21-12-2021

Інтелектуальний календар ГРУДЕНЬ - 2021

«Універсальний лінгвістичний геній»
 
21 грудня – 65 років від дня народження доктора філологічних наук, професора кафедри германського, порівняльного та загального мовознавства ЧНУ ім. Ю.Федьковича, мовознавця, буковинського краєзнавця, нумізмата Олександра Дмитровича Огуя (1956 - 2014).
 
Народився цей науковець світового рівня на Буковині, на хуторі Думанецький біля села Снячів Сторожинецького району. Вже з шкільних років в нього було тонке відчуття мов, і окрім обов’язкових він вивчав ще й інші мови. Тому цілком зрозуміло, що по закінченні шкільного курсу він подався на філологічний факультет Чернівецького державного університету на германістику. За досконале знання німецької мови він був відзначений іменною стипендією імені Карла Маркса – єдиний в нашому університеті. В СРСР це була дуже престижна відзнака для студентів та аспірантів вищих навчальних та науково-дослідницьких закладів, яка прирівнювалась до найвищої на той час стипендії ім. В.І. Леніна. Аби вдосконалити свої знання він ще й пройшов перекваліфікацію за фахом "Військовий перекладач" при Інституті військових перекладачів у Москві. Це був дуже високий рівень для вдосконалення іноземних мов. А поскільки більш престижною почала ставати англійська мова, то Олександр Дмитрович успішно пройшов навчання за спеціальністю «Викладач англійської мови та літератури".
 
Але його настільки цікавив цей світ і різні науки, що він не втомлювався дуже ґрунтовно пізнавати і студіювати й інші науки. Так закінчив курс з "Педагогіки та практичної психології". Одночасно студіював історію та економіку в Боннському університеті ФРН.
 
В 1979 році почалася його наукова та педагогічна праця в Чернівецькому університеті, якій він віддав 35 років – на кафедрі німецької мови, згодом германського, загального і порівняльного мовознавства; завідувач кафедри англійської мови для неспеціальних факультетів з початку її існування і до її переформатування в кафедру германських мов для гуманітарних факультетів. В наступні роки був  завідувач цієї кафедри, а з 2008 року - завідувач кафедри теорії і практики перекладу. Успішно захистив кандидатську дисертацію на тему "Историко-семасиологическое исследование прилагательных со значением "смелый, храбрый" за керівництва професора В. В. Левицького при Одеському державному університеті імені І. Мєчнікова. А слідом і докторську дисертацію на тему "Системно-квантитативні аспекти полісемії в німецькій мові (синхронія діахронія та панхронія" за консультування професора В. В. Левицького при Київському національному університеті імені Т. Г. Шевченка.          
 
Будучи професором дуже високого наукового рівня, його часто запрошували провідні університети України та світу для читання лекцій. Так, він мав запрошення як гостьовий професор Боннського університету ім. Фрідріха-Вільгельма Німеччин; Одеського політехнічного університету, Прикарпатського та Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії. Читав лекції з 8 теоретичних курсів, у тому числі у Відні та Клагенфурті (Австрія), Бонні та Майнці (ФРН), Орадя (Румунія), Смолник( Словаччина). Олександ Дмитрович був членом міжнародних наукових та викладацьких організацій SLE, TESOL, Академії наук Вищої школи України, що свідчить про його високий науковий рівень.                                                              
 
Мав близько 650 публікацій у наукових виданнях, в тому числі 38 книг. За спрямуванням це 600 наукових публікацій, 25 популярних та 23 навчально-методичного характеру (у тому числі 3 підручники з грифом МОНС). Публікації присвячені проблемам філології: 2 індивідуальні та 3 колективні монографії, 15 книг, підручників і посібників та 310 публікацій з лексикології, семантики: полісемії та зміни значення, перекладознавства та історичного термінознавства, історії німецької та англійської мов; історії лінгвістичних учень, літературознавства, педагогіки та психології ( видані в Австрії та 10 переважно зарубіжних 20-50 сторінкових публікацій з розвитку шкільництва в Україні та Буковині, з методів викладання; з функціонування структур ГМ у процесі мовлення), історії (7 монографій, 3 каталоги «World Coins», 9 разів перевидані в США; 2 книги та 220 статей зі спеціальних історичних дисциплін, економіки та історії Буковини). Рівень широкоосяжної професійності О. Д. Огуя засвідчується тим фактом, що його публікації з педагогіки вміщено на педагогічних сайтах центральних країн Європи.
 
Тільки один цей перелік надто вражає, а ще треба зауважити, що все це дуже ґрунтовні наукові дослідження з вузьких фахових питань. Дещо пояснює цю дивовижну здатність науковця в статті «Він прагнув світла істини» доцентка кафедри сучасних іноземних мов і перекладу Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Оксана Івасюк:
 
«Унікальною його здатністю були чудові навички читання та оперативного володіння більшістю мов Європи. Як лінгвіст та представник нової філології, предметом свого дослідження Олександр Дмитрович обирав, окрім німецької, англійської, української та російської (у т.ч. і різні діахронічні ступені їх розвитку), ще й готську (у порівнянні з давніми і сучасними західно- та північногерманськими мовами), румунську (поряд із Питання літературознавства / Pytannia literaturoznavstva / Problems of Literary Criticism /№ 90/ /2014/ 289 латинню й іншими романськими мовами), польську (у зіставленні із західно-, східно- та південнослов‟янськими мовами), а також окремі семіто-хамітські, тюркські та угро-фінські мови тощо. Рівень володіння іноземними мовами засвідчують публікації автора, написані особисто ним не лише українською та російською, а й німецькою, англійською, словацькою, польською, румунською та іншими мовами».
 
«За короткий час викладацької роботи Олександр Дмитрович сформував  свою власну наукову школу. За керівництва професора  Огуя О. Д. захищено 20 кандидатських дисертацій. Він ніколи не шкодував свого часу для студентів та аспірантів, хоча сам надзвичайно цінував кожну хвилину і часто цитував Р. Кіплінга: Якщо ущент наповниш біг хвилини снагою дум, енергією дій, тоді весь світ тобі належить, сину, і більше: ти – Людина, сину мій! Олександр Дмитрович завжди навчав своїх учнів не зупинятись на досягнутому, тому що це дуже небезпечно для вченого. Одним із його життєвих кредо була така настанова: Прагни неможливого – досягнеш максимуму. І всім своїм життям та бурхливою науковою діяльністю він переконливо довів, що повною мірою досяг цієї високої мети.»
 
Мабуть найсвітліше сказав про свого Вчителя його вдячний і талановитий учень – а сьогодні доцент, завідувач кафедри німецької філології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Олег ярославович Остапович у публікації «Пам’яті Друга і Вчителя», в якій він з великою повагою і трепетом згадує про професора Огуя. Він розповідає про безцінні хвилини, проведені разом під час стипендійної програми у Відні. Він пише:
 
«Мені сказали: «Ти знаєш, скоро на стажування до Відня приїде з Чернівців наш студентський товариш Сашко – Олександр Дмитрович Огуй. Універсальний лінгвістичний геній. Сорокамовний поліглот. Завершує докторську дисертацію. Науковець Божою милістю. І просто приємна людина». Знайомство перевершило усі сподівання. Простота і доброзичливість у спілкуванні, вишукана природна, внутрішня інтелігентність, щира і зовсім нелицемірна, «нечергова» посмішка».
 
Олегу  Остаповичу надзвичайно пощастило зустріти Огуя у Відні, він почерпнув не тільки багато професійних, а й життєвих знань. «Уже пізніше, увесь мій досвід спілкування з науково-гуманітарною елітою України підтвердив правило – чим вища реальна кваліфікація, інтелектуальна величина та науковий внесок професора, тим менше у нього зверхності, самозакоханого нарцисизму, потреби принижувати молодших за віком та соціальним статусом. Першим мені дав це зрозуміти Олександр Дмитрович».
 
Автор статті дуже щиро розповідає про свого колегу і товариша: «У нього просто були дві риси, які робили з нього Науковця і Вчителя, що зараз не так уже й часто побачиш. Перша – захоплена, мало не дитяча допитливість. Йому усе було цікаво – він із фізіологічною насолодою ловив і розвивав своїм потужним інтелектом наукові новинки із найрізноманітніших сфер – від історії Буковини до економіки й нумізматики, від нейрофізіології, психології та когнітивної лінгвістики до статистичного аналізу. Друга – дивовижний альтруїзм і турбота про учнів і молодших колег, здатність віддавати себе іншим, не рахуючись із часом, нервами і здоров’ям. Тому-то на кафедрі німецької філології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника завжди було відчуття свята, коли ми знали – сьогодні приїде Огуй!»
 
У Муніципальній бібліотеці ім. А. Добрянського є монографія О. Огуя “Історія обігу грошових одиниць та їх найменувань на Буковині (1774-1918)” і вона, без перебільшень, величезна. Дослідження складається з шести розділів, висновку, списку використаних джерел і приміток. Перший розділ - вступний, він називається “Проблема та методологія дослідження, його історіографія та періодизація”, він знайомить читачів з темою, джерелами пошуків і досліджень. Найголовніше - у ньому подана періодизація історії обігу грошових одиниць на Буковині.
 
Другий розділ - “Період лея (лева) та крейцера”. Це захоплююча історія про входження Буковини до складу Габсбурзької монархії, упорядкування та становлення єдиної валюти.
 
Третій розділ - “Період флорина та крейцера конвенційними монетами” - оповідає історію про період від 1848 року. Весна народів принесла багато якісних змін у функціонування монархії і нашого регіону, зокрема.
 
Розділ № 4 - “Період флорина австрійської валюти та нового крейцера” охоплює 1857-1890- ті роки. Це період розквіту для економіки Габсбурзької монархії.
 
Наступний розділ “Період золотої корони та гелера” (1892/1900-1914) занурює читача в атмосферу передвоєнних років і окреслює основні риси обігу грошових одиниць у цей час.
 
Заключний розділ монографії - “Період золотої коронової валюти часів першої світової війни” (1914-1918/21), аж до періоду переходу Буковини під юрисдикцію Румунії.
 
Книга має історико-лінгвістичне резюме, висновки, список використаних джерел.
 
Але не тільки про грошові відносини це солідне дослідження. Професор Олександр Огуй настільки глибоко і серйозно подав нам історію Буковини австрійського періоду, що вона була і залишається аж надто цінним джерелом для дослідників, науковців та всіх, хто має потребу знати трохи більше з історії.
 
Книгу Ви можете прочитати у Муніципальній бібліотеці ім. А. Добрянського