось.
Наприклад, історія Петра. Після того, як його обікрали, він вирішив помститися своєму сусіду, бо за його міркуваннями, ніхто інший на це не здатен. Без доказів, без будь-яких розмов чи спроб вирішити ситуацію, він починає завдавати удар за ударом знайомому. Головна його мета - щоб стало легше на душі від почуття розплати. Виявляється, отруїти курей і колодязь замало, а на душі стає лише гірше. Ніби хвороба починає руйнувати його свідомість, приходить безсоння, пригніченість і роздратування. Висновок очевидний: не можна поводитися так, як герой новели.
Мені здається, що навіть діти зможуть осягнути настанови та поради психолога крізь ці невеликі твори. Більшість з них легка для розуміння і не вимагає великої кількості зусиль для усвідомлення та розуміння. Зрозуміло, що книга розрахована на широке коло читачів, які не є філософами та психологами.
До речі, онтологічні теми авторка теж зачіпає. Екзистенція - невіддільна складова цієї книги, авторка робить її магістральною і протягує невидимою ниткою крізь усі новели. Найгостріше це питання звучить у творах, присвячених самогубствам. Селфхарм і самовбивство - складні теми, до них потрібно підходити якомога делікатніше. Завдяки своїй професійній обізнаності, авторка легко говорить на, здавалося б, складні теми.
Основним онтологічним образом посмію назвати сакуру. “Коли квітне сакура” - не рандомна назва, яка нагадує читачу прекрасні дерева, а ціла ідеологія, майже релігія.
Звісно, авторка відсилає нас до мудрих японців, які період цвітіння сакури проводять на одинці з собою та своїми думками. Головне завдання - почути свій внутрішній голос, вирішити глобальні та незначні проблеми, які криються у свідомости. Це миті, коли можна повірити, що сенс життя криється у бутонах ніжних квітів, які щороку, в той самий час починають радувати людей. Сакура дарує якусь незвичайну легкість і світло, ніби повідомлення згори, обіцянка, що далі буде краще.
У кожного сакура своя, бо це, перш за все, образ спокою та точки опори. Час цвітіння цього дерева - це період саморефлексії, момент, коли час сповільнюється, а світ дарує тобі перевагу над собою.
Це книга-медитація, яка дає відповіді на важливі питання і допомагає знайти гармонію в собі та навколишньому світі.
Олена Лисенко
dobrabiblioteka@gmail.com
м. Чернівці 
+38 (0372) 559148
пн-чт: 10:00-19:00 пт: 10:00-18:00 обід: 13:00-14:00 сб, нд – вихідні
